Постанова № 9773645, 04.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 р.Справа № 22-а-7351/08 Категорія: 6.6.4Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Косцової І.П.

суддів Стас Л.В.

Турецької І.О.

при секретарі Мкртичян З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна»на постанову господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2008 року по справі за позовом Очаківської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна»про стягнення за рахунок активів заборгованість в сумі 168130,99грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2007 року Очаківська ОДПІ у Миколаївській області звернулась до суду з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна»про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість перед державою по сплаті податку з доходів фізичних осіб від надання в оренду земельних ділянок та податку з доходів фізичних осіб, однак в добровільному порядку належні суми до бюджету не вносить.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2008 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача за рахунок активів на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 168130,99грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови господарського суду Миколаївської області та просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що проведеною позивачем невиїзною документальною перевіркою своєчасності та повноти сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2005 року по 31.10.2007 року виявлено факт нарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 168130,99 грн., який залишився не перерахованим до бюджету.

Оскільки в силу ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задовольнив позов в повному обсязі.

Проте, на думку колегії суддів такий висновок зроблено судом першої інстанції без належного дослідження всіх обставин та наявних в матеріалах справи доказах.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічні приписи містяться у положеннях ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції;

Підпунктом 1.2) цієї статті передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Згідно п.п.1.3) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Колегією суддів встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Очаківскій ОДПІ як платник податків з 23.03.2000 року.

З акту перевірки вбачається, що станом на 01.11.2007 року ЗАТ «Родіна»мало заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 100106,83 грн., з яких 56183,22 грн. заборгованість, що виникла станом на 01.01.2005 року, тобто до періоду, що перевірявся.

За цей же період товариством сплачено 140809,96 грн. податку з доходів фізичних осіб.

В акті перевірки також зазначено, що відповідач має заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб за здачу в оренду земельних паїв в сумі 68024,16 грн., з яких 24641,40 грн. це заборгованість, що виникла до 01.01.2005 року, при цьому товариством перераховано до бюджету за перевіряємий період 46063 грн.

Разом з цим, в додатку до акту перевірки № 3 (а.с.5), в якому наведено розрахунки податкового боргу з зазначеного податку, суму заборгованості визначено зовсім за інший період, а саме з 01.01.2006 року по жовтень 2007 року включно, що суперечить викладеним в акті перевірки обставинам та не відповідає перевіряємому періоду.

Колегією суддів встановлено, що відповідач періодично перераховував кошти на погашення податкових зобовязань, проте ДПІ зараховувала сплачені суми на погашення податкового боргу товариства, який утворився до січня 2005 року.

Відповідно до п.7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що у податкового органу не має права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суму податку з доходів фізичних осіб, а також вказавши напрям бюджетного відшкодування з цього податку у рахунок погашення зобовязань за конкретний період, виконав своє зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб за визначеними ним періодами.

На вимогу колегії суддів позивачем надано новий розрахунок повноти та своєчасності нарахування та перерахування суми податку з доходів фізичних осіб, у тому числі за здачу в оренду земельних паїв вбачається, що з урахуванням проведених оплат сума заборгованості відповідача за період, що перевірявся, становить 53627,36 грн., з яких 9536,79 грн. податок, обчислений з нарахованої заробітної плати, 44090,57 грн. податок, обчислений за здачу в оренду земельних паїв.

Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, позивач не навів суду факту наявності заборгованості у розмірі, зазначеному в позовній заяві, оскільки як свідчать банківські виписки, що містяться в матеріалах справи, дана заборгованість була частково погашена відповідачем, що безпідставно не було прийнято позивачем до уваги. Здійснення ж будь-якої самостійної зміни цільового призначення перерахованих відповідачем грошових коштів виходить за межі компетенції позивача і суперечить положенням чинного законодавства України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на субєкта владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не забезпечено повного та всебічного вивчення матеріалів і обставин справи, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим дана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна»задовольнити частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 19 лютого 2008 року по справі за позовом Очаківської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна»про стягнення за рахунок активів заборгованість в сумі 168130,99грн. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Очаківської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна», Миколаївська область, Очаківський район, с. Солончаки, ЄДРПОУ 00413972 за рахунок активів на користь Державного бюджету України заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, яка виникла за період з 01.01.2005 року по 31.10.2007 року у сумі 9536,79 грн., а також заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за здачу в оренду земельних паїв за цей самий період в сумі 44090,57 грн. (всього в сумі 53627.36 грн.). В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя : І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В. Стас.