Ухвала суду № 9773739, 02.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р.Справа № 22-а-10421/08 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого Коваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

при секретарі Кудіновій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської ОДПІ Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельно судноремонтний завод»до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області, про скасування податкового повідомлення рішення від 20.05.2008 року №000642304/0, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень 2007 року на розрахунковий рахунок в частині взаємовідносин з ТОВ „Навігатор". За результатами цієї перевірки складено акт від 20.05.08 р. № 00442304/32783269, в якому зафіксовано про відсутність права ЗАТ „ІССРЗ" відповідно до п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями) на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 116 092 грн., в тому числі за серпень 2007 року 52 759 грн., та за вересень 2007 року - 63 333 грн. На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.05.2008 року №000642304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі за серпень 2007 року 52 759 грн., та за вересень 2007 року - 63 333 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення від 20.05.2008 року №000642304/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням у поданій апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельний судноремонтний завод».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельно-судноремонтний завод»не несе відповідальність за сплату контрагентами ПДВ та посилається на постанову ВС України від 11 грудня 2007 року №07/158.

Згідно апеляційній скарзі в обґрунтування висновків та рішення ДПІ зазначено, що відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язань по сплаті податку в ціні послуг, апелянт також вважає що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги докази того, що в ході перевірок Ізмаїльською ОДПІ не було встановлено факту сплати (надходження) ПДВ 116 092 грн. до Державного бюджету України по господарським операціям між Позивачем і ТОВ «Навігатор», між ТОВ «Навігатор» і ПП «Конті-Імпекс».

Так, дійсно як встановлено Актом перевірки за допомогою субпідрядних організацій, протягом перевіряємого періоду, здійснювались роботи по ремонту теплоходів, які належать компаніям нерезидентів. До кола субпідрядних організацій належать ТОВ «Навігатор»та ПП «Конті-Імпекс».

Суд критично відноситься до позиції ДПІ по справі так як в матеріалах справи є докази які свідчать про необґрунтованість підстав для винесення податкового повідомлення рішення від 20.05.2008 року № 000642304/0.

Так, відповідно до Довідки Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 19.12.2007 року про результати перевірки позивача з питань достовірності бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 року, в розділі 3.1 «Перевірка показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2007 року», вказано що перевіркою не встановлено порушень ведення податкового обліку, у тому числі по господарським операціям саме з ПП «Конті - Імпекс», як це вбачається з табл.. 2.14.8 Довідки ( а.с.99-103 ).

Крім того відповідно зазначеної Довідки від 19.11.2007 року № 0383 2304 32783269 (а.с.101) в розділі 3.1 «Перевірка показників податкової декларації з ПДВ за серпень 2007 року, податківцями було підтверджено правомірність визначення позивачем сум від'ємного значення з ПДВ за серпень 2007 року та не встановлено порушень ведення податкового обліку, у тому числі по господарським операціям саме з ПП «Конті - Імпекс», як це вбачається з табл. 2.14.8 Довідки.

Згідно Довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.10.2007 року про результати перевірки ТОВ «Навігатор», яка проводилась 25.10.2007 року ТОВ «Навігатор»фактично знаходиться за місцем реєстрації, займається виконанням ремонтних робіт, має у власності зварювальний пристрій, транспорт та орендує плав майстерню ( а.с.105-109 ).

Судова колегія вважає, що законодавство України не ставить отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується окремо взятого платника податків та не залежить від розрахунків із бюджетом.

Судова колегія наголошує, що відповідно до судової практики щодо бюджетного відшкодування ПДВ якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджет, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів також вважає, що зазначене вище порушення не призвело до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб через незнаходження за юридичною адресою, або не звітування перед ДПІ, та не позбавляло правового значення видані за господарськими операціями податкові накладні. Якщо на час здійснення господарських операцій продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них.

З огляду на вище зазначене судова колегія зауважує, згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003р. №755-ІV встановлено наступне, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру недостовірні та були до нього внесені, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які мають бути підтвердженими визначеними засобами доказування, не можуть бути підтверджені ніякими іншими.

Зважаючи на таке, судова колегія зауважує що належні та допустимі докази тих обставин, на які зазначає апелянт відносно незнаходження контрагентом позивача за юридичною адресою в матеріалах справи відсутні. Також, як вбачається з акту перевірки питання сплати чи несплати ПДВ контрагентами позивача у порядку ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто шляхом проведення перевірок ДПІ не встановлювались та не перевірялись, висновки в акті перевірки зроблені на підставі листів інших податкових органів, що не можна вважати належним доказом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України обовязок доказування правомірності рішення покладено на відповідача, орган власних повноважень.

На витребування колегії представник ДПІ повідомив, що докази які б свідчили про незнаходження за вказаними адресами контрагентів позивача відсутні (відповідних оперативно - розшукових дій не проводилося, актів та рапортів співробітниками податкової міліції не складалося ), повідомити чи були на час здійснення господарських операцій продавці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ представник ДПІ також не може так як відповідних запитів не здійснювалося , а колегія суддів не має повноважень щодо здійснення відповідних оперативно - розшукових дій.

З огляду на вище зазначене судова колегія вважає, що ДПІ не довело правомірність податкового повідомлення-рішення, докази які б свідчать про товарність чи безтоварність господарських операцій та економічну обгрунтованість на вимогу та витребування колегії суду ДПІ не надано, а наведені докази є недостатніми для скасування рішення суду першої інстанції .

Колегія суддів вважає, що оскаржене податкове повідомлення рішення є протиправним, безпідставним та прийнятим із порушенням процедури його ухвалення.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельно судноремонтний завод»до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області, про скасування податкового повідомлення рішення від 20.05.2008 року № 000642304/0без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.

Головуючий: /М.П. Коваль /

Суддя: /В.О. Потапчук /

Суддя: /Г.В. Семенюк /