Ухвала суду № 9775707, 11.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 р.Справа № 2-а-40583/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С. ,

за участю представника позивача Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. по справі№2-а-40583/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м. Харкова, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути заборгованість у сумі 3640,00 грн. за рахунок активів з ТОВ фірми "ХІС".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2009 року позовні вимоги позивача були розєднані .

Призначено до розгляду адміністративний позов про стягнення суми за Актом №12320288/2340/143 від 23.05.2008 року, Рішення №0006302301 від 17.06.2008 року на суму 3640,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ фірма "ХІС" про стягнення суми задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»(6І018, м. Харків, проспект Леніна, 9; код СДРПОУ 24472040) заборгованість по оплаті рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 17.06.2008р. №00063023 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1600,00 грн.

В іншій частині адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС» про стягнення суми - залишити без задоволення.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийняття зазначеної постанови норм матеріального і процесуального права, а саме Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову суду скасувати, прийняти нову про задоволення заявлених позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова.

Вимоги позову ґрунтуються на рішенні №0006302301 від 17.06.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3640,00 грн., яке було винесено Державною податковою інспекцією п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і не було оплачено відповідачем.

Зазначене рішення винесено на підставі акту перевірки №12320288/2340/143 від 23.05.2008 року. Фактичною підставою для застосування штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що висновок позивача про порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 6 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 2040.00 три., застосованого ДПІ у зв'язку з цим порушенням на підставі п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(6 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного:

Як випливає з матеріалів справи та доводів позивача вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 17.06.2008р. №0006302301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3640,00 грн., яке було винесено ДПІ на підставі п.1, п.2 ст. 17 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і не було оплачено відповідачем.

Вивчення судом змісту означеного рішення показало, що воно винесено на підставі акту перевірки від 23.05.2008р. №12320288/2340/143. З вказаного акту слідує, що фактичною підставою для застосування спірної суми штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1, п.2 та п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції на суму 20.00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видачі відповідного розрахункового документа; проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 6 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи; а також невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у розмірі 300 грн..

При вирішенні спору суд бере до уваги, що згідно з ст..2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) гоїло.

Колегія суддів зазначає, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

За визначенням все тієї ж ст. 2 згаданого закону фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Матеріалами справи не підтверджується те, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 23.05.2008р. №12320288/2340/143, наявна фіскальна пам'ять і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Вказаний висновок підтверджується тим фактом, що за місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в п.8 акту.

Отже, висновок ДПІ про порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 6 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 2040,00 грн.., застосованого ДПІ у зв'язку з цим порушенням на підставі п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(6 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.І ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 2040,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Стосовно відображеного в акті перевірки від 23.05.2008р. №12320288/2340/143 факту порушення відповідачем п1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції на суму 20,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій суд зауважує па такому.

Згідно з п.1 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (падання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Ознайомившись з актом, директор відповідача зазначив лише про відсутність у продажу блоків фіскальної пам'яті. Вказане зауваження може мати юридичне значення виключно для штрафу, що був застосований ДПІ на підставі п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дійсності порушення п. 1 ст.3 цього закону, а саме: проведення розрахункової операції на суму 20,00 гри. без застосування реєстратора розрахункових операцій, директор відповідача на момент підписання акту перевірки не спростовував, а відповідач доказів, які б доводили відсутність цього порушення, до матеріалів справи не надав. При цьому, суд бере до уваги, що на місці здійснення відповідачем господарської діяльності знаходився реєстратор розрахункових операцій та працівник ГОВ фірма «ХІС» за допомогою якого і надавалась послуга з гри.

Таким чином, вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 100,00 гри., який був застосований на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(20,00грн. х 5). підлягає задоволенню.

Щодо наведеного в акті перевірки від 23.05.2008р. №12320288/2340/143 факту порушення відповідачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі. яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (300,00грн.) колегія суддів зазначає наступне..

Відповідно до п.10 Акту від 23.05.2008р. №12320288/2340/143 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 530,00грн., а згідно з п.1 1 цього ж акту сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО -230,00грн. Різниця між наведеними величинами склала 300.00грн., хоча в силу положень п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг» ці величини повинні бути рівними, за виключенням випадків проведення операцій службове внесення або службова видача. Матеріалами справи проведення таких операцій відповідачем не доведено. Отже, факт порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. При цьому, суд бере до уваги, що фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, або директора ТОВ можливості підписати акт перевірки з зауваженнями (в частині наявності цього порушення), виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення відповідачем до справи не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.. І І КАС України таких доказів не виявлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вимога Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення штрафу в сумі 1500,00 грн., який був застосований на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. по справі№2-а-40583/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2010 р.