Рішення № 97726884, 16.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року'1 м. Київ № 640/31968/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Міністерства оборони України

до Південного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-08-06-006774-а, спідня білизна (18310000-5) (сорочка та кальсони демісезонні, вид 2 та вид 3), в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства, а саме - вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та зобов`язання щодо усунення виявлених порушень.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем не допущено порушень Закону України «Про публічні закупівлі», які зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Міністерство оборони України вважає висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-06-006774-а неправомірними та такими, що суперечать вимогам законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач зазначає, позивачем порушено частину 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а саме оголошення про проведення відбору обов`язково додатково не оприлюднено через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою. Порушень Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлено.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

01 грудня 2020 року, за результатом проведеного моніторингу, відповідачем складено Висновок № UA-2020-08-06-006774-а, яким за результатом перевірки процедури закупівлі № UA-2020-08-06-006774-а, спідня білизна (18310000-5) (Сорочка та кальсони демісезонні, вид 2 та вид 3), встановлено порушення частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», не оприлюднено оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою. Порушень Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлено.

Підставою для проведення перевірки визначено наказ Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївський області від 16 листопада 020 року № 408, відповідно до якого на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель вирішено розпочати моніторинг процедури закупівлі UA-2020-08-06-006774-а.

Таким чином, в межах даного спору слід, зокрема, встановити факт порушення частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі по тексту - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за правилами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 указаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», частиною першою якої передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах другій - четвертій статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Частиною четвертою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

З аналізу рішення Держаудитслужби про початок моніторингу закупівлі, тобто наказу від 16 листопада 2020 року № 408 «Про початок моніторингу закупівлі», встановлено, що зазначений наказ містить усі визначені частинами другою - четвертою реквізити, у зв`язку з чим доводи позивача про невідповідність рішення відповідача про початок моніторингу вимогам законодавства спростовується доказами, що містяться у матеріалах справи.

Разом з тим, суд зазначає, що підставою для проведення перевірки визначено - інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, проте, будь-яка конкретизація щодо отриманої інформації та відповідно про джерело інформації ні матеріали справи ні спірний висновок не містять.

На підставі наведеного, суд вважає, що підстави призначення та проведення перевірки матеріалами справи не підтверджені.

Приписи частини шостої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини сьомої цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Відповідно до частини 7 статі 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» оголошення про проведення відбору обов`язково додатково оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму: для товарів і послуг - 35 тисяч євро; для робіт - 1500 тисяч євро.

Відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 (далі - Порядок функціонування системи). Адміністратор електронної системи закупівель - юридична особа, визначена Уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 07.04.2020 № 648. визначено інформаційно-телекомунікаційну систему "PROZORRO" (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал) та визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство "ПРОЗОРРО".

Поряд з цим, згідно з Порядком функціонування, Користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.

Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб- порталу є ДП "ПРОЗОРРО", щодо технічних питань, у тому числі пов`язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

При цьому, виходячи з положень Порядку функціонування системи, оператор зокрема повинен забезпечувати усім користувачам на безоплатній основі інформаційну підтримку, рівний доступ до інформації про закупівлі, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі та безперебійний обмін інформацією з веб- порталом У повноваженого органу

Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2020. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893. Замовник/ЦЗО/учасник/постачальник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 6 Порядку розміщення інформації встановлено, що у разі технічного збою під час унесення та або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник -ЦЗО/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації документів.

Позивач наполягає, що інтерфейс електронного майданчику та платформи PROZZORO не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів на англійській мові як: вид предмету закупівлі, адреса поставки, проте має незмінні дані про Замовника в частині його найменування, особи відповідальної та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі. Технічні можливості оприлюднення оголошення на англійській мові обмежено лише кількома рядками. При цьому, жодним нормативно - правовим актом не встановлено яким способом/ механізмом замовник оприлюднює оголошення англійською мовою.

Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднене оголошення англійською мовою.

Законом про особливості не визначено, що вся інформація, яку містить оголошення про проведення відбору повинна оприлюднюватися англійською мовою.

При цьому, судом встановлено, що позивачем як Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднена вся необхідна інформація щодо оголошення про проведення відбору на англійській мові, як того вимагає електронна система закупівель.

Зокрема, закупівля за процедурою UA-2020-08-06-006774-а, спідня білизна (18310000-5) (сорочка та кальсони демісезонні, вид 2 та вид 3) опублікована англійською мовою.

Крім того, слід зазначити, що Антимонопольним комітетом України вже розглядалася скарга учасника процедури закупівлі з аналогічною вимогою (не оприлюднення оголошення англійською мовою) за процедурою закупівлі UA-2019- 02-27-000635-а.

За результатами розгляду скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення від 20.03.2019 № 3231-з/пк-пз. про відмову у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, матеріалами справи спростовано встановлений відповідачем висновок про порушення частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

Щодо посилань відповідача про відсутність порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Слід зазначити, що згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Позивач у своїй позовній заяві виклав зміст дій відповідача, описав, у чому полягало порушення його прав, а тому враховуючи зобов`язальний характер висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-08-06-006774-а, спідня білизна (18310000-5) (сорочка та кальсони демісезонні, вид 2 та вид 3), суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Міністерства оборони України підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства оборони України - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-08-06-006774-а, спідня білизна (18310000-5) (сорочка та кальсони демісезонні, вид 2 та вид 3), в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства, а саме - вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та зобов`язання щодо усунення виявлених порушень.

3. Стягнути на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 42-А, код ЄДРПОУ 40477150).

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова