Ухвала суду № 9773219, 02.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р.Справа № 22-а-9453/08 Категорія:2.31.2Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: (учасники процесу не з'явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради, управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання неправомірною діяльності та стягнення разової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації (далі УПСЗН Приморської РА) Одеської міської ради, третя особа - Державне казначейство України, про визнання діяльності неправомірною, стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2004-2007 роки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 вказував, що він є учасником бойових дій та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак з 2004 року така допомога виплачувалась позивачу у значно меншому розмірі.

В ході розгляду позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача таку допомогу за період 2004 2008 років.

Також, в ході розгляду до участі у справи було залучено управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації (далі УПЗН Київської РА) Одеської міської ради в якості другого відповідача.

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що вважають його необгрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПСЗН Приморської РА Одеської міської ради, УПСЗН Київської РА Одеської міської ради про визнання неправомірною діяльності щодо несплати разової грошової допомоги, як ветерану війни до Дня Перемоги у повному обсязі та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги у загальному розмірі 6 950, 3 грн. задоволений частково.

Визнано неправомірною діяльність УПСЗН Приморської РА Одеської міської ради щодо несплати ОСОБА_2 у повному обсязі разової грошової допомоги, як ветерану війни до Дня Перемоги за 2007-2008 р.р.

Стягнуто з УПСЗН Приморської РА Одеської міської ради (65012, м. Одеса, вул. Ясна, 6, код ЄДРПОУ 26343281) за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2007-2008 р.р. у сумі 3 865 (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 30коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про зміну судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Позивачу до Дня Перемоги було виплачено разову грошову допомогу у розмірі:

-у 2004 році 120 грн.;

-у 2005 році 250 грн.;

-у 2006 році 250 грн.;

-у 2007 році 280 грн.;

-у 2008 році 310 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав за період з 2004 по 2006 роки, при цьому, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з цих підстав і, тому, позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції виходив з того, що у звязку з ухваленнями Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 №6рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року позивач у 2007 та у 2008 роках мав право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня, у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72, 100 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 №6рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року, ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що позовна давність на заявлені апелянтом вимоги не розповсюджується, у звязку з чим, суд помилково не задовольнив позов за період 2004-2006 років.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ця норма є спеціальною для даної категорії позовів і, тому, посилання апелянта на положення ЦК України є необґрунтованими.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог за період 2004-2006 років є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: