Ухвала суду № 9773150, 23.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р.Справа № 2-а-3203/08/2170 Категорія: 2.19.8Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: представника управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона Дяченко Оксани Михайлівни; представника відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпро" Небрат Любові Павлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Компанія "Дніпро" до начальника управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона - Малої Людмили Олександрівни, управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, треті особи: відкрите акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро "Пріор", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство (ВАТ) "Компанія "Дніпро" звернулося до суду з адміністративним позовом до начальника управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Комсомольському районі м. Херсона - Малої Л.О., третя особа - ОСОБА_5 про визнання неправомірними дії щодо предявлення регресних вимог по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

В ході розгляду до участі у справі було залучено УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона в якості другого відповідача; а також, ВАТ ОКБ "Пріор", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості третіх осіб.

Також, в ході розгляду позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд визнати неправомірними дії начальника УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона - Малої Л.О. по висуванню вимог до позивача по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, при призначені наукових пенсій ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог ВАТ "Компанія "Дніпро" вказувало, що починаючи з 2004 року отримує повідомлення за підписом начальника УПФУ Комсомольського району м. Херсона про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Позивач не погоджується з пред'явленням до нього таких вимог, оскільки вважає, що ВАТ "Компанія "Дніпро" не відноситься до тих суб'єктів господарювання, які згідно з вищевказаним Законом здійснюють таке відшкодування. Також, вказуючи, що він, як юридична особа зареєстрований 29 грудня 1995 року, і відповідно до статутних документів є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства "Завод "Кулон", але лише в тому обсязі, який існував на час створення позивача. Позивач стверджує, що на момент створення ВАТ "Компанія "Дніпро" законодавство України взагалі не передбачало обов'язку підприємств відшкодовувати різницю між сумою наукової пенсії, призначеної науковим працівникам, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право такі наукові працівники, а тому є неправомірним пред'явлення таких вимог до позивача по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які набули свій науковий стаж не під час роботи на ВАТ "Компанія "Дніпро", а на підприємствах, правонаступником яких позивач не являється. Позивач також вказує на те, що пред'явлення до нього вимог на підставі п.6 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" є безпідставним, оскільки позивач не проходив державної атестації згідно з цим Законом.

Представник УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона позов не визнав, вказуючи, що направлення позивачу вимог про відшкодування різниці між сумою наукової пенсії, призначеної науковим працівникам, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, не є вимогами особисто начальника управління, а є завданням управління УПФУ в Комсомольському районі м. Херсона, яке в даному випадку і виступає як суб'єкт владних повноважень в розумінні п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України. Направлення позивачу вищевказаних вимог по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є правомірним, оскільки позивач, як правонаступник підприємств, на яких ці особи набули науковий стаж, повинен здійснювати відшкодування такої різниці відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року визнано неправомірними дії УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона щодо пред'явлення вимог до ВАТ "Компанія "Дніпро" по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

У задоволені позову до начальника УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона - Малої Л.О. - відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ВАТ "Компанія "Дніпро" створено 27 грудня 1995 року на підставі наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області №1150 від 27 грудня 1995 року шляхом перетворення державного підприємства завод "Кулон" у ВАТ, яке відповідно до статуту є правонаступником ДП заводу "Кулон" концерну "Дніпро" (п.2.3 статуту).

Наказом Міністерства електронної промисловості СРСР на базі Херсонського заводу напівпровідникових виробів ім. 50-річчя СРСР (ХЗНП) 12 лютого 1979 року створено виробниче об'єднання "Дніпро", до складу якого на правах виробничих одиниць включені ХЗНП та завод "Заряд".

Наказом того ж міністерства від 17 липня 1991 року ХЗНП та заводу "Заряд" надано право юридичної особи. Наказом Держоборонпроммашу УРСР від 15 січня 1992 року №25 ВО "Дніпро" перетворено у виробничий концерн "Дніпро" (ідент.код 14308762).

Згідно інформації Головного управління статистики у Херсонській області від 14 листопада 2008 року №13-07/139, станом на 12 листопада 2008 року виробничий концерн "Дніпро" значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

ДП завод "Кулон" було зареєстровано 12 липня 1993 року і згідно копії статуту це підприємство засновано на державній власності і підпорядковано Міністерству Машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України.

Документи, які б свідчили про те, що ДП завод "Кулон" є правонаступником виробничого концерну "Дніпро" або Херсонського заводу напівпровідникових приладів (далі ХЗНП) відсутні.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є правонаступником підприємств, на яких працювали ОСОБА_6 та ОСОБА_5, і, тому, він не повинен фінансувати вказану різницю у розмірі їхніх пенсій, у звязку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 9, 34, 36 Закону України "Про підприємства в Україні" (який не діє з 2004 року).

В апеляційній скарзі УПФ України в Комсомольському районі м. Херсона вказується, що наявні у справі документи незаперечно свідчать, що ДП завод "Кулон", відповідно й ВАТ "Компанія "Дніпро", є правонаступником ХЗНП ім. 50-річчя СРСР, внаслідок чого, вимога апелянта про відшкодування ВАТ "Компанія "Дніпро" зазначеної різниці між сумами пенсій є цілком правомірною.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні", підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт (ст. 1).

Підприємство діє на основі статуту (ч.1 ст. 9).

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника (ч.1 ст. 34).

У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства (ч.5 ст. 34).

У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства (ч.6 ст. 34).

При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства (ч.7 ст. 34).

У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до правонаступників (ч.8 ст. 36).

З наведених норм Закону слідує, що у випадку, якщо б ДП "Кулон" дійсно являлось правонаступником реорганізованого ХЗНП ім. 50-річчя СРСР, то ці обставини обовязково мали бути відображені у статуті першого, який зареєстрований у травні 1993 року. Однак, з цього Статуту не вбачається будь-якого правового звязку між вказаними підприємствами. Так, в преамбулі Статуту зазначається, що підприємство завод "Кулон" засновано на державній власності і підпорядковано Міністерству Машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України. Жодного положення стосовно того, що створення підприємства є наслідком реорганізації ХЗНП ім. 50-річчя СРСР Статут не містить, а також не містить положення про будь-яке правонаступництво підприємства. Відповідно, не має підстав стверджувати, що ВАТ "Компанія "Дніпро", як правонаступник ДП "Кулон", є правонаступником ХЗНП ім. 50-річчя СРСР.

Посилаючись на наявні у справі судові рішення, зокрема, на Ухвалу Вищого Адміністративного Суду України від 11 жовтня 2007 року, апелянт вказує, що факт правонаступництва між ХЗНП ім. 50-річчя СРСР та ВАТ "Компанія "Дніпро" підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили і, тому, згідно ч.1 ст. 72 КАС України, не потребує доказування.

Однак, у справі також міститься Ухвала Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року, якою скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд, у зв'язку з тим, що ці суди без достатніх підстав вважали ВАТ "Компанія "Дніпро" правонаступником ХЗНП ім. 50-річчя СРСР.

Таким чином, обставини, встановлені судовими рішеннями, є такими, що не узгоджуються між собою і, тому, у питанні про вказане правонаступництво судова колегія виходить з інших доказів, зокрема зі Статутів ДП "Кулон" та ВАТ "Компанія "Дніпро", та з листа Міністерства Промислової політики України №20/7-2-544 від 12 грудня 2007 року, в якому зазначено, що документи, які б дозволили стверджувати, що ДП завод "Кулон" є правонаступником ХЗНП ім. 50-річчя СРСР в Міністерстві відсутні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 березня 2010 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: