Ухвала суду № 9774356, 11.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2010 р.Справа № 2-а-7673/08/1570 Категорія: 2.11.6Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

при секретарі Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Союз»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси був задоволений частково, суд скасував податкове повідомлення рішення №0002321701/0 від 04 червня 2008 р..

Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що субєкт владних повноважень в процесі судового розгляду не довів обставини того, що прийняте ним 04 червня 2008 р. податкове повідомлення - рішення № 0002321701/0 засновано на законі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси оскаржила його посилаючись на те, що воно необґрунтоване, постановлено з невірним застосуванням норм матеріального права і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом постановлене законне та обґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході розгляду в суді апеляційної інстанції в період з 23.04.2008 року по 23.05.2008 року на підставі направлення на перевірку від 20.04.2008 року № 244/23-02 проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Союз»за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки складений акт № 1183/23-02-30586931 від 23.05.2008 р. в якому зазначені порушення ст. 2, ст. 3, ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року №1963-XII (надалі Закон №1963).

ДПІ у Київському районі м. Одеси вважало, що ТОВ „Союз", в розрахунках суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не вірно визначало ставку податку, в результаті чого, не в повному обсязі сплачувало податок з власників транспортних засобів.

На підставі ст. 7 Закону №1963 відповідачем донараховано податок з власників транспортних засобів у розмірі - 523 240 гривен.

Сторонами по справі не заперечуються обставини того, які марки транспортних засобів та їх кількість знаходиться на балансі у ТОВ «Союз», тому суд апеляційної інстанції не надає оцінку даним обставинам справи.

Основне питання, яке вирішувалося у суді першої інстанції і повинно бути вирішено у суді апеляційної інстанції це те - до якого коду Гармонізованої системи опису та кодуванню товарів, а також, до якої товарної позиції відносяться транспортні засоби позивача і виходячи із встановленого, визначитися - якій податок повинен сплачувати позивач.

Аналіз нормативно правової бази, яка регулює дане питання свідчить про наступне.

Так, Закон №1963 встановлює:

- стаття 1 - платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування;

- стаття 2 - об'єктом оподаткування є автомобілі вантажні (код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ВЄД) - 8704), автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, (код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ВЄД) - 8705).

- стаття 3 - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у розмірах в залежності від коду за вказаною системою опису та кодування товару.

В п. 1.6 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року N 142/5/2092, визначено, що вантажний автомобіль, це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, а спеціальний автомобіль, це автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»№2344-111 від 05.04.2001 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 лютого 2006 року N 3 492-IV, визначено, що транспортний засіб спеціального призначення»- транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова, автомобілі для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Згідно з вимогами Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) автомобілі, залежно від технічних характеристик та призначення, класифікуються у відповідних товарних позиціях.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яку покладено в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України, затвердженої Законом України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 р., базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

З наданих до суду першої інстанції представником позивача документів: декларацій за формою МД-2 вбачається, що митне оформлення позивачем транспортних засобів здійснювалося як «автомобілів спеціального призначення»- сміттєзбиральники марки «МАN»та «Мегсеdes Вепz»і здійснювалося за кодом товару - 8705909090, тобто «інші автомобілі спеціального призначення».

Із сертифікатів відповідності серії ВВ за № 318512, № 318513, № 318514, № 318515,

№ 318516 на автомобілі «МАN», та сертифікату відповідності серії ВВ за № 318517 на автомобілі «Мегсеdes Вепz» вбачається, що зазначені транспортні засоби є - автомобілями спеціального призначення.

Згідно з чинною в Україні гармонізованою системою товарів, до товарної позиції: 8704 - віднесені автомобілі для перевезення вантажів «автомобілі вантажні», а до товарної позиції 8705 - віднесені автомобілі спеціального призначення «автомобілі спеціальні», крім призначених для перевезення людей або вантажів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, який поважав правильним ствердження позивача про те, що згідно з підпунктом «с»пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи, у разі коли товари можуть підпадати під класифікацію за двома і більш позиціями, вони класифікуються за позицією, яка є останньою у цифровій послідовності, тому неможливо застосувати до транспортного засобу спеціального призначення - сміттєзбиральник товарну позицію - 8704.

Надані, представником апелянта до суду апеляційної інстанції висновки спеціалістів автотоварознавців про класифікацію спірних транспортних засобів, не можуть бути визнані належними доказами, так як підставою для проведення таких досліджень було письмо УСБУ в Одеській області, якій не є стороною по справі, а крім того, із зазначених досліджень не вбачається, які документи використовувалися спеціалістами для встановлення коду ТС по УКТ ВЄД щодо транспортних засобів, які належать позивачу.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року по справі за позовом ТОВ «Союз»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова