Ухвала суду № 9775369, 24.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2010 р.Справа № 22-а-6381/08 Категорія: 6.9Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Запорожан Д.В.

судді - Коваль М.П.

при секретаріМельник В.В. за участю сторін: ТОВ ЖЕБП «Наше місто»Панасюк Олег Юрійович (довіреність) Інспекція з контролю за цінамиБойчук Наталія Миколаївна (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто» на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»про стягнення економічних санкцій за порушення порядку застосування тарифів на житловокомунальні послуги,

встановиЛА:

В лютому 2008 року позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області, звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»про стягнення економічних санкцій за порушення порядку застосування тарифів на житлово комунальні послуги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»економічні санкції за порушення порядку застосування тарифів на житловокомунальні послуги, в сумі 44939,01 грн. із них необґрунтовано отриману виручку в сумі 14979,67 грн. та штраф у сумі 29959,34 грн.

Не погодившись з Постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року і закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права. Крім того, відповідач вважає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

16 березня 2010 року відповідач надав до суду заяву про зміну апеляційної скарги в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі № 2-а-4870/08 та прийняти нову Постанову, якою в задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 13 закону України „Про ціни та ціноутворення” контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Згідно з п. 1 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

У відповідності до п. 2 вказаного положення Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням. У межах своєї компетенції Держцінінспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.

Згідно з п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до ст. 3 КАС України, - справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апелянта на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є безпідставними.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто», зареєстроване 22.04.2002 року Виконавчим комітетом Теплодарської міської ради, як юридична особа код - 31543169, за адресою: м. Теплодар, вул. Польова, 1.

Головними державними інспекторами Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, Лопуховим Д.М., та Шепетко Г.В., на підставі посвідчень проведено перевірку дотримання порядку застосування тарифів на житлово-комунальні послуги товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного будівельного підприємства «Наше місто».

У відповідності до п.п. 3.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.12.2001 року № 1047/6238 (далі Інструкція № 298/519), підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

За результатами перевірки складено акт № 000955 від 06.12.2007 року, в висновках якого зазначено, що при перевірці відповідача за період з 01.09.2006 року по 01.09.2007 року виявлено, що ТОВ ЖЕБП „Наше місто", необґрунтовано стягувало з населення плату за фактично невиконанні роботи з дезінсекції та дератизації, які увійшли до складу тарифів на утримання будинків та при будинкових територій, а саме сума додатково отримана виручка становить 14979,67 гривен, чим порушено вимоги „Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року.

В п. 1.4 Інструкції № 298/519 визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Одним з порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт).

В своїй апеляційній карзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково застосував ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, у звязку із тим, що житлово-комунальні послуги не відносяться до такого виду послуг, як будівництво, мова про яке йде у вказаній статті.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд цілком правомірно послався на ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»була одержана виручка в результаті порушення державної дисципліни цін, про яку йдеться у зазначеному Законі.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Інструкції № 298/519, необгрунтовано отримана виручка та штраф у двократному розмірі підлягає перерахуванню в дохід бюджету.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519 необгрунтовано одержана сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється виходячи з фактичної виручки одержаної суб'єктом господарювання.

Відповідно до "Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки, а також цим положенням. Згідно з п. 6 названого Положення, начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі.

18 грудня 2007 року, виконуючою обов'язки начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області Круковською Л.М., прийнято Рішення № 815 про вилучення у ТОВ ЖЕБП „Наше місто", в дохід державного бюджету 14979,67 грн., та про стягнення штрафу в сумі 29959,34 грн., за порушення рішення Теплодарського виконавчого комітету міської ради від 18.07.2005 року №199/В-06, та п. 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 р.№ 298/519.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»економічні санкції за порушення порядку застосування тарифів на житловокомунальні послуги, в сумі 44939,01 грн. із них необґрунтовано отриману виручку в сумі 14979,67 грн. та штраф у сумі 29959,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Одеський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі № 22-а-6381/08, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю житловоексплуатаційного будівельного підприємства «Наше місто»про стягнення економічних санкцій за порушення порядку застосування тарифів на житловокомунальні послуги, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяД.В. Запорожан

суддяМ.П. Коваль