Ухвала суду № 9775434, 17.05.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1341/09/2/0170

17.05.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄланської О.Е.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Согласіє" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 16.06.09 року у справі № 2а-1341/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Согласіє" (вул. Кримська, 4, с. Соляне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98214)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Дзержинського 7, с. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Согласіє” звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим з вимогами про визнання протиправним та недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі від 23.12.2008 року № 0005241503/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2009 року у справі № 2а-1341/09/2/0170 (суддя Яковлєв С.В.) адміністративний позов був задоволений та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі № 0005241503/0 від 23.12.2008 року.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та внаслідок неповно зясованим обставинам, що мають значення для справи, та прийняту нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 17.05.2010 року представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає обовязок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2008 року працівниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Согласіє” з питань повноти сплати земельного податку за 2006 рік, в ході якої були встановлені порушення позивачем ст.ст. 2, 9, 12 Закону України “Про плату за землю”, що призвело до заниження податкового зобовязання по земельному податку на 13506 грн.

За результатами вказаної перевірки 15.12.2008 року було складено акт № 3073/1503/32722426 (а.с.12-14).

На підставі вказаного акту перевірки Державна податкова інспекція у Ленінському районі 23.12.2008 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005241503/0, згідно з яким позивачу було визначено податкове зобовязання з земельного податку у сумі 20259,00 грн., у тому числі 13506,00 грн., основного боргу, 6753,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.19).

Стаття 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що податковим зобовязанням є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою (ст.125 ЗК України).

Стаття 126 Земельного Кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, право оренди земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Розміри плати за використання земельних ресурсів та порядок її сплати, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справлення земельного податку визначені у Законі України “Про плату за землю”.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок і землекористувачі, окрім орендарів і інвесторів - учасників угод про розділ продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Статями 13,15 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачуються за фактичний період перебування землі у власності або у користуванні у поточному році.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 22 липня 2005 року Семісотською сільською радою ТОВ “Согласіє” був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку НА № 684000, площею 6 га., яка розташована в с. Соляне, вул. Кримська, 4 (а.с.38).

Отже, рішенням Господарського суду АР Крим по справі № 2-8/6198.2-2007 від 08.11.2007 року встановлено, що власником комплексу обєктів нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці площею 6,0 га., розташованої за адресою: с. Соляне, вул. Кримська, 4, є інша юридична особа - Промислововиробничий кооператив “Арабат”, в наслідок чого рішення 16 сесії 24 скликання Семисотської сільської ради від 09.06.2004 року порушує права та законні інтереси цього кооперативу, в звязку з чим підлягає визнанню недійсним. Цім рішенням також встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 6,0 га., яка розташована в с. Соляне, вул. Кримська, 4, був виданий на підставі рішення Господарського суду АРК від 22.07.2005 року, яке в свою чергу було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2006 року (а.с.49-55).

По справі № 2-8/6198.2-2007 Господарським судом АР Крим було прийнято рішення, відповідно до якого визнаний недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6.0 га., що розташована в с. Соляне, виданий ТОВ “Согласіє”(п.4), Семисотська сільська рада була зобовязана внести зміни до реєстраційного № 0020501100001 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування, договорів оренди землі шляхом реєстрації відомостей про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 23.09.2005 року ТОВ “Согласіє”(п.5) (а.с.55).

14 травня 2008 року Вищим господарським судом України була винесена постанова, згідно з якою залишено в силі рішення Господарського суду АР від 08.11.2007 року № 2-8/618.2-2007, крім п. 4, який скасований і в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6.0 га., що розташована в с. Соляне, виданого ТОВ “Согласіє”, провадження по справі припинено. При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що державний акт лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обовязки, тобто він не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, який може бути оскаржено до господарського суду (а.с.60-67).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що на земельній ділянці площею 6.0 га., розташованої за адресою: с. Соляне , вул. Кримська, 4, відсутні обєкти нерухомості, яки належать ТОВ “Согласіє”, вказана земельна ділянка не належить позивачу й він нею не користується, у звязку з чим ТОВ “Согласіє” відповідно до Закону України “Про плату за землю” не повинно було сплачувати земельний податок за користування саме вказаною земельною ділянкою.

Таким чином, відповідач субєкт владних повноважень порушуючи вимоги статті 71 КАС України не надав належних та допустимих доказів щодо правомірності прийнятого рішення щодо позивача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 16.06.09 року у справі № 2а-1341/09/2/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 16.06.09 року у справі № 2а-1341/09/2/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.Е.Єланська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська