Ухвала суду № 9773738, 02.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р.Справа № 22-а-10418/08 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого Коваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

при секретарі Кудіновій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської ОДПІ Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельний судноремонтний завод»до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області, про скасування податкового повідомлення рішення від 12.08.2008 року №0001062304/0, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, липень 2007 року на розрахунковий рахунок в частині взаємовідносин з ТОВ „Навігатор". За результатами цієї перевірки складено акт від 11.08.08 р. № 00732304/32783269, в якому зафіксовано про відсутність права ЗАТ „ІССРЗ" відповідно до п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями) на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 212200 грн., в тому числі за квітень 2007 року 65603 грн., та за травень 2007 року - 70667 грн. та за липень 2007 року 75930 грн. На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.08.2008 року №0001062304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 223397 грн. в т.ч. штрафні фінансові санкції на суму 11197грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення від 12.08.2008 року №0001062304/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням у поданій апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельний судноремонтний завод».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельно-судноремонтний завод»не несе відповідальність за сплату контрагентами ПДВ. Дане твердження знайшло місце в постанові ВС України від 11 грудня 2007 року №07/158 у зв'язку з зазначеним позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення виходячи із вимог Закону.

Згідно апеляційної скарги та в обґрунтування висновків акту ДПІ зазначено, що відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язань по сплаті податку в ціні послуг. Крім того, апелянт вважає , що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги докази того, що в ході перевірок Ізмаїльською ОДПІ не було встановлено факту сплати (надходження) ПДВ у розмирі 212 200 грн. до Державного бюджету України по господарським операціям між Позивачем і ТОВ «Навігатор», між ТОВ «Навігатор»і ПП «Прима - Експрес». На думку апелянта оскільки згідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а згідно доказів не було встановлено факту сплати то у позивача немає підстав включати ці спірні суми до сум бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступних податкових періодів та/або зараховувати в рахунок сплати податку за наступні періоди, тощо.

При цьому в оскаржуваному Акті перевірки (а.с. 9), в обгрунтування вказана інформація, яка була надана ДПІ у Приморському районі м. Одеси про те, що ТОВ «Навігатор»є посередником, постачальником послуг є ПП «Прима - Експрес» яке не звітує, не знаходиться за адресою, тощо.

Так, дійсно як встановлено Актом перевірки позивачем за допомогою субпідрядних організацій, протягом перевіряємого періоду, здійснювались роботи по ремонту теплоходів, які належать на праві власності компаніям нерезидентів.

Судова колегія встановила, що до кола субпідрядних організацій належать і ТОВ «Навігатор»та ПП «Прима - Експрес». Зазначаючи у апеляційної скарзі про відсутність доказів сплати ПДВ у розмірі 212 200 грн. до Державного бюджету України по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Навігатор», між ТОВ «Навігатор»і ПП «Прима - Експрес», апелянт не звертає уваги на наявні в матеріалах справи відповідні докази, а саме: Акт виїзної планової документальної перевірки, яка була проведена саме працівниками Роздільнянської МДПІ від 01.11.2007 року № 1645-170/23-01/34302598, відповідно до висновків якого при перевірки ПП «Прима - Експрес»не було встановлено заниження чи завищення податку на додану вартість, а також не встановлено порушень в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість, за перевіряємий період.

Крім того на сторінці 2 Акту Роздільнянської МДПІ (а.с. 117, зворот а.с.118) зазначено, що перевірка ПП «Прима - Експрес»проводилась з письмового повідомлення яке було надано особисто директору, а також ПП «Прима - Експрес»- фактично знаходиться за адресою реєстрації.

В матеріалах справи існує Довідка саме ДПІ у Приморському районі м. Одеси про перевірку ТОВ «Навігатор»з питань правових взаємовідносин з позивачем, яка проводилась 25.06.2007 року, відповідно до якої ТОВ «Навігатор»фактично знаходиться за місцем реєстрації займається виконанням ремонтних робіт, має у власності зварювальний пристрій, транспорт та орендує плавучу майстерню, за період січень - березень 2007 року порушень діючого законодавства не встановлено (а. с. 166-169).

Крім того, як вбачається із Довідки саме ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.10.2007 року про результати перевірки ТОВ «Навігатор»з питань правових взаємовідносин з ПП «Прима -Експрес», яка проводилась 25.10.2007 року ТОВ «Навігатор»фактично знаходиться за місцем реєстрації займається виконанням ремонтних робіт, має у власності зварювальний пристрій, транспорт та орендує плав майстерню, за жовтня 2006 року по травень 2007 року порушень діючого законодавства не встановлено (а.с.171-175).

Судова колегія вважає що законодавство України не ставить отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується тільки окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків із бюджетом.

Судова колегія наголошує, що відповідно судової практики щодо бюджетного відшкодування ПДВ, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджет, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Колегія суддів вважає, що питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Разом з тим зазначені вище порушення не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб через незнаходження за юридичною адресою, або не звітування перед ДПІ, та не позбавляло правового значення видані за господарськими операціями податкові накладні. Якщо на час здійснення господарських операцій продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них.

З огляду на вище зазначене судова колегія зауважує, згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003р. №755-ІV встановлено наступне, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру недостовірні та були до нього внесені, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які мають бути підтвердженими визначеними засобами доказування, не можуть бути підтверджені ніякими іншими.

Зважаючи на таке, судова колегія зауважує що належні та допустимі докази тих обставин, на які зазначає апелянт відносно незнаходження контрагентом позивача за юридичною адресою в матеріалах справи відсутні. Також, як вбачається з акту перевірки питання сплати чи несплати ПДВ контрагентами позивача у порядку ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто шляхом проведення перевірок, ДПІ не встановлювались та не перевірялись, висновки в акті перевірки зроблені на підставі листів інших податкових органів, що не можна вважати належним доказом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України обовязок доказування правомірності рішення покладено на відповідача, орган власних повноважень.

На витребування колегії представник ДПІ повідомив, що докази які б свідчили про незнаходження за вказаними адресами контрагентів позивача відсутні (відповідних оперативно - розшукових дій не проводилося, актів та рапортів співробітниками податкової міліції не складалося ), повідомити чи були на час здійснення господарських операцій продавці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ представник ДПІ також не може так як відповідних запитів не здійснювалося , а колегія суддів не має повноважень щодо здійснення відповідних оперативно - розшукових дій.

З огляду на вище зазначене судова колегія вважає, що Ізмаїльська ОДПІ згідно ст. 72 КАС України не довела правомірність податкового повідомлення-рішення, докази які б свідчили про фіктивність господарських операцій відсутні , а наведені докази є недостатніми для скасування рішення суду першої інстанції .

Колегія суддів вважає, що оскаржене податкове повідомлення рішення є протиправним, безпідставним та прийнятим із порушенням процедури його ухвалення .

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ЗАТ «Ізмаїльський суднобудівельний судноремонтний завод»до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області, про скасування податкового повідомлення рішення від 12.08.2008 року № 0001062304/0без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.

Головуючий: / М.П. Коваль/

Суддя: / В.О. Потапчук/

Суддя: / Г.В. Семенюк/