Постанова № 9776183, 11.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 р. Справа № 2-а-39891/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С. ,

прокурора Цедік С.Д., представника позивача Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Прокурора Червонозаводського району м. Харкова, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2009р. по справі№2-а-39891/09/2070

за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі <Список >Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІФТ-2005" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СВІФТ-2005» заборгованість з земельного податку в розмірі 2160.06 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2009 року по справі№2а-39891/09/2070 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою, Прокурором Червонозаводського району м. Харкова, Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова подані апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтава у задоволенні позову, в обґрунтування якої посилаються на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", п. З ст. 9 ч.1 ст.11 Закону України "Про систему оподаткування", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГОВ "СВІФТ-2005" самостійно визначило суму земельного податку та надало до ДНІ у Червонозаводському районі м. Харкова податковий розрахунок земельного податку.

З метою сплати земельного податку товариством було надано АКБ "Європейський" платіжні доручення № 3 від 30.04.2009 р, на суму 970,00 гри. - оплата земельного податку за березень 2009 року; платіжне доручення № 3 від 29.05.2009 р. па суму 970,00 грн. - оплата земельного податку за квітень 2009 року: платіжне доручення № 4 від 29.05.2009 р. па суму 970.00 грн. - оплата земельного податку за травень 2009 року; платіжне доручення № 5 від 29.05.2009 р. на суму 498,89 грн. - оплата земельного податку за червень 2009 року (часткова оплата авансом) (а.с. 60-61).

Згідно банківських виписок від 30.04.2009 року, 05.05.2009 року, 12.0.4),2009 року кошти на рахунку ТОВ "СВІФТ-2005" в необхідному для сплати земельного податку розмірі були наявні (а.с. 62-63).

Платіжні доручення № 3 від 30.04.2009 р.. № 3 від 29.05.2009 р„ № 4 від 29.05.2009 р„ № 5 від 29.05.2009 р„ АКБ "Європейський" були повернуті ТОВ "СВІФТ-2005" без виконання у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку) (а.с. 56-59).

В АКБ "Європейський" було введено тимчасову адміністрацію.

Згідно відповіді на запит АКБ "Європейський" платіжні доручення були отримані банком та повернуті ТОВ "СВІФТ-2005" без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку, Всі розрахункові документи не сплачені з вини банку взяті на облік на позабалансовому рахунку № 9804 (а.с. 85).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суду першої інстанції виходив з приписів пп.16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення перед бюджетами та державними цільовими фондам". Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі своєчасного надання до установи банку платіжного доручення на перерахування коштів, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування платежів до бюджету.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» який визначає розміри та порядок плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

ТОВ «Свіфт - 2005» надано до державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова податковий розрахунок земельного податку, в якому підприємством самостійно визначені податкові зобов'язання зі сплати цього податку.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

П.п. 5.3.1 п. 5.3 ст, 5 вищезазначеного Закону передбачає обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказаного в податковій декларації, на протязі 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» для надання податкової декларації.

Задекларовані підприємством суми податкових зобов'язань в порушення приписів законодавства на теперішній час сплачені до бюджету частково.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

П.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового боргу, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання даної норми ТОВ «Свіфт - 2005» було направлено першу податкову вимогу № 1/396 від 06.05.2009 року, якою було повідомлено про суму податкового боргу підприємства перед бюджетом. Також боржнику було направлено другу податкову вимогу № 2/541 від 09.06.2009 року, якою підприємство було попереджено про право податкового органу на застосування до підприємства заходів направлених на примусове стягнення податкового боргу.

Колегія суддів не може погодитися с посиланням суду першої інстанції на пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України № 2181, як на норму права, що звільняє відповідача від обов'язку сплати задекларованої суми є помилковим з огляду на наступне.

Згідно до вищезазначеної норми права, за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16,4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах

Аналіз зазначених норм є підставою для висновку про те, що з моменту прийняття банком, що обслуговував відповідача, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу, відповідно до податкового законодавства ТОВ «Свіфт - 2005» вважається звільненим від санкцій, передбачених за несплату податку, але Закон України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган відповідно - від стягнення такого податкового боргу.

У випадку ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органа державного казначейства та незарахування їх до дохідної частини державного або місцевих бюджетів - податкові зобов'язання та податковий борг, у такому випадку, не можуть вважатися погашеними.

П. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і здорів обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

При цьому, як свідчать надані відповідачем документи (лист до Тимчасового адміністратору АКБ «Європейський», повідомлення про невиконання розрахункового документу) ТОВ «Свіфт- 2005» ще в березні та квітні 2009 року було відомо про неможливість АКБ «Європейський» здійснювати виконання платіжних доручень, у зв'язку із недостатньої суми коштів на кореспондентському рахунку. Але відповідач все одно направляв платіжні

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, невірно застосував до спірних відносин п.п. 16.5.1 п.16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Прокурора Червонозаводського району м. Харкова, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2009р. по справі№2-а-39891/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІФТ-2005" до державного бюджету суми заборгованості у розмірі 2160,06 грн. на розподільчий рахунок №34129999700011 УДК Червонозаводського району, 24134627 банк ГУ ДКУ в Харківській області, 851011.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 16.02.2010 р.