Ухвала суду № 9774683, 18.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 р.Справа № 2-а-7852/08/1570 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

при секретарі Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року по справі за позовом ТОВ «Чізленд»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року позовні вимоги ТОВ «Чізленд»до ДПІ у Київському районі м. Одеси були задоволені.

Суд, скасував податкове повідомлення-рішення № 0000822301/1 від 31 травня 2008 року на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 19406,10 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000842301/1 від 31 травня 2008 року на суму податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 18059,81 грн..

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції вважав, що в діях ТОВ «Чізленд»не вбачається порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»та Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку із чим, зазначені повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якої просив його скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Підставою для скасування рішення суду, апелянт вважав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.Представник ТОВ «Чізленд»в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт у судове засідання до суду апеляційної інстанції не зявився, сповіщався належним чином, про причини неявки, суд не повідомив.

Згідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що в період з 01 лютого 2008 року по 27 лютого 2008 року фахівцями ДПІ у Київському районі міста Одеси на підставі направлення на перевірку від 31.01.08 року № 64/31-23-02 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ „Чізленд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року.

За результатами перевірки складений акт № 524/23-02/32700905/39 від 05.03.2008 року, в якому знайшли своє відображення наступні порушення:

- п. 5.1., пп.5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 п.п. 8.1.4 п. п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 14 001,2 гривен, що виразилося у завищенні валових витрат у 3-му кварталі 2007 року на суму 26 765 гривен, в звязку з включенням до складу валових витрат вартості послуг, згідно акту здачі-прийому послуг відповідно до договору № 27/07 від 27.07.2007 року про надання консультаційних послуг - проведення групової консультації та навчання співробітників замовника протягом 3-5 серпня 2007 року, наданих ФОП ОСОБА_1 - пп.7.2.3 п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 12 937,4 грн., а саме було виявлено безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у червні 2007 року суму ПДВ, сплачену ПП «Форинд - Плюс»за участь у міжнародній виставці - ярмарки «Агро-2007», оскільки відсутні документи, які підтверджують звязок витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці та обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; - у березні 2007 року занижено суму ПДВ на 3 966,67 грн., тобто в приміщенні загальною площею 7 кв.м., за адресою м. Одеса вул. Маршала Жукова, 101 не розміщувалося та не використовувалося у господарській діяльності придбані основні фонди: компютери марки „Кредо 33600" у комплекті з „UPS" - 2 штуки на суму 9 520 грн., (в т.ч. ПДВ 1586,67 грн.) придбані по ПН № 06-13/12-2 від 13.12.2005 року; компютери марки „Кредо 33600" у комплекті з „ UPS " - 3 штуки на суму 14 280 гривен (в т.ч. ПДВ 2380 грн.) придбані по ПН 06-13/12-3 від 13.12.2005 року. Зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду по р. 26 у розмірі 11 51,2 грн., у тому числі у червні 2007 року на 173 гривен, у липні 2007 року на 798,2 гривен, у серпні 2007 року на 180 гривен.

На підставі складеного акту перевірки від 05.03.2008 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 12707/10/25-007 від 31.05.2008 року, ДПІ у Київському районі міста Одеси 31 травня 2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000822301/1 в якому було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 19 406,1 грн. (у т.ч. основний платіж 12 937,4 грн., фінансова санкція 6 468,7 грн.); - № 0000842301/1 в якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 18 059,81 грн. (у т.ч. основний платіж 14 001,2 грн., фінансова санкція -4 058,61 грн.). Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо застосування до ТОВ «Чізленд»штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Так, із наданих до суду документів, а саме договору про надання інформаційно-консультаційних послуг за програмою «Стратегія розвитку бізнесу», додатку до цього договору, а також акту прийому-передачі наданих послуг, убачається, що семінар відбувався за адресою: м. Одеса. проспект М. Жукова, 101, після закінчення якого, кожному учаснику був виданий сертифікат та який полягав у проведенні навчання працівників ТОВ «Чізленд»з метою підвищення їх професійного рівня, підвищення рівня знань необхідних для розвитку компанії, що в подальшому сприяло розвитку господарської діяльності позивача, збільшенню обсягів продаж.

Тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що ТОВ «Чізленд»проводячи навчання працівників здійснювало господарську операцію, а також до того, що вимога посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси, щодо оформлення відряджень до м. Києва, та витрат пов'язаних з цим відрядженням є безпідставною та протиправною.

Спростовуючи доводи відповідача щодо безпідставного включення позивачем у червні 2007 рок до податкового кредиту ПДВ в сумі 3165,46 грн. по податковій накладній № 284 від 17.05.2007 року, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що зазначена накладна відповідає приписам п.п.7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість», і під час перевірки вона не була витребувана перевіряючими та не відбиралися пояснення у посадових осіб щодо місця знаходження накладеної, яка була включена до реєстру.

Хоча, як убачається із реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 5 за період з 01.05.2007 року по 31.05.2007 року, під № 41 зареєстрована накладна № 284 від 17.05.2007 року, отримана від ТОВ «Болгарський сироробний завод».

За рекомендацією галузевого відділу адміністрації для поліпшення господарської діяльності позивача з метою збільшення кола покупців на виставці «Агро-2007»були представлені зразки сиру «Російського»та «Голанського»виробництва Тарутинського

сирзаводу дистрибютором, якого являється ТОВ «Чізленд», що підтверджується, рахунком № 47/3, податкової накладної № 2201 від 04.06.2007 року та акту прийому-передачі робіт № 1.

Тому, суд першої інстанції, спростовуючи висновки відповідача про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у червні 2007 року суму ПДВ, сплачену ПП «Форинд Плюс»за участь у міжнародній виставці ярмарки «Агро-2007», правомірно вказав на той факт, що участь ТОВ „Чізленд" у міжнародній виставці - ярмарки «Агро-2007»є використанням послуг ПП «Форинд - Плюс»в господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи специфікою роботи ТОВ «Чізленд», є продаж продукції за межі міста Одеси, що підтверджується відповідними договорами про співробітництво, у звязку з цим у працівників виникала потреба у здійсненні міжміських телефонних розмов, вказані послуги надаються ТОВ «ФАРЛЕП» згідно договорів № 0402270015 та оформлюються податкові накладні. Про оплату зазначених послуг свідчать надані позивачем рахунки на оплату послуг зв'язку від 31.08.2007 року на суму 1 240,18 грн. та від 30.09.2007 року на суму 2 150,91 грн.; акти надання послуг за період з 01.08.2007 року по 31.08.2007 року і за період з 01.09.2007 року по 30.09.2007 року; податкові накладні від 14.08.2007 року і від 30.09.2007 року, що спростовує твердження відповідача щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку сплачені при придбанні послуг міжміських телефонних розмов у ТОВ «Фарлеп».

Із доказів, які містяться у матеріалах справи убачається, що між заводом „Електронмаш" ДП ВАТ „Електронмаш" та ТОВ „Чізленд" 20.02.2006 року було укладено договір оренди нежилих приміщень № 31-А, площею 7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, на період з 01.03.2006 року по 01.01.2007 року, та згідно додаткової угоди до договору оренди нежилих приміщень № 31-А від 20.02.2006 року термін дії договору продовжено до 01.01.2009 року.

Згідно п. 2.2. Договору № 31-А від 20.02.2006 року, визначено, що вартість електроенергії та водозабезпечення здійснюється за окремими договорами. В період з 01.01.2006 року між ЧП ОСОБА_2 та ТОВ «Чізленд»укладалися договори оренди приміщення площею 60 кв. м., (приміщення № 1, № 2) за адресою АДРЕСА_1, для розміщення офісу. ТОВ „Чізленд" уклало договір № 18/05 від 08.06.2005 року з МВКП „Електра" ДП АТ «Електронмаш»(організація, яка забезпечує технічну експлуатацію енергокомунікацій та обладнання ВАТ «Електронмаш») на надання послуг з електроенергії та води.

При здійсненні господарської діяльності працівники ТОВ «Чізленд», споживають комунальні послуги (електроенергію та користуються системою водопостачання), що не спростовувалося відповідачем. Згідно договору, комунальні послуги сплачуються на підставі виставлених рахунків помісячно згідно з приладами обліку даних послуг та доповнюються експлуатаційними витратами, що підтверджено довідкою від 24.11.2008 року МВКП „Електра", актами виконаних робіт від: 20.08.2007 року, 20.09.2007 року; рахунками: від 20.08.2007 року, 20.09.2007 року, податковими накладними: № 17 від 20.08.2007 року, № 16 від 20.09.2007 року, в яких визначено кількість спожитої електроенергії та води.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції спростовуючи висновки відповідача щодо безпідставності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку за енерго- та водо- забезпечення, правомірно вважав, що витрати понесені ТОВ «Чізленд»на оренду приміщень, електроенергію, телефонні розмови підтверджуються платіжними документами та пов'язані із організацією належної господарської діяльності позивача, а тому вони правомірно були включені до валових витрат, у звязку із чим, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції передбачені п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в порушення п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Чізленд»необґрунтовано збільшило суму амортизаційних відрахувань по основним засобам ( кондиціонери - 4 штуки, компютери 5 штук, ноутбук), які віднесено до складу «невиробничих фондів»і не приймали участь у господарській діяльності підприємства, чим завищено амортизаційні відрахування всього на суму 9 331,74 грн.

Натомість колегія суддів погоджується з позицією Одеського окружного адміністративного суду, що комп'ютери та ноутбук вважаються виробничими фондами, так як забезпечують належне функціонування підприємства, враховуючи специфіку його роботи. Здійснення господарської діяльності потребує повної комп'ютеризації кожного робочого міста, тому зазначені компютери використовувалися з цією метою у приміщені площею 60 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, яке орендується у ФОП ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, ч.1 п.1 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року по справі за позовом ТОВ «Чізленд»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова