Рішення № 97732763, 16.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2021м. ДніпроСправа № 904/6846/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (м. Київ)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" (м. Дніпро)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Запоріжжя)

про стягнення заборгованості за договором про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019 у загальному розмірі 42 245 грн. 51 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за договором про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019 у загальному розмірі 42 245 грн. 51 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 38 118 грн. 29 коп. - заборгованість за сумою кредиту;

- 4 127 грн. 22 коп. - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019 (далі - договір овердрафту) в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів за його користування. Так, відповідно до договору овердрафту відповідачу-1 було надано банківську послугу - овердрафт "Легкий", а відповідач-1 повинен був здійснювати оплату банківської послуги, проте останній за умовами договору овердрафту свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 42 245 грн. 51 коп. Крім того, відповідно до договору поруки № МБ-П-КІЕ-2671/1 від 30.08.2019 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов`язань за вказаним договором овердрафту.

Також позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження було визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідача-2).

За змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

З урахуванням викладеного, ухвалою суду від 18.12.2020 було витребувано у Філії Центру надання адміністративних послуг по Хортицькому району інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Від Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва надійшов лист (вх. суду № 280/21 від 05.01.2021), в якому він повідомив, що ухвала суду від 18.12.2020 була ним перенаправлена за належністю до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшов лист (вх. суду № 1503/21 від 13.01.2021), в якому він повідомив про те, що не має можливості виконати ухвалу суду від 18.12.2020, оскільки резолютивною частиною вказаної ухвали на Департамент відповідного обов`язку не покладено.

З урахуванням вказаних листів, ухвалою суду від 14.01.2021 витребувано у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

В подальшому, господарським судом вказана ухвала п`ять разів направлялася до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради додатково електронним шляхом, однак жодної відповіді від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради судом отримано не було.

Отже, у відповідності до наведених вище положень статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з моменту надходження матеріалів справи до суду - 17.12.2020 по теперішній час судом двічі ухвала про витребування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи направлялася поштовим зв`язком та п`ять разів - електронним зв`язком, проте станом на 23.04.2021, відповідь до суду так і не надійшла.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до інформації, зазначеної у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК", ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) є директором вказаного підприємства та у витягу наявна інформація про місце проживання вказаної фізичної особи, а саме: АДРЕСА_1 , отже адреса збігається із адресою останньої, що зазначена у позовній заяві.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ухвалою суду від 23.04.2021 повторно витребувано у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 23.04.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшов лист (вх. суду № 23843/21 від 14.05.2021), в якому останній повідомив про те, що на виконання ухвали суду від 23.04.2021, за відомостями департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Усенко Ксенія Сергіївна зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 19.01.2012 по теперішній час. Також, у вказаному листі департамент зазначив про те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі № 904/6846/20 до департаменту не надходила.

З приводу дотримання прав відповідачів під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача-1 судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.12.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" є: 49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 122, кабінет 3-7, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 51).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач-1 обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 23.04.2021 отримав 29.05.2021, що вбачається з поштового повідомлення № 4930015217636, а також, здійсненого судом відстеження поштового відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2021, через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта", отже завчасно (а.с. 84-85).

Щодо повідомлення про розгляд справи відповідача-2, суд зазначає таке.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2021 була надіслана відповідачу-2 за адресою згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК", відповідно до якого ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2), є директором вказаного підприємства та у витягу наявна інформація про місце проживання вказаної фізичної особи, а саме: АДРЕСА_1 .

Вказане місцезнаходження відповідача-2 підтверджується відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, які викладені у згаданому вище листі, який залучено до матеріалів справи (а.с. 77).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач-2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача-2 за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем-2 вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідачів, як учасників справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 23.04.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачами відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 16.06.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 30.08.2019 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" (далі - відповідач-1, клієнт) було укладено договір про надання банківської послуги-овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 (далі – договір, а.с. 18-19), за умовами пункту 1.2. якого банк надає клієнту банківську послугу – овердрафт "Легкий" (далі - овердрафт), а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі, правилах, у тому числі своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату банківської послуги.

Пунктом 1.1. договору визначено, що термін "Правила" використовується у договорі у наступному значенні: типові Правила надання АТ "Перший український міжнародний банк" банківської послуги – овердрафту "Легкий" корпоративним клієнтам малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/). Всі інші терміни, що використовуються у договорі, мають значення, наведені у Правилах. Підписаний клієнтом даний договір разом із правилами, які викладені на сайті банку, складає укладений між клієнтом та банком договір, що підтверджується підписом клієнта у даному договорі.

Відповідно до пункту 4.7. договору останній набирає чинності з дати підписання договору про надання банківської послуги овердрафт "Легкий" обома сторонами та скріплення печаткою банку, клієнта та діє до моменту виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх взятих на себе зобов`язань або до моменту його припинення/розірвання у порядку, передбаченому правилами.

Доказів визнання недійсними або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору овердрафту та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки позивача та відповідача-1, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Положеннями пунктів 1.3. - 1.5. договору передбачено, що банк приймає рішення про надання овердрафту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень. Надання овердрафту здійснюється в межах розміру ліміту банківської послуги, визначеного в пункті А10 преамбули договору, та строку дії ліміту банківської послуги, визначеного у пункті А12 преамбули договору. Інші умови щодо надання та повернення кредиту, його обслуговування, нарахування та сплати процентів, комісійних винагород, тощо, а також відповідні права та обов`язки сторін, їх відповідальність визначаються Правилами.

Так, преамбулою договору визначені наступні умови банківської послуги овердрафту:

- ліміт банківської послуги – 500 000 грн. 00 коп. (пункт А10 преамбули договору);

- ліміт овердрафту – 417 000 грн. 00 коп. (пункт А11 преамбули договору);

- дата закінчення строку дії ліміту банківської послуги – 25.07.2020 (пункт А12 преамбули договору);

- поточний рахунок клієнта – НОМЕР_1 у АТ "Перший український міжнародний банк" в місті Києві (пункт А13 преамбули договору);

- стандартний розмір процентної ставки: тривалість безперервної заборгованості за основною сумою овердрафту – від 1 до 30 днів включно; процентна ставка з розрахунку 365 днів на рік – 28,0% річних (пункт А14 преамбули договору);

- розмір процентної ставки на прострочену заборгованість: 38,0% річних (з розрахунку 365 днів на рік) (пункт А15 преамбули договору);

- к – коефіцієнт перерахунку ліміту: коефіцієнт перерахунку ліміту, що використовується для розрахунку поточного ліміту овердрафту. Розмір коефіцієнту перерахунку ліміту овердрафту "к" дорівнює 0,35. При цьому, перегляд ліміту овердрафту здійснюється банком після закінчення третього повного календарного місяця з дати підписання договору, за умови належного виконання зобов`язань, передбачених в пункті 7.3.5. Правил та пункті А19 договору, а саме: з 01.12.2019 (пункт А18 преамбули договору).

Відповідно до пункту 2.2. Правил надання АТ "Перший український міжнародний банк" банківської послуги – овердрафту "Легкий" корпоративним клієнтам малого бізнесу (далі - Правила) базові умови кредитування зазначаються у договорі про надання банківської послуги. Детальний порядок кредитування, пов`язані з цим права та обов`язки сторін, їх відповідальність, визначаються Правилами.

У пункті 2.3. Правил визначені умови надання банківської послуги – овердрафту "Легкий", що може надаватися в рамках договору про надання банківських послуг, зокрема:

- відповідно до банківської послуги банк надає клієнту кредит у вигляді овердрафту на поповнення оборотного капіталу в межах статутних цілей діяльності клієнта, у тому числі на придбання сировини та матеріалів, оплату товарів та послуг, виплату заробітної плати, сплату податків, інші поточні потреби, пов`язані з господарською діяльністю клієнта, у тому числі на оплату процентів, комісійних винагород, пені та штрафних санкцій, які клієнт зобов`язаний сплатити банку за договором (підпункт 2.3.1. Правил);

- надання клієнту овердрафту/частини овердрафту відбувається шляхом оплати з поточного рахунку, зазначеного в пункті А13 преамбули договору, розрахункових документів клієнта за цільовим призначенням згідно з пунктом 2.3.1. Правил на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту, який діє у відповідний період згідно з пунктом 2.3.7. Правил. Датою надання овердрафту вважається день оплати з поточного рахунку розрахункових документів клієнта та/або здійснення договірного списання на суму, що перевищує кредитовий залишок на такому рахунку (підпункт 2.3.2. Правил);

- проценти за користування овердрафтом нараховуються банком за ставкою, яка визначена в пункті А14 преамбули договору про надання банківської послуги (підпункт 2.3.3. Правил);

- нараховані проценти за овердрафтом повинні сплачуватися клієнтом у строки, передбачені пунктом 4.3.4. розділу 4 Правил (підпункт 2.3.4. Правил);

- незважаючи на положення пункту А14 преамбули договору, проценти за користування овердрафтом/ частиною овердрафту на розмір, що не повернутий у строки, передбачені договором, нараховуються банком за підвищеною ставкою (процентна ставка на прострочену заборгованість) у розмірі, передбаченому в пункті А15 преамбули договору, з першого дня прострочення повернення кредитних коштів до тієї дати, коли порушене зобов`язання буде виконано (підпункт 2.3.5. Правил);

- якщо згідно Правил було визначено розмір ліміту овердрафту, який є меншим, ніж існуюча на такий момент заборгованість за основною сумою овердрафту, то частина заборгованості за основною сумою овердрафту, на яку вона перевищує ліміт овердрафту, має бути погашена клієнтом першочергово не пізніше дня, що передує встановленню нового (зменшеного) ліміту овердрафту. У випадку непогашення клієнтом частини заборгованості за основною сумою овердрафту, на яку вона перевищує ліміт овердрафту, з дати встановлення нового (зменшеного) ліміту овердрафту, така частина заборгованості за основною сумою овердрафту вважається простроченою заборгованістю, на неї нараховуються проценти, розраховані виходячи з розміру процентної ставки на прострочену заборгованість (зазначеного у договорі), а банк першочергово спрямовує кошти клієнта (його поручителів) на погашення частини заборгованості за основною сумою овердрафту, на яку вона перевищує поточний ліміт овердрафту (підпункт 2.3.8. Правил);

- клієнту можуть бут встановлені додаткові обов`язки, зазначені у договорі про надання банківської послуги (підпункт 2.3.11. Правил).

Розділом 4 Правил передбачені умови плати за банківську послугу, а саме:

- банк здійснює надання банківської послуги за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах, визначених договором, Правилами, виключно в безготівковій формі (підпункт 4.1. Правил);

- платою за користування банківською послугою є проценти (підпункт 4.2. Правил);

- проценти нараховуються з використанням процентної ставки. Процентна ставка за договором є фіксованою, тобто виражена числом (підпункт 4.3.1. Правил);

- проценти за користування банківською послугою нараховуються у процентах річних із розрахунку 365 днів на рік на підставі процентної ставки, зазначеної у договорі (підпункт 4.3.2. Правил);

- проценти нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості і за весь час фактичного користування 1 кредитними коштами, наданими в рамках банківської послуги. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Якщо інше не передбачено договором, датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24-го числа місяця (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24-го числа місяця (з його урахуванням). Закінчення зазначеного у договорі строку надання банківської послуги - овердрафту не звільняє клієнта від обов`язку сплачувати відповідно до умов договору на користь банку проценти за користування кредитом за весь час прострочення клієнтом погашення заборгованості за кредитом (підпункт 4.3.3. Правил);

- якщо інше не передбачено договором, нараховані проценти повинні сплачуватися Клієнтом щомісячно не пізніше 1-го банківського дня, наступного за 24-м числом кожного місяця за відповідний період (підпункт 4.3.4. Правил);

- клієнт зобов`язаний відшкодувати банку всі документально підтверджені витрати, пов`язані з обслуговуванням банківської послуги протягом 3-х банківських днів з дати виставлення банком відповідного рахунку. Клієнт згоден з тим, що розмір таких витрат буде відомий лише після укладення договору, і зобов`язується відшкодувати банку всі зазначені витрати без будь-яких заперечень зі свого боку стосовно їх розміру (пункт 4.3.4. Правил).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору останній належним чином виконав свої обов`язки за договором, надавши відповідачу-1, відповідно до пункту А11 преамбули договору банківську послугу – овердрафт в межах ліміту, у розмірі 417 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься банківська виписка (а.с. 14-16), проте відповідач-1 своєчасного погашення заборгованості за основною сумою овердрафту у строк та у розмірі, які передбачені договором та пунктами 2.3.8., 2.3.11. Правил не здійснив, зобов`язання за договором та Правилами належним чином не виконав.

Так, у період, починаючи з 20.05.2020 відповідач-1 користувався кредитними коштами у загальній сумі, яка надана як банківська послуга овердрафту, за якою, відповідач-1 повинен був погасити заборгованість за основною сумою овердрафту у відповідності до затвердженого графіку, а саме: до 12.06.2020 на суму 213 498 грн. 96 коп. та до 22.06.2020 на суму 285 000 грн. 00 коп., загалом на суму 498 498 грн. 96 коп.

Відповідно до положень пункту А14 преамбули договору та пункту 2.3.11. Правил, останнім днем 30-денного періоду безперервного користування овердрафтом, починаючи з 20.05.2020 було 22.06.2020, проте відповідем-1 погашення заборгованості за основною сумою овердрафту було здійснено лише частково, а саме: у період з 23.06.2020 по 27.08.2020 на суму 460 380 грн. 67 коп.

Враховуючи вказане, відповідачем-1 було порушено обов`язок щодо погашення заборгованості за основною сумою овердрафту, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у формі залишку непогашеної суми кредитних коштів за спірним договором у сумі 38 118 грн. 29 коп. (498 498 грн. 96 коп. - 460 380 грн. 67 коп.).

Крім того, керуючись розділом 4 Правил, за період користування наданою сумою овердрафту, позивачем нараховані проценти за таке користування.

Позивач зазначає, що проценти, нараховані з дати видачі кредиту по 26.08.2020 включно погашені відповідачем-1 у повному обсязі, проте у подальшому проценти відповідачем-1 не сплачувались, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду з позовом сума нарахованих та несплачених процентів склала 4 127 грн. 22 коп., розрахунок яких долучений до матеріалів справи (а.с. 13).

При цьому, відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вказане, позивач звернувся до відповідача-1 та відповіджача-2 з вимогами від 16.10.2020, в яких вказав про необхідність погашення заборгованості за спірним договором овердрафту, а також зазначив про те, що у разі несплати вказаної заборгованості останній залишає за собою право звернення з позовом до суду з метою примусового стягнення вказаної заборгованості. Докази надсилання вказаних вимог та докази їх отримання відповідачем-1 долучені до матеріалів справи (а.с. 23-25, а.с. 29-30).

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, вбачається, що відповідачем-1 зобов`язання за договором овердрафту та Правилами своєчасно та у повному обсязі не виконані, у той же час, враховуючи положення договору, частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, строк погашення заборгованості за основною сумою овердрафту та процентами, є таким, що настав.

Так, судом перевірений розрахунок, здійснений позивачем, та встановлено, що він відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи (а.с. 13).

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Згідно з нормами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, зобов`язання за договором про надання банківської послуги – овердрафт "Легкий" забезпечено договором поруки № МБ-П-КІЕ-2671/1 від 30.08.2019 (далі – договір поруки), укладеним між позивачем (кредитором) та поручителем – ОСОБА_1 (далі – поручитель, відповідач-2), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" (далі - боржник) зобов`язань, вказаних у статті 2 договору поруки. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником у повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо. У разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя, так і від кожного з них окремо (стаття 1 договору поруки).

Статтею 2 договору поруки визначені зобов`язання, які забезпечені порукою, а саме: порукою за цим договором забезпечується виконання зобов`язань боржника(ків) перед кредитором (далі – зобов`язання), що випливають з наступного (них) договору (ів):

- договору про надання банківської послуги овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019 між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК", який є боржником за договором, з усіма змінами та доповненнями до нього (для цілей цього підпункту - кредитний договір), а саме:

- погашати кожну заборгованість за овердрафтом у розмірі фактично отриманих кредитних коштів (максимальна сума овердрафту не може перевищувати 500 000 грн. 00 коп.) не пізніше 30 календарних днів (включно) з дати виникнення першої заборгованості за основною сумою овердрафту після укладення кредитного договору та/або з дати виникнення першої заборгованості за основною сумою овердрафту після закінчення строку дії кожного попереднього періоду безперервного користування овердрафтом. А в день закінчення строку дії ліміту овердрафту (строк дії ліміту овердрафту закінчується 25.07.2020) здійснити повне погашення заборгованості за основною сумою овердрафту, відсотками та комісіями/комісійними винагородами за овердрафт, іншими платежами відповідно до кредитного договору;

- щомісячно, не пізніше 1-го банківського дня, наступного за 24-м числом кожного

місяця, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 28,0% річних (з розрахунку 365 днів на рік). Проценти за користування овердрафтом на розмір, що не повернутий у строки, передбачені кредитним договором, нараховуються у розмірі 38,0% річних (із розрахунку 365 днів на рік);

- у випадках, передбачених кредитним договором, сплатити неустойку (пеню, штраф) в розмірах, в порядку та в строки, встановлені кредитним договором;

- у випадках, передбачених кредитним договором, повернути кредит, здійснити плату за кредит, сплатити комісії та комісійні винагороди, а також здійснити інші платежі, в інші строки, встановлені кредитним договором;

- відповідно до умов договору, з якого виникає зобов`язання, сплатити/компенсувати у повному обсязі всі та будь-які підтверджені витрати (незалежно від їх розміру), які будуть понесеш під часта/або у зв`язку з реалізацією прав кредитора за договором, з якого виникає зобов`язання, зокрема, але не виключно: права на захист, права на звернення стягнення на будь-яке майно, заставлене/передане в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за договором, з якого виникає зобов`язання (в тому числі іншими заставодавцями/іпотекодавцями), права на задоволення вимог за рахунок будь-якого майна боржника за договором, з якого виникає зобов`язання та/або його поручителів (у випадку їх наявності).

Як зазначалося вище, на виконання вказаних умов договору поруки, позивач звертався до відповідача-2 із вимогою щодо виконання обов`язків за договором овердрафту (а.с.29-30).

Проте, доказів виконання зобов`язань за договором про надання банківської послуги-овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019, на момент розгляду спору відповідачі не надали.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договором овердрафту у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

При цьому, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення грошових коштів за договором про надання банківської послуги-овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019 у розмірі 38 118 грн. 29 коп., а також сплати нарахованих за вказаним договором процентів за користування овердрафтом у розмірі 4 127 грн. 22 коп., загалом у сумі 42 245 грн. 51 коп.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, умов договору та Правил, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором та Правилами строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 38 118 грн. 29 коп. заборгованості за кредитом та 4 127 грн. 22 коп. заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, а всього 42 245 грн. 51 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів; стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 1 051 грн. 00 коп.; з відповідача-2 - частина в сумі 1 051 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківської послуги - овердрафт "Легкий" № МБ-ОВ-КІЕ-2671 від 30.08.2019 у загальному розмірі 42 245 грн. 51 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" (49033, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 122, кабінет 3-7; ідентифікаційний код 41067243) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829) - 38 118 грн. 29 коп. - заборгованості за кредитом, 4 127 грн. 22 коп. - процентів за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" (49033, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 122, кабінет 3-7; ідентифікаційний код 41067243) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829) 1 051 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829) 1 051 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.06.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко