Ухвала суду № 9774694, 31.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 р.Справа № 22-а-9708/08 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської областi від 21.08.2008 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Нібулон»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєвіпро скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

23.07.2008р. ТОВ СП „НІБУЛОН” звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення від 15.07.2008р. №00010940/0 посилаючись на наступні обставини.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року та складено акт перевірки від 09.07.2008р. №549/40/14291113.

На підставі акта перевірки відповідач 15.07.2008р. прийняв податкове повідомлення-рішення №000010940/0, яким згідно з п.п. ”б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.1 ч.1 ст.11, п.9 ч.6 ст.111 Закону України від 04.12.90р. №509-XII „Про державну податкову службу в Україні”, зі змінами та доповненнями, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.7 „б” п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями на підставі акта перевірки №549/40/14291113 від 09.07.2008р. за порушення п.1.14 п.1 ст.1, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями ТОВ СП „НІБУЛОН” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2008р. у розмірі 47808,0 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 21.08.2008р. позовні вимоги ТОВ СП „НІБУЛОН” задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві №00010940/0 від 15.07.2008р.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 21.08.2009р. подана апеляційна скарга, в якій вказується, що зазначене судове рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищезазначених положень та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві на сторінці 15 акта виїзної позапланової документальної перевірки від 09.07.2008р. №549/40/14291113 зазначає про те, що на порушення п.1.14 п.1 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями (в редакції від 25 березня 2005 року №2505-IV) занижено податкові зобовязання за березень 2008 року, а саме: ТОВ СП „НІБУЛОН” до обсягу експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, включено вартість послуг по транспортній обробці та перевалці вантажів нерезиденту на загальну суму 239042 грн., що не підпадають під визначення п.6.2 ст.6 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями (в редакції від 25 березня 2005 року №2505-IV) „як супутні такому експорту послуги”. В свою чергу вказане порушення призвело до заниження податкових зобовязань за березень 2008 року в розмірі 239042 грн. х 20% = 47808 грн.

Як зазначено на сторінці 33 акта, вищезазначене порушення у березні 2008 року призвело до завищення відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23 податкової декларації з ПДВ за квітень 2008року), залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року), а саме: підприємством завищено значення рядків 23, 24 податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року на суму 47808 грн.

Згідно розділу 4 сторінка 34 акта виїзної позапланової документальної перевірки від 09.07.2008р. №549/40/14291113 перевіркою встановлено, що на порушення п.1.14 п.1 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п 7.7.1, п.п 7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” із змінами і доповненнями та п.п.5.11 п.5 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08р. №159) ТОВ СП „НІБУЛОН” завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року в розмірі 47808,0 грн.

Таким чином, зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 47808,0 грн. повязане з операціями по наданню ТОВ СП „НІБУЛОН” на користь нерезидентів послуг в березні 2008 року на загальну суму 239042 грн.

Послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належали резидентам експортерам (третім особам), ТОВ СП „НІБУЛОН” здійснювало в березні 2008 року у відповідності до договорів з нерезидентами Limited Liability Company “AGT TRADE LIMITED” від 01.03.2008р. №58/2008 та SOUFFLET NEGOCE S.A.S. від 05.03.2008р. №7/2008.

Згідно з вимогами п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування є операції платника податку в тому числі з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 ЗУ №168/97-ВР) та вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3 ЗУ №168/97-ВР).

Відповідно до вимог п.6.1 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із цим законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Пунктом 6.2 ст.6 цього закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% до бази оподаткування, а п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 визначає, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Вимогами п. 1.4 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено поняття поставки послуг як будь-які операції цивільно правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, обєктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Згідно з вимогами п.1.14 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” супутні послуги визначені як послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються. При цьому митне законодавство з цього питання складається із ст.274 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-IV (із змінами та доповненнями), якою встановлено, що до митної вартості товарів, які експортуються, включається зокрема вартість послуг на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України.

Вартість та обсяг послуг, які надані ТОВ СП „НІБУЛОН” в березні 2008р. через перевантажувальний термінал замовникам по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належали резидентам експортерам , повною мірою:

а) засвідчено в актах здачі - приймання виконаних робіт:

- від 25.03.2008р. №58/2008-1 між ТОВ СП „НІБУЛОН” та Limited Liability Company “AGT TRADE LIMITED”;

- від 29.03.2008р. №7/2008-1 між ТОВ СП „НІБУЛОН” та SOUFFLET NEGOCE S.A.S.

б) включено резидентами експортерами до митної вартості товарів, що підтверджується:

- вантажно митними деклараціями №000174 та №000190 з доповненнями №1;

- довідками про вартість наданих послуг від 19.03.2008р. №1783/1-4-6 та від 27.03.2008р. №1992/1-4-6.

Розрахунки між ТОВ СП „НІБУЛОН” та нерезидентами повною мірою підтверджуються:

- INVOICE (рахунками), які виставлялись ТОВ СП „НІБУЛОН” на адресу нерезидентів по вищезазначених послугах та оплачувались останніми;

- SWIFT (повідомленнями банку), які свідчать про перерахування нерезидентами на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” грошових коштів за надані останнім послуги в рамках укладених між сторонами договорів на надання послуг по транспортній обробці зернових вантажів.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з позицією позивача та суду першої інстанції стосовно того, що згідно п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, дійсно є обєктом оподаткування, та при цьому у відповідності з п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, як супутні експорту товарів послуги, підлягають оподаткуванню за ставкою 0%. Тому застосування СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві ставки 20% на послуги, перелік яких приведений в ст. 274 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-IV (із змінами та доповненнями), визначення позивачу податкового зобовязання по ПДВ за березень місяць 2008р. та, як наслідок, зменшення ТОВ СП „НІБУЛОН” бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2008р. на 47808,0 грн. є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 01.04.2010 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький