Вирок № 9771950, 25.05.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-60

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Поліщук О.В., Оберемко М.М., Годинській К.Л.

з участю прокурора Амельченка В.В.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законних представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпінь

Київської області, українця, громадянина

України, освіта середня, не працюючого,

проживаючого: Київська область, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.2, 289 ч.2, 187 ч.2, 296 ч.4 КК України,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця

смт. Ворзель, Київської області, українця,

громадянина України, освіта вища, працюючого:

менеджером ТОВ «Мобайл Трейд Груп»,

зареєстрованого: АДРЕСА_2, проживаючого:

АДРЕСА_4, раніше не судимого,

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 296 ч.4, 187 ч.2 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Гостомель

Київської області, українця, громадянина

України, освіта неповна середня, не працюючого,

не одруженого, проживаючого: Київська область,

АДРЕСА_3, раніше

не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Буча Київської області,

українця, громадянина України, освіта неповна

середня, не працюючого, проживаючого:

АДРЕСА_5, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Гостомель Київської

області, українця, громадянина України, освіта

неповна середня, не працюючого, проживаючого:

АДРЕСА_6, раніше не судимого,

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6,ОСОБА_10 та ОСОБА_9, 23.03.2007 року, приблизно о 20 год. 00 хв., знаходились в м. Буча Київської області, біля загально-освітньої школи 1-3 ступенів № 3, де помітили відчинене вікно на другому поверсі вказаної школи. З метою таємного викрадення чужого майна,вони, діючи узгоджено, по черзі забрались по металевому пруту та по металевій газовій трубі на другий поверх школи, потрапивши в приміщення навчального кабінету біології. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, обшукали приміщення кабінету, в результаті чого таємно викрали два учнівські мікроскопи вартістю 610 грн., гіпсові муляжі фігури вівці вартістю 25 грн., голови мавпи вартістю 44 грн. 50 коп., муляж голови людини (первісної) вартістю 37 грн. 85 коп., муляж зародка яйця вартістю 33 грн. 45 коп., вологий препарат щура, вартістю 28 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли через вікно, розпорядившись їм на власний розсуд, чим спричинили вищевказаній школи матеріальної шкоди на загальну суму 767 грн. 80 коп.

Крім цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_11,08.02.2008 року, приблизно о 19. год. 30 хв., перебували в м. Ворзель Київської області, на території санаторію «Прапор», який розташований по вул. В.Жовтня, 82. Дальше ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп»ягніння, спільно з ОСОБА_11 зайшли в приміщення санаторію, де помітили на одному з стільців чуже майно. Після чого, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов в приміщення кабінету, де знаходився стілець на якому лежало чуже майно, а в цей час ОСОБА_11 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі появи сторонніх, попередити ОСОБА_6 В цей час ОСОБА_6 таємно викрав чоловічий гаманець чорного кольору, вартістю 100 грн., в середині якого знаходились гроші в сумі 150 грн., кредитна картка банку «Аваль» вартістю 10 грн. на рахунку якої було 120 грн. та мобільний телефон марки «НОКІА 6210» вартістю 250 грн., в середині якого знаходилась сім-картка оператору «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 25 грн., після чого вийшов з приміщення вказаної будівлі, обшукавши вміст гаманця, а мобільний телефон передав ОСОБА_12 Після чого ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_12, продовжуючи свої злочинні дії, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, повернулися до вищевказаного приміщення кабінету, де помітив на стільці, на якому знаходилось раніше викрадене їм чуже майно, два ключі від автомобіля вартістю 100 грн. кожен, на звязці з якими знаходився пристрій для регулювання автомобільною сигналізацією вартістю 500 грн. В цей час ОСОБА_12 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі появи сторонніх повідомити про це ОСОБА_6, який в свою чергу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вищевказані два ключі та пристрій для регулювання автомобільною сигналізацією, після чого спільно з ОСОБА_12 вийшов з приміщення будівлі, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1380 грн.

Крім цього, ОСОБА_6та ОСОБА_11, продовжуючи свої злочинні дії, 08.02.2008 року, приблизно о 19 год. 35 хв., в м. Ворзель Київської області, на території санаторію «Прапор», який розташований по вул. В.Жовтня, 82, маючи в розпорядженні раніше викрадені ними два ключі від автомобілю та пристрій для регулювання автомобільною сигналізації, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, помітили біля вищевказаної будівлі припаркований автомобіль марки «Мерседес Бенс 190» д.н.з. НОМЕР_1. Після чого ОСОБА_6 впевнившись, що викрадені ним раніше вказані ключі та пристрій для регулювання автомобільною сигналізацією є саме від цього автомобіля, за допомогою пристрою для регулювання автомобільної сигналізації вимкнув сигналізацію та потрапив в салон вказаного автомобілю, сівши при цьому на місце водія. В цей час ОСОБА_12 спостерігаючи за навколишньою обстановкою, прослідкував за ОСОБА_6, та також сів в салон вказаного автомобіля на переднє місце пасажира. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 за допомогою раніше викрадених ним ключів, увімкнув запалення та контролюючи транспортний засіб ,здійснив рух на ньому з місця вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_6, 06.03.2008 року, приблизно о 19 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в смт. Буча Київської області, на території парку «Слави», який розташований по вул. Вокзальна, помітив ОСОБА_14 1986 р.н. та ОСОБА_14 1990 р.н., які вступили в словесний конфлікт з його наглядно знайомими. Після чого ОСОБА_6 підійшовши до вищевказаних осіб, словесно підтримав суперечку, яка виникла та пізніше переросла в бійку, в процесі якої ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_14 1990 р.н. та скориставшись тим, останній через отримані удари від невстановлених досудовим слідством осіб, не може чинити супротив, розуміючи, що за його діями можуть спостерігати, обшукав його кишені, в результаті чого відкрито викрав в мобільний телефон марки «Соні Еріксон К-200І», вартістю 360 грн., в якому знаходилась сім-картка оператору «Діджус», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє та гаманець чорного кольору, вартістю 20 грн., в якому знаходились гроші в сумі 57 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_14 1990 р.н. матеріальної шкоди на загальну суму 437 грн.

Крім цього, ОСОБА_6, 19.01.2009 року, приблизно в 15 год. 20 хв., перебуваючи біля станції метро «Берестейська» комунального підприємства «Київський метрополітен», помітив неповнолітнього ОСОБА_16, який проходив неподалік від нього та рухався в інший напрямок. Після чого, ОСОБА_6 з метою власного збагачення, з метою відкритого викрадення чужого майна, направився за ОСОБА_16 Дійшовши до провулку Чугуївського, 19 в м. Києві та впевнившись, що ніхто зі сторонніх осіб не може йому завадити здійснити злочинний намір, ОСОБА_6 підійшов ззаду до ОСОБА_16 та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, схопив його однією рукою за потилицю, вдаривши при цьому об вхідні двері підїзду, а іншою рукою, обшукавши його кишені, витягнув мобільний телефон марки «НОКІА 6233» вартістю 1300 грн., в якому була сім-картка оператору «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 1 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, скориставшись їм на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду матері неповнолітнього потерпілого ОСОБА_16 - ОСОБА_17 на загальну суму 1326 грн.

Крім цього, ОСОБА_6, 25.03.2009 року, приблизно в 22 годині 30 хвилин, знаходячись в автомобілі в якості пасажира, на якому ОСОБА_7 підвозив ОСОБА_18 в с. Н.Петрівці Вишгородського району Київської області, вирішив заволодіти майном останньої.

З цією метою ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_18, коли автомобіль зупинився біля будинку №294 по вул.. Леніна в с. Н. Петрівці Вишгородського району, винести її речі з автомобіля та переніс їх на другу сторону дороги. Дальше ОСОБА_6, підійшовши до ОСОБА_18, запропонував останній допомогти віднести її речі їй додому, на що остання відмовилась. Почувши відмову ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, шляхом застосування насильства, яке є небезпечним для здоровя відштовхнув ОСОБА_18 від себе, через, що остання впала на ґрунтове покриття, на якому знаходилось каміння та вдарилась об нього лівою частиною голови. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6, помітивши в руці ОСОБА_18, яка знаходилась в лежачому положенні на землі, сумку та користуючись тим, що дана громадянка не в змозі чинити опір, вхопившись за сумку обома руками, різко потягнув її на себе, через, що ОСОБА_18 не бажаючи її відпускати, зазнала другого падіння обличчям на землю, зазнавши тілесні ушкодження, які є небезпечним для здоровя. Після чого ОСОБА_18, розуміючи, що ОСОБА_6 може продовжити наносити тілесні ушкодження, та на цьому не зупиниться, боючись за своє життя та здоровя, була змушена відпустила сумку з руки вартістю 1050 грн., в якій знаходились два мобільні телефони марки «НОКІА 1110 І» вартістю 410 грн., в середині була сім-картка оператору «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 30 грн., також на телефоні був брилок вартістю 35 грн. та „НОКІА 6230 І” вартістю 1995 грн., в якому була сім-картка оператору «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 140 грн., картка памяті обємом на 512 мб. вартістю 60 грн., також був брилок вартістю 35 грн., шкіряний гаманець вартістю 90 грн., в якому були гроші в сумі 35 грн., кредитна картка банку «Експо Банк» вартістю 40 грн., на рахунку якої було 4100 грн., кредитна картка банку «Родовід Банк» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 30 грн., а також гроші, які знаходились в окремій кишені сумки в сумі 1800 грн., дві флешки обємом на 1 та 2 гігабайт у загальній сумі 510 грн., гребінець кістяний ручної роботи вартістю 100 грн., також документи, а саме перепустка з місця роботи вартістю 40 грн., паспорт громадянина України на імя ОСОБА_18, ідентифікаційний код, посвідчення постраждалої від Чорнобильської АЕС, посвідчення на імя ОСОБА_18 з місця роботи, дисконтні картки на знижки в магазинах, які матеріальної цінності доля ОСОБА_18 не становлять, крім цього ключі в кількості 4 шт., на загальну суму 80 грн., ключ з місця роботи вартістю 15 грн. Вчинивши злочин ОСОБА_6 з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись майном на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 10675 грн.

Крім цього, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7, 29.03.2009 року, приблизно в 00 год. 45 хв., прибули на автомобілі НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_7, на територію Святошинського району м. Києва, де останній припаркував вказаний автомобіль неподалік від будинку №7/60 по проспекту Палладіна в м. Києві. Після чого ОСОБА_6, діючи згідно попередньої домовленості зі ОСОБА_7, вийшли із салону автомобіля та пішком направились в напрямку вул. Чорнобильської в м. Києві При цьому ОСОБА_7 з метою спричинення перехожим громадянам тілесних ушкоджень, передав ОСОБА_6 невстановлений досудовим слідством металевий предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебували біля будинку № 9 по вул. Чорнобильській в м. Києві, вони помітили раніше їм незнайомого ОСОБА_19, який прямував вздовж проїжджої частини вказаної вулиці. Реалізуючи свої злочинні наміри ,ОСОБА_7 ,діючи узгоджено згідно раніше розподілених ролей з ОСОБА_6, підбігши до нічого не підозрюючого про злочинні наміри останніх ОСОБА_19 і з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої злочинні дії особливою зухвалістю, безпричинно руками стиснутими в кулаки, наніс декілька ударів останньому по голові та тулубу, чим спричинив ОСОБА_19 фізичний біль. В цей час ОСОБА_6. діючи узгоджено зі ОСОБА_7, з метою нанесення тілесних ушкоджень, дістав схований за полою своєї куртки невстановлений досудовим слідством металевий предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень і утримуючи його в правій руці, умисно наніс ним декілька ударів по голові ОСОБА_19. Від вказаних ударів ОСОБА_19 впав на асфальтове покриття, однак швидко підвівся. В цей час ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні наміри разом зі ОСОБА_7, схопили ОСОБА_19 за ліву руку та намагались завести її за плече, чим спричинили останньому фізичний біль. Однак ОСОБА_19, з метою уникнення продовження хуліганських дій, став чинити опір останнім, в результаті чого з місця вчинення відносно нього злочину втік.

Дальше ОСОБА_6 разом зі ОСОБА_7, 29.03.2009 року, приблизно о 00 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного спяніння по вул. Чорнобильській, 9 в м. Києві, помітили раніше не знайомих їм ОСОБА_20 та ОСОБА_21 В той час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою заволодіння майном останніх, та діючи узгоджено, згідно раніше розподілених ролей, а саме ОСОБА_6 з метою провокації конфлікту з ОСОБА_20 та ОСОБА_21, запитав останніх про те, чи є в них прикурити, висловлюючись при цьому нецензурною лексикою та образливими для них словами, принизивши тим самим честь та гідність останніх. Почувши це ОСОБА_21 з метою уникнення конфлікту з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповів, що вони не палять. Отримавши відповідь, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_20 та ОСОБА_21, діючи узгоджено, підбігли до останніх, при цьому ОСОБА_7 став наносити удари руками, стиснутими в кулаки, по голові та тулубу останнього, спричинивши тим самим біль ОСОБА_21 В цей час ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_20 та застосовуючи невстановлений досудовим слідством металевий предмет, який утримував руці, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоровя, наніс ним декілька ударів по голові останнього, від яких ОСОБА_20 впав на асфальтове покриття та втратив свідомість. Продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_21 та, застосовуючи невстановлений досудовим слідством металевий предмет, який утримував в правій руці, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоровя, наніс ним декілька ударів по голові, тулубу та ногам останнього, внаслідок чого ОСОБА_21 впав на асфальтове покриття та втратив свідомість. Після цього ОСОБА_6, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_21, обшукав вміст кишень одягу ОСОБА_21. В результаті чого заволодів грошима в сумі 7 грн., та звязкою ключів, на якій знаходились: 1 ключ вартістю 5 грн., магніт від домофону, вартістю 20 грн. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникли ,заволодівши чужим майном, чим завдали ОСОБА_21 матеріальної шкоди на загальну суму 32 грн.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 763/Е від 09.06.2009 року в ОСОБА_21 була виявлена забійна рана біля вушної ділянки зліва. Локалізація, морфологія вищевказаного ушкодження, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинене воно тупим предметом. Вищевказане ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя ( за критерієм тривалості розладу здоровя).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 756/Е від 26.06.2009 року в ОСОБА_20 наявні наступні тілесні ушкодження: забійна рана потиличної ділянки, закритий перелом нижньої щелепи. Вказані ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитись 29.03.2009 року та відносяться: забійна рана до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (за критерієм розладу здоровя); перелом нижньої щелепи до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоровя).

Крім цього державний обвинувач в справі підтримав обвинувачення в тому, що ОСОБА_22, 25.03.2009 року, приблизно в 22годині 30 хвилин, знаходячись біля площі Шевченка в м. Києві, помітив ОСОБА_18, яка підійшла до нього та попросила підвезти її за місцем проживання у с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області, запропонувавши за це ОСОБА_22 20 грн., на що він відмовився, пояснивши, що йому не по дорозі. Після чого ОСОБА_6, який почув розмову ОСОБА_18 та ОСОБА_22 запропонував ОСОБА_22 відвезти ОСОБА_18 за місце її проживання, пояснивши, що у звязку з цим він зможе заробити більше, даючи зрозуміти ОСОБА_22, що він має на меті вчинити відносно ОСОБА_18 злочин, з метою заволодіння майном останньої. ОСОБА_22 розуміючи те, що ОСОБА_6, хоче заволодіти майном останньої, з метою збагачення, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_6, на пропозицію останнього погодився та запропонував ОСОБА_18, відвезти її за названу нею суму 20 грн. По прибуттю у с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області, перебуваючи біля будинку № 294 по вул. Леніна, ОСОБА_6 допоміг винести з автомобіля речі ОСОБА_18, та переніс їх на другу сторону дороги, а ОСОБА_22 в свою чергу, розвернувши автомобіль в сторону м. Києва, з метою бути не поміченим сторонніми особами, відїхав від ОСОБА_18 на 50-100 метрів та зупинившись, почав спостерігати за навколишньою обстановкою, чекаючи ОСОБА_6, щоб відразу після вчинення ним злочину, втекти разом з викраденим. В цей час ОСОБА_6 підійшовши до ОСОБА_18 запропонував останній допомогти віднести її речі їй додому, на що остання відмовилась. Почувши відмову ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, шляхом застосування насильства, яке є небезпечним для здоровя відштовхнув ОСОБА_18 від себе, через, що остання впала на ґрунтове покриття, на якому знаходилось каміння та вдарилась об нього лівою частиною голови. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6, помітивши в руці ОСОБА_18, яка знаходилась в лежачому положенні на землі, сумку та користуючись тим, що дана громадянка не в змозі чинити опір, вхопившись за сумку обома руками, різко потягнув її на себе, через, що ОСОБА_18 не бажаючи її відпускати, зазнала другого падіння обличчям на землю, зазнавши тілесні ушкодження, які є небезпечним для здоровя. Після чого ОСОБА_18, розуміючи, що ОСОБА_6 може продовжити наносити тілесні ушкодження, та на цьому не зупиниться, боючись за своє життя та здоровя, була змушена відпустила сумку з руки вартістю 1050 грн., в якій знаходились два мобільні телефони марки «НОКІА 1110 І» вартістю 410 грн., в середині була сім-картка оператору «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 30 грн., також на телефоні був брилок вартістю 35 грн. та „НОКІА 6230 І” вартістю 1995 грн., в якому була сім-картка оператору «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 140 грн., картка памяті обємом на 512 мб. вартістю 60 грн., також був брилок вартістю 35 грн., шкіряний гаманець вартістю 90 грн., в якому були гроші в сумі 35 грн., кредитна картка банку «Експо Банк» вартістю 40 грн., на рахунку якої було 4100 грн., кредитна картка банку «Родовід Банк» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 30 грн., а також гроші, які знаходились в окремій кишені сумки в сумі 1800 грн., дві флешки обємом на 1 та 2 гігабайт у загальній сумі 510 грн., гребінець кістяний ручної роботи вартістю 100 грн., також документи, а саме перепустка з місця роботи вартістю 40 грн., паспорт громадянина України на імя ОСОБА_18, ідентифікаційний код, посвідчення постраждалої від Чорнобильської АЕС, посвідчення на імя ОСОБА_18 з місця роботи, дисконтні картки на знижки в магазинах, які матеріальної цінності доля ОСОБА_18 не становлять, крім цього ключі в кількості 4 шт., на загальну суму 80 грн., ключ з місця роботи вартістю 15 грн. Вчинивши злочин ОСОБА_6 та ОСОБА_22 з місця вчинення злочину з викраденим зникли, розпорядившись їм на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 10675 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч.3 КК України визнав частково, при цьому визнаючи обставини вчинення злочину та суду показав, що 23.03.2007 року, приблизно в 20 годині 00 хвилин, знаходився разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в м. Буча Київської області біля загально-освітньої школи № 3. Саме там помітив відчинене вікно на другому поверсі вказаної школи. Разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 по металевій газовій трубі залізли до кабінету біології, що був розташований на другому поверху даної школи. Із зазначеного кабінету вони вкрали тільки учнівський мікроскоп, після чого з викраденим з місця вчинення злочину вони зникли.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч.3 КК України, визнав частково, визнаючи обставини вчинення злочину та суду показав, що 23.03.2007 року, приблизно в 20 годині 00 хвилин, знаходився разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в м. Буча Київської області біля загально-освітньої школи № 3. Саме там вони помітили відчинене вікно на другому поверсі вказаної школи. Разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 по металевій газовій трубі залізли до кабінету біології, що був розташований на другому поверху даної школи. Із зазначеного кабінету вони вкрали тільки учнівський мікроскоп, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України визнав повністю та суду показав, що 08.02.2008 року, разом з ОСОБА_6, після вживання алкогольних напоїв, приблизно в 19 годин 30 хвилин, поїхали до м. Ворзель Київської області в санаторій «Прапор», який розташований по вул. В.Жовтня, 82. Зайшовши до приміщення вказаного санаторію в один із кабінетів, там на стільці побачили гаманець , мобільний телефон та ключі від автомобіля. Дані речі вони викрали і вийшли з приміщення санаторію. Неподалік вищезазначеної будівлі вони помітили автомобіль «Мерседес Бенц-190» д.н.з. НОМЕР_1. ОСОБА_6 сів за кермо вказаного автомобіля, а він сів поруч, і вони поїхали. По дорозі ОСОБА_6 не впорався з керуванням і машину винесло в кювет. Даний автомобіль вони там і залишили, а самі втекли.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 296 ч.4, 187 ч.2 КК України не визнав та суду показав, що 25.03.2009 року, приблизно в 22 години 30 хвилин, знаходився біля площі Шевченка в м. Києві. Разом із ним були ОСОБА_6 та ОСОБА_24. Вони збиралися їхати додому, він мав підвести ОСОБА_6 та ОСОБА_24. В цей момент до нього підійшла ОСОБА_18 та попросила підвезти її за місцем проживання у с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області, запропонувавши за це 15 гривень. Він відмовився, бо це була замала плата. Запропонував підвести її за 30 гривень, однак вони домовились на 20 гривнях. ОСОБА_18 сіла в автомобіль, по прибуттю в с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області, перебуваючи біля будинку № 294 по вул. Леніна, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_18 допомогти з сумками, вона погодилася. ОСОБА_6 переніс речі ОСОБА_18 на другу сторону дороги. Потім ОСОБА_6 повернувся до машини і вони поїхали. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_6 вкрав сумку ОСОБА_18.

Крім того, 29.03.2009 року, ОСОБА_6 попросив його відвести до м. Києва, запропонувавши йому за це 130 гривень, на що він погодився. Коли вони прибули на територію Святошинського району м. Києва, припаркував свій автомобіль неподалік від будинку № 7/60 по проспекту Палладіна в м. Києві. ОСОБА_6 вийшов з машини і пішов, а він вийшов із машини, щоб купити цигарок. Коли повертався до автомобіля, то побачив, що в ОСОБА_6 виникла бійка з якимось хлопцем. Він покликав останнього, тоді ОСОБА_6 підійшов до нього і вони пішли до автомобіля, щоб повертатися додому. По дорозі вони помітили раніше не знайомих ОСОБА_20 та ОСОБА_21. ОСОБА_6 запитав останніх про те, чи є в них прикурити. Один з потерпілих грубо відповів ОСОБА_6, тому між ними виникла бійка. Він хотів їх розборонити, однак хтось з них наніс йому удар в обличчя, і він відійшов. Потім приїхали працівники міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.2, 289 ч.2, 187 ч.2, 296 ч.4 КК України визнав, при цьому не визнаючи, що вчинив злочин відносно ОСОБА_14, що вчиняв злочин за змовою з ОСОБА_22 відносно ОСОБА_18 та перекруючи обставини вчинення злочинів відносно ОСОБА_25 та братів ОСОБА_21 та суду показав, що 23.03.2007 року, приблизно в 20 годин 00 хвилин, знаходячись в м. Буча Київської області, біля загально-освітньої школи № 3, разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, по черзі забрались по металевому пруту та по металевій газовій трубі на другий поверх школи, потрапивши в приміщення навчального кабінету біології, з якого викрали учнівський мікроскоп. З місця вчинення злочину вони зникли через вікно. 08.02.2008 року, приблизно о 19 годин 30 хвилин, перебуваючи разом з ОСОБА_11 в м. Ворзель Київської області, на території санаторію «Прапор», який розташований по вул. В.Жовтня, 82, проходячи біля однієї з будівель, вони помітили світло. Зайшовши в приміщення вказаної будівлі, вони помітили на одному з стільців гаманець чорного кольору і мобільний телефон марки «НОКІА 6210». Дані речі вони забрали, після чого вийшовши з приміщення вказаної будівлі, він обшукав вміст гаманця, а мобільний телефон передав ОСОБА_12 Після цього вони повернулися до вищевказаного приміщення кабінету, покласти гаманець назад, та помітили на стільці два ключі від автомобіля та пристрій для регулювання автомобільною сигналізацією. Дані ключі вони забрали. Це були ключі від автомобіля «Мерседес Бенс 190» д.н.з. НОМЕР_1., Дальше викрали цей автомобіль. Сів за кермо, а ОСОБА_11 поруч. Вони поїхали в бік м. Буча Київської обл., однак не впорався з керуванням і машину винесло в кювет. Даний автомобіль вони залишили і втекли.

По епізоду з ОСОБА_14 нічого пояснити не може, оскільки до даного злочину не причетний.

19.01.2009 року, приблизно о 15 годин 20 хвилин, перебуваючи біля станції метро «Берестейська» в м. Києві, помітив ОСОБА_16, який проходив неподалік від нього. Направився за останнім. Дійшовши до провулку Чугуївського, 19 в м. Києві та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов із заду до ОСОБА_16 та схопив його однією рукою за потилицю, вдаривши при цьому об вхідні двері під'їзду, а іншою рукою, обшукавши його кишені, витягнув мобільний телефон марки «НОКІА 6233». Після цього з місця вчинення злочину з викраденим зник.

25.03.2009року, приблизно о 22 години 30 хвилин, знаходився біля площі Шевченка в м. Києві разом зі ОСОБА_22, ОСОБА_22 домовився з ОСОБА_18, що підвезе останню за 20 гривень. Вона сіла в автомобіль і вони поїхали за місцем її проживання у с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області. По прибуттю в с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області, перебуваючи біля будинку № 294 по вул. Леніна, запропонував ОСОБА_18 допомогти винести з автомобіля її речі, на що вона погодилася. Переніс їх на другу сторону дороги, а ОСОБА_22 в цей час сидів в машині і не знав про його злочинні наміри. Дальше схопив сумку ОСОБА_18, однак вона її не відпускала. Тоді відштовхнув ОСОБА_18, від чого остання впала, а сам забрав сумку і повернувся в автомобіль.

Крім того, 29.03.2009 року, приблизно в 00 годин 25 хвилин, перебуваючи по вул. Чорнобильській, 9 в м. Києві, громадянина ОСОБА_19 він переплутав зі своїм знайомим. Схопив останнього дружньо за плече, а той злякався і почав тікати. ОСОБА_19 не бив.

29.03.2009року, приблизно в 00 годин 45 хвилин, коли вони зі ОСОБА_7 поверталися до автомобіля останнього, що був припаркований неподалік, то помітили раніше не знайомих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Запитав останніх про те, чи є в них прикурити, однак один з них дуже грубо йому відповів, внаслідок чого між ними виникла словесна перепалка, яка перейшла у бійку. Наніс одному з потерпілих кілька ударів, а ОСОБА_7 хотів їх розборонити. Потім приїхали працівники міліції.

Крім показань підсудних, їх вина також підтверджується:

-показаннями потерпілого ОСОБА_21, який під час судового слідства суду показав, що 29.03.2009 року, приблизно в 00 годин 45 хвилин, із своїм братом ОСОБА_20 поверталися додому. До нього підійшов раніше йому не знайомий ОСОБА_6, який попросив закурити. Відповів, що не палить. Тоді той вдарив його брата ОСОБА_20 якимось предметом, від чого останній впав та втратив свідомість. Потім ОСОБА_6 вдарив даним предметом і його,від чого впав на землю. Тоді ОСОБА_6 сів на нього зверху, та почав обшукувати вміст його кишень, звідки забрав гроші в сумі 7 гривень і ключі;

-показаннями свідка ОСОБА_20, який під час судового слідства суду показав, що 29.03.2009 року, приблизно в 00 годин 45 хвилин, разом із братом ОСОБА_21 поверталися додому. До брата підійшов ОСОБА_6, який попросив закурити. Брат відповів, що не палить. Тоді ОСОБА_6 вдарив його металевим предметом, від чого той впав та втратив свідомість. Що було далі, йому не відомо, оскільки перебував без свідомості;

-показаннями потерпілої ОСОБА_18, яка під час судового слідства суду показала, що 25.03.2009 року поверталась у пізній час з м. Києва до місця свого проживання у с. Н. Петрівці Вишгородського району Київської області. Перебуваючи на площі Шевченка в м. Києві, в звязку з відсутністю маршрутних автобусів, вона була змушена зупинити автомобіль. Підійшовши до одного з водіїв, яким в подальшому виявився ОСОБА_7, вона попросила відвезти її за вищевказаною адресою, але той відмовився. Через деякий час, вона знову підійшла до нього та запропонувала, щоб той відвіз її за 20 гривень, в той момент біля нього стояли вже двоє хлопців, які в подальшому виявились ОСОБА_6 та ОСОБА_24, але ОСОБА_7 знову відмовився. Через деякий час до неї підійшов ОСОБА_7 та сказав, що він згоден відвезти її у с. Н. Петрівці за 20 грн., після чого вона сіла в автомобіль. З ними також поїхали ОСОБА_6, який сів поруч на задньому сидінні та ОСОБА_24, який сів на переднє пасажирське місце. Після того, як вони приїхали на місце, вона вийшла із автомобіля та почала діставати свої речі. В цей час ОСОБА_6 взяв її речі, та переніс на інший бік дороги. В той час ОСОБА_7 на автомобілі розвернувся в бік м. Києва та відїхав від них на відстань 50-100 метрів. ОСОБА_6 запропонував допомогти донести речі, але вона відмовилась. Почувши відмову, ОСОБА_6 відштовхнув її руками на землю, від чого вона впала, тримаючи в руці свою сумку. Потім ОСОБА_6 вихопив в неї із рук сумку, та побіг до машини. Після чого вони поїхали;

-показаннями потерпілого ОСОБА_25, який під час судового слідства суду показав, що 29.03.2009 року, приблизно в 01 годині 00 хвилин, повертався додому повз будинок № 9 по вул. Чорнобильській в м. Києві. Потім відчув з-заду два удари металевим предметом по голові. Від нанесених ударів впав, однак коли падав, то побачив біля себе ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Останній почав тягнути його за одежу. Тоді підвівся і втік від них. Прийшовши додому, помітив, що його одежа була вся в крові. Крім того, в нього пропали ключі від квартири та навушники. Пізніше повернувся на місце злочину, де знайшов свої ключі;

-показаннями потерпілого ОСОБА_13, який під час судового слідства суду показав, що 08.02.2008 року, у вечірній час приїхав у смт. Ворзель Київської області, на територію санаторію «Прапор», для того, щоб полікувати зуби. Зайшовши в кабінет до лікаря-стоматолога, залишив всі свої речі на одному із стільців. Після закінчення лікування, виявив, що його речі відсутні, також зникли ключі від автомобіля, відсутність якого, він виявив відразу після того, як вийшов на вулицю, про що повідомив в міліцію. Через деякий час автомобіль було виявлено в пошкодженому стані;

-показаннями потерпілої ОСОБА_17, яка під час судового слідства суду показала, що 19.01.2009 року ввечері їй зателефонував її син ОСОБА_16 та повідомив, що цього ж дня повертався із коледжу додому. Вийшовши із метро , попрямував до гуртожитку, де проживає. Помітив, що за ним увесь час від метро хтось ішов. Коли син увійшов до загального коридору та хотів відчинити двері, то до нього ззаду підбіг невідомий, заламав руки і притиснув до стіни. Після чого невідомий витяг із кишені її сина мобільний телефон «Нокіа 6233» та втік;

- показаннями свідка ОСОБА_26, який під час судового слідства суду показав, що 28.03.2009 року разом з друзями був запрошений на день народження свого товариша ОСОБА_27, святкуючи дане день народження, вони вживали спиртні напої. Потім вони поїхали до кафе «Гетьман», що розташоване в м. Буча Київської області, де продовжували святкувати. Потім через деякий час він зібрався їхати додому, однак його товариш ОСОБА_6, запропонував підвезти його на автомобілі додому. Тоді він сів до салону машини, якою керував ОСОБА_7 і вони поїхали, однак в машині він заснув, а коли прокинувся то його затримали працівники міліції;

-показаннями свідка ОСОБА_24, який під час судового слідства суду показав, що 25.03.2009 року ввечері він зібрався із товаришами поїхати в «Макдональдс». В цей день його товариш ОСОБА_7 таксував на своєму автомобілі по місту. Він зателефонував останньому і попросив, щоб він приїхав та забрав його. Останній приїхав, сів у салон його автомобіля, там вже сидів ОСОБА_6 Потім ОСОБА_7 взявся підвести жінку, яка стояла на зупинці громадського транспорту, та везла металевий профіль. Вони підвезли цю жінку, після чого заїхали на масив Біличі в м. Києві.;

-показаннями свідка ОСОБА_28, який під час судового слідства суду показав, що 29.03.2009 року після опівночі повертався додому, та побачив, що біля будинку № 12 по вул. Чорнобильській в м. Києві, двоє чоловіків, повалили на землю одного чоловіка, та почали бити останнього предметом схожим на палку. В цей час поруч із ним проїздила патрульна машина. Розповів працівникам міліції, про бійку, після чого останні затримали злочинців;

-показаннями свідка ОСОБА_29, який під час судового слідства суду показав, що в ніч з 28.03.2009 року на 29.03.2009 року здійснював нічне патрулювання у Святошинському районні м. Києва. Біля кінцевої зупинки тролейбуса № 7, що по вул. Чорнобильській в м. Києві він разом із напарником побачили бійку. Там вони побачили, як двоє чоловіків бють третього, а ще один чоловік побитий сидів на землі. Двоє нападників намагались утекти з місця скоєння злочину, однак вони затримали останніх, і доставили до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві;

-показаннями свідка ОСОБА_30, який під час судового слідства суду показав, що в ніч з 28.03.2009 року на 29.03.2009 року здійснював нічне патрулювання у Святошинському районні м. Києва. Біля кінцевої зупинки тролейбуса № 7, що по вул. Чорнобильській в м. Києві він разом із напарником побачили бійку. Там вони побачили чотирьох чоловіків, що бились, двоє із них намагались втекти, а двоє інших лежали побиті на землі. Він з напарником затримав одного із втікачів, та доставили його до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві. Двох інших чоловіків затримав другий патруль, що перебував по вул. Ірпінській в м. Києві;

-показаннями свідка ОСОБА_31, який під час судового слідства суду показала, що 08.02.2008 року до неї на прийом в стоматологічний кабінет, який розташований приміщенні санаторію «Прапор», що по вул. В.Жовтня, 82, в смт. Буча Київської області, прийшов пацієнт ОСОБА_13 У неї на прийомі даний пацієнт перебував приблизно 4 години, коли вона закінчила роботу, то було вже пізно і ОСОБА_13 запропонував її підвезти. Коли вони разом вийшли із кабінету до роздягальні, то ОСОБА_13 не знайшов своїх особистих речей, які залишив там перед прийомом. Коли вони вийшли на вулицю, то ОСОБА_13 не знайшов там свого автомобіля, і одразу зателефонував до міліції;

-показаннями потерпілого ОСОБА_14, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що 06.03.2008 приблизно о 19 годині 30 хвилин він знаходився разом зі своїм братом ОСОБА_14 в парку «Слави», який розташований в м. Буча Київської області. Через деякий час він помітив раніше незнайому компанію молодих людей, серед яких він впізнав одного хлопця, який приблизно 1,5 2 місяці потому намагався його пограбувати. Після чого він повідомив про це братові. Відразу після того дана компанія помітила їх увагу, через, що між ними виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку, в якій вони отримали тілесні ушкодження. Також він додав, що один із хлопців, яким пізніше виявися ОСОБА_6, в процесі бійки обшукав його кишені та відкрито викрав його особисте майно;

-показаннями потерпілого ОСОБА_14, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що 06.03.2008 приблизно о 19 годині 30 хвилин він знаходився разом зі своїм братом ОСОБА_14 в парку «Слави», який розташований в м. Буча Київської області. Через деякий час його брат сповістив, що серед раніше незнайомої компанії молодих людей, яка також відпочивала поруч з ними, знаходиться хлопець, який намагався його пограбувати, після чого вони почали звертати на нього увагу. Це помітили хлопці із вказаної компанії та їм це не сподобалось, через, що виникла словесна суперечка, яка в подальшому переросла в бійку. Під час бійки він отримав удари по різним частинам тіла, також отримав удар пляшкою із заду по голові. Під час того, як він знаходився на землі, він помітив, що один із раніше невідомих хлопців обшукує кишені його брата, в результаті чого відкрито викрав його майно;

-показаннями потерпілого ОСОБА_16, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що 19.01.2009 року, приблизно в 15 годині , після закінчення занять у коледжі, повертався додому. Доїхавши на тролейбусі до станції метро «Берестейська» КП «Київський метрополітен», після чого пішки пішов до свого будинку, який розташований в провулку Чугуївському в м. Києві. Йдучи, він тримав у своїй руці мобільний телефон та розмовляв по ньому. Коли ж підійшов до підїзду свого будинку, до нього із заду підбіг хлопець та взявши рукою за голову, вдарив об вхідні двері підїзду, після того іншою рукою обшукав кишені, в результаті чого викрав мобільний телефон марки «НОКІА 6233» та з місця вчинення злочину з викраденим зник;

-показаннями свідка ОСОБА_32, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що про крадіжку з кабінету біології їй стало відомо від вчителя біології ОСОБА_33 Після чого була зібрана педагогічну рада, на якій вони почали вирішувати, хто міг це зробити зі школярів їхньої школи. Через деякий час, поспілкувавшись з школярами, стало відомо, що це зробити ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_6, які також навчались в даній школі. При бесіді з останніми, вони зізнались, що разом проникли в приміщення кабінету біології та таємно викрали чуже майно, перелік якого було надано директором школи. Після чого вона викликала працівників міліції;

-протоколом огляду місця події від 30.08.2007, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_9, із квартири АДРЕСА_3 було вилучено викрадений зі школи учнівський мікроскоп. ( а.с.30 т.2);

-протоколом огляду місця події від 06.03.2008, згідно якого при огляді місця злочину було виявлено мобільний телефон марки «Соні Еріксон» сірого кольору, який належить ОСОБА_14 (а.с.180 т.2);

-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 29.03.2008, згідно якого потерпілий ОСОБА_14 впізнав серед трьох предявлених йому молодих хлопців, ОСОБА_6 , пояснивши, що це саме той хлопець, який пограбував його 06.03.2008 в парку «Слави» в м. Буча Київської області, обшукавши його кишені, коли він знаходився через завдані йому удари на землі. (а.с.197-198 т.2);

-протоколом відтворення обстановки та обставин місця події від 15.06.2009, згідно якого ОСОБА_6 показав на місці, як саме він пограбував неповнолітнього ОСОБА_16 (а.с. 207-210 т.3);

-протоколом відтворення обстановки та обставин місця події від 07.07.2009, згідно якого ОСОБА_6 показав на місці, як саме він пограбував потерпілу ОСОБА_18 (а.с. 221-225 т.3);

-протоколом огляду та вилучення від 11.04.2009 року, згідно якого в ОСОБА_34 було оглянуто та вилучено мобільний телефон марки «НОКІА 1110 І», який належить ОСОБА_18 Як пояснив ОСОБА_34, даний мобільний телефон від придбав у ОСОБА_6 (а.с. 282 т.1);

-протоколом огляду та вилучення від 11.04.2009 року, згідно якого у ОСОБА_35 було оглянуто та вилучено мобільний телефон марки «НОКІА 6230», який належить ОСОБА_18 Як пояснив ОСОБА_35, даний мобільний телефон від придбав у ОСОБА_6.(а.с. 284 т.1);

-протоколами очних ставок між потерпілими ОСОБА_19, ОСОБА_21 і підсудним ОСОБА_6, згідно яких потерпілі підтвердили свої показання. ( а.с.130-135, 136-140 т.3);

-протоколами очних ставок між потерпілими ОСОБА_19, ОСОБА_21 і підсудним ОСОБА_7 згідно яких потерпілі підтвердили свої показання. ( а.с.141-146, 147-154 т.1);

-протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, згідно яких ОСОБА_7 підтвердив дані раніше покази, а ОСОБА_6 підтвердив покази ОСОБА_7 та визнав свою вину у вчиненні інкримінуємих йому злочинів. ( а.с. 58-64 т.4);

-висновком судово-медичної експертизи 763/Е від 09.06.2009, згідно якої в ОСОБА_21 були виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана біля вушної ділянки зліва. Локалізація, морфологія вищевказаного ушкодження, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинене воно тупим предметом, могло утворитись в термін вказаний в постанові. Утворення даного пошкодження в наслідок падіння з вертикального положення тіла на площину виключається. Вищевказане ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (за критерієм тривалості розладу здоровя). (а .с.144-146 т.1);

-висновком судово-медичної експертизи № 756/Е від 26.06.2009, згідно якого у ОСОБА_20 наявні наступні тілесні ушкодження: забійна рана потиличної ділянки, закритий перелом нижньої щелепи. Вказані ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитись 29.03.2009 та відносяться: забійна рана до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (за критерієм розладу здоровя); перелом нижньої щелепи до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоровя). Утворення забійної рани потиличної ділянки при падінні із положення «стоячи» не виключається. ( а.с. 169-171 т.1).

Покази всіх потерпілих, дані в ході судового слідства i в ході досудового слідства, свідків не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянъ підсудними, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

В той же час доводи підсудного ОСОБА_7 про те, що він не вчиняв злочин за попередньою змовою з ОСОБА_6 відносно потерпілої ОСОБА_18 25.03.2009 року в с. Н.Петрівці Вишгородського району Київської області підтвердила потерпіла ОСОБА_18.

Об»єктивно доводи підсудного ОСОБА_7 підтверджуються показами свідка ОСОБА_24, який знаходився разом з потерпілою в одному автомобілі і який заперечував про наміри здійснення ОСОБА_7 за змовою з ОСОБА_6 нападу на потерпілу.

Крім того, твердження підсудного ОСОБА_7 підтвердив в судовому засіданні і інший підсудний ОСОБА_6, пояснивши, що про напад на потерпілу ОСОБА_18,як свідок ОСОБА_24 так і підсудній ОСОБА_7, нічого не знали і про це він з ними не домовлявся.

Яких-небудь доказів, що підсудний ОСОБА_7 діяв погоджено, за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_6 відносно потерпілої ОСОБА_18, в судовому засіданні не встановлено.

Не випливає це і із матеріалів кримінальної справи, що дослідженні в судовому засіданні.

Яких- небудь інших даних, що могли б спростовувати версію підсудного про те, що він не приймав участь в нападі на потерпілу ОСОБА_18, під час судового слідства, судом не встановлено, як і не наведено достатню кількість доказів його обвинувачення в цій частині.

За таких обставин, суд, перевіривши доводи підсуднього та потерпілої і свідків в цій частині, дослідивши зібрані по справі докази, що дослідженні в судовому засіданні, визнає формулювання обвинувачення, яке пред”явлене підсудному ОСОБА_7, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України по епізоду нападу на потерпілу ОСОБА_18, недоведеним .

Покази підсудного ОСОБА_6, дані в ході судового слідства в частині не причетності до нападу на ОСОБА_14 та заволодіння його майном, не вчинення хуліганських дій з застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень за попередньою змовою з ОСОБА_7 та не вчинення розбійного нападу з ОСОБА_7 відносно братів ОСОБА_21 на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показами потерпілих, свідків, висновками судово- медичних експертиз, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Покази підсудного ОСОБА_7, дані в ході судового слідства в частині не вчинення хуліганських дій з застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень за попередньою змовою з ОСОБА_6 та не вчинення розбійного нападу останнім відносно братів ОСОБА_21 на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показами потерпілих, свідків, висновками судово- медичних експертиз, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а також поясненням ОСОБА_7, ( т.4 а.с.1-3), де він зазначив, що дав ОСОБА_6 металеву монтіровку.

Покази підсудних ОСОБА_6,ОСОБА_10та ОСОБА_9 про те, що з23.03.2007 року з школи №3 в м. Буча викрали тільки один мікроскоп на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показами свідка ОСОБА_32протоколом огляду місця події від 30.08.2007 року, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів та суд розцінює такі покази підсудних , як їх бажання пом»якшити собі покарання.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 289 ч.2, 296 ч.4, 187 ч.2 КК України вірна, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно, поєднане з проникненням у приміщення, та повторно, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно, а також, повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволодів транспортним засобом, завдавши значної матеріальної шкоди потерпілому, крім того, за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрав чуже майно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, та повторно, відкрито викрав чуже майно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, також вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, що зазнала нападу, і грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально застосованого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв хуліганство, окрім того, будучи особою, що раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, що зазнала нападу.

Тому дії підсудного ОСОБА_6 по епізоду розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_18 необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст. 187 КК України на ч.1 ст. 187 КК України.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_7 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 296 ч.4, 187 ч.2 КК України вірна, оскільки він грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально застосованого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв хуліганство, окрім того, за попередньою змовою групою осіб, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, що зазнала нападу.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_11 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України вірна, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно, та за попередньою змовою групою осіб, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом, завдавши значної матеріальної шкоди потерпілому.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повністю доведена, а кваліфікація їх дій за ст. 185 ч. 3 КК України вірна, оскільки вони, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрали чуже майно, поєднане з проникненням у приміщення.

Призначаючи підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особи підсудних, що характеризуються позитивно, раніше не судимі, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_6, є вчинення злочину неповнолітнім. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_7, є усунення заподіяної шкоди. Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та вчинення злочину повторно. На підставі викладеного суд вважає, що підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Призначаючи підсудним ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особи підсудних, що характеризуються позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають, раніше не судимі. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_11, є відшкодування завданих збитків. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що помякшують покарання підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, є вчинення злочину неповнолітніми. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_11, є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства, в звязку з чим вважає за необхідне застосувати до них ст. 75 та ст. 104 КК України.

Стягнути солідарно із підсудних ОСОБА_11 та підсудного ОСОБА_6 вартість проведення дактилоскопічної експертизи 486 гривень 77 копійок та вартість проведення автотоварознавчої експертизи 486 гривень 78 копійок. Стягнути солідарно із підсудних ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_6 вартість проведення імунологічних експертиз 2029 гривень 68 копійок.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_19 на суму 3 000 гривень матеріальної шкоди та 50000 гривень моральної шкоди задовольнити частково. При цьому в частині матеріальної шкоди відмовити повністю, оскільки потерпілим суду не надано будь-які докази , щоб підтверджували зазначене. В той же час з урахуванням фізичних та моральних страждань, які потерпілий зазнав під час вчинення відносно нього хуліганських дій, суд вважає задовольнити його цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди на суму 5000 гривень, яку необхідно стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_17 на суму 1326 гривень задовольнити повному обсязі, оскільки злочинними діями ОСОБА_6 останній було завдано матеріальної шкоди.

Провадження за цивільними позовами потерпілої ОСОБА_18,ОСОБА_20, представника ЗОШ № 3 м. Буча ОСОБА_32 ,потерпілого ОСОБА_13 закрити, оскільки в ході судового розгляду їм відшкодовано завдані збитки в повному обсязі.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_14 на суму 77 гривень залишити без розгляду, в звязку з неявкою цивільного позивача в судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.1, 296 ч.4, 187 ч.2 КК України і призначити покарання:

за ст. 185 ч.3 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за 185 ч.2 КК України- у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ст. 289 ч.2 КК України - у виді 5 (пяти) років позбавлення волі ;

за ст. 186 ч.2 КК України -у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ст. 187 ч.1 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі ;

за ст. 296 ч.4 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

за ст. 187 ч.2 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_6 призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі ;

ОСОБА_7 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.4, 187 ч.2 КК України і призначити покарання:

за ст. 187 ч.2 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

за ст. 296 ч.4 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_7 призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

За ч.2 ст. 187 КК України по епізоду розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_18 ОСОБА_7 виправдати.

ОСОБА_11 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України і призначити покарання:

за ст. 185 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ст. 289 ч.2 КК України у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_11 призначити остаточне покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобовязати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_10 та ОСОБА_9 визнати винними в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі кожному.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_10 та ОСОБА_9 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобовязати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 21.04.2008 року.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 07.04.2009 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_6 вартість проведення дактилоскопічної експертизи, що становить 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 77 копійок та вартість проведення автотоварознавчої експертизи, що становить 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 78 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код: 25575285).

Стягнути із засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 солідарно вартість проведення імунологічних експертиз, що становить 2 029 (дві тисячі двадцять девять) гривень 68 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код: 25575285, код послуги: 10900).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 задовольнити частково, стягнувши солідарно із засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 5 000 гривень моральної шкоди на користь потерпілого.

Провадження за цивільними позовами потерпілої ОСОБА_18,ОСОБА_20, представника ЗОШ № 3 м. Буча ОСОБА_32 ,потерпілого ОСОБА_13 закрити, оскільки їм відшкодовано завдані збитки в повному обсязі.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_14 на суму 77 гривень залишити без розгляду, в звязку з неявкою цивільного позивача в судове засідання.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа 1110і» та мобільний телефон «Нокіа 6230і», які були передані потерпілій ОСОБА_18 залишити в останньої; учнівський мікроскоп, який був переданий до Бучанськой ЗОШ № 3 залишити в останній; автомобіль марки «Мерседес Бенц -190» д.н.з. НОМЕР_1, який був переданий його власнику потерпілому ОСОБА_13 залишити в останнього; мобільний телефон «Соні Еріксон К-200 І», який був переданий потерпілому ОСОБА_14 залишити в останнього; куртку чорного кольору на замку та чоловічі штани сіро-синього кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ГУМВС України в м. Києві повернути засудженому ОСОБА_6; чоловічі штани (джинси) блакитного кольору,на задній правій кишені надпис «Diesel» чорними літерами, кросівки білого кольору «PUMA» 46 розміру, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ГУМВС України в м. Києві повернути громадянину ОСОБА_26; автомобіль марки «Geely» д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у Вишгородському МРЕВ ДАІ УМВС України в Київській області - підлягає конфіскації в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: