Рішення № 97726883, 16.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Київ № 640/658/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі

філії "Днопоглиблювальний флот"

до Південного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (Легковий автомобіль (седан)) ідентифікатор закупівлі № UA-2220-11-10-008681-с), який оприлюднено 28 грудня 2020 року, в частині встановлення порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та Наказу № 710.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем не допущено порушень Закону України "Про публічні закупівлі", які зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач зазначає, позивачем порушено вимоги пункту 19 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки позивачем у тендерній документації, в частині 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» не враховано перелік формальних помилок, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710.

08 лютого 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що позивачем в повній мірі дотримано вимоги статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» проведено публічну закупівлю товару за кодом ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (Легковий автомобіль (седан)) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-11-10-008681-с), інформацію про яку розміщено в електронній системі закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-10-008681-c.

За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій на закупівлю товару за кодом ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (Легковий автомобіль (седан)) (оголошення UA-2020-11-10-008681-с), переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» (код ЄДРПОУ 36032807).

На підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 21 грудня 2020 року № 496 «Про початок моніторингу процедур закупівель» Південним офісом, на підставі інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснено моніторинг закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (Легковий автомобіль (седан)) (ідентифікатор закупівлі № UA-2020-11-10-008681-с.

28 грудня 2020 року за результатами проведення моніторингу закупівлі відповідачем складено та оприлюднено в електронній системі закупівель Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

В пункті 1 констатуючої частини вказаного Висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено, що ТД Замовника не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 715/34998, чим порушено вимоги пункту 19 частини другої статті 22 Закону.

В пункті 2 констатуючої частини вказаного Висновку відповідачем зазначено про наявність порушень, а саме зазначено, що за результатами аналізу відповідності вимог ТД вимогам Закону встановлено порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону та Наказу №710.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у Висновку відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень в майбутньому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Позивач вважає висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-11-10-008681-с неправомірними та такими, що суперечать вимогам законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі по тексту - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення № 43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за правилами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 указаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною першою якої передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах другій - четвертій статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно частини другої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Частиною четвертою статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Разом з тим, приписи частини шостої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини сьомої цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Щодо суті виявленого порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Пунктом 19 частини другої статті 22 вказаного Закону встановлено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до абзацу 12 пункту 11 частини першої статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема, розроблення та затвердження переліку формальних помилок.

Відповідно до вказаної норми Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийнято наказ від 15 квітня 2020 року № 710 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 715/34998, яким затверджено Перелік формальних помилок (далі по тексту - Наказ № 710)

У Тендерній документації позивача у ІІІ Розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» зазначено наступне:

«Відповідно до частини 2 ст. 22 Закону, замовником визначено формальні (несуттєві) помилки, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки, до яких відносяться, зокрема:

- помилки в частині уживання великої літери;

- використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови. Наприклад: зазначення в документах русизмів;

- зазначення невірної назви документу, що подається учасником у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним у тендерній документації. Наприклад: замість вимоги надати довідку в довільній формі учасник надав лист-пояснення;

- відсутність підписів учасника на окремих аркушах документів пропозиції (зокрема, на аркушах копії статуту, протоколів), окрім випадків, де підпис учасника є обов`язковим. При цьому обов`язковим є підпис учасника в місці підпису на оригіналах довідок та документів, виданих і підготовлених безпосередньо учасником (якщо інше не передбачено умовами тендерної документації) для участі у даній процедурі закупівлі, скановані копії яких він долучає до тендерної пропозиції;

- інші формальні помилки, визначені чинними документами у сфері публічних закупівель.

Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерні пропозиції при виявленні формальних помилок незначного характеру, що описані вище, при цьому, замовник гарантує дотримання усіх принципів, визначених статтею 3 Закону.».

Так, з Тендерної документації позивача вбачається, що ним визначено на розсуд позивача формальні та несуттєві помилки, та, разом з тим зазначено про інші формальні помилки, визначені чинними документами у сфері публічних закупівель.

Тобто, позивачем зазначено про те, що в Тендерній документації може містить інші формальні помилки, визначені чинними документами у сфері публічних закупівель.

Разом з тим, суд зазначає, що Наказ № 710 визначає вичерпний перелік помилок які є формальними.

При цьому, діючим законодавством не передбачено вимогу зазначати у Тендерній документації увесь Перелік формальних помилок, який затверджений Наказом № 710.

Із встановлених обстави, суд дійшов висновку, що позивачем дотриманні вимоги пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а оскаржуваний висновку відповідача в частині, що ТД Замовника не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 715/34998, спростовується доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного висновку, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (Легковий автомобіль (седан)) ідентифікатор закупівлі № UA-2220-11-10-008681-с), який оприлюднено 28 грудня 2020 року, в частині встановлення порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та Наказу № 710.

3. Стягнути на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" (01135, м. Київ, пр-кт Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 41933856) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150)

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова