Ухвала суду № 97714261, 10.06.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 914/2280/2012

Номер провадження №6/351/31/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М.

секретар - Нагірняк В.М.

розглянувши справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи ПАТ «КБ «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконанн,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФК Форт» звернувся до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Представник заявника ТОВ “ФК Форт” у поданій до суду заяві, просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Аналогічні положення закону закріплені у ч.3 ст.433 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю “ФК Форт” підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності із ч.ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України ”Про виконавче провадження”, статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України “Про виконавче провадження”, з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 20 листопада 2013 року справа № 6-122цс13 та у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року справа №643/4902/14-ц.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України “Про виконавче провадження”.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України ”Про виконавче провадження”.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09.

Судом встановлено, що рішенням Снятинького районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2013 року у справі №914/2280/2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення основного боргу за кредитним договором №754/2005 від 15.07.2005, відсотків та пені за користування кредитом в солідарному порядку – задоволено, а у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору та договору застави недійсним - відмовлено. При цьому щодо ОСОБА_2 виконавче провадження завершено, а щодо ОСОБА_1 у Городенківському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження №52493726.

Встановлено, що згідно Договору №GL48N718070_А_3 про відступлення прав вимоги від 04.08.2020, право вимоги за Кредитним договором №754/2005 від 15.07.2005, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”, при цьому в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” згідно Договору №GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020, відступило права вимоги на користь ТОВ «Фінанс проперті груп», яке в свою черго згідно договору №б/н від 20.08.2020 про відступлення права вимоги, відступило право вимоги ТОВ «ФК «Інвест Хаус», яке згідно договору №б/н від 29.12.2020 про відступлення прав вимоги, право вимоги за Кредитним договором №754/2005 від 15.07.2005 перейшло до ТОВ «ФК Форт».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ “Перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1)пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2)надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як вбачається із поданої заяви, на виконання вищезазначеного рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2013 року, було видано виконавчі листи за якими у Городенківському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було відкрито виконавчі провадження №52493726 відносно ОСОБА_1 та №42138874 відносно ОСОБА_2 . При цьому виконавче провадження відносно ОСОБА_2 завершено.

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 01 квітня 2021 року, виконавчі листи щодо боржника ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебувають.

Із акта про втрату виконавчих листів складеного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ “КБ ”Надра”, у вказаного банку відсутні оригінали виконавчих документів за вказаними кредитними договорами, при цьому інформацією про місцезнаходження виконавчого листа щодо ОСОБА_2 банк не володіє. При цьому оригінали виконавчих листів у заявника та у первісного стягувача відсутні, але заборгованість за кредитним договором не погашена.

Факт звернення ТОВ “ФК Форт” до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів і поновлення строку для їх пред`явлення до виконання, відсутність їх оригіналів в даній установі, дає підстави зробити висновок про їх втрату.

За наведених вище обставин, суд вважає, що стягувач - ТОВ «ФК Форт» пропустив строк для пред`явлення виконавчих документів, які втрачено, до виконання з поважних причин, а тому вказаний строк підлягає поновленню, при цьому заяву стягувача, необхідно задовольнити.

Слід зазначити, що поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання можливе лише стосовно виконавчих документів, які видані судом. Так, згідно із ч.6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження” стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувана), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Суд при розгляді заяви виходить з того, що такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судове рішення, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

За наведених вище обставин, суд вважає, що причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа, а саме виконавчих листів у справі №914/2280/2012 виданих Снятинським районним судом Івано-Франківської області, до виконання, є поважними оскільки, ТОВ “ФК Форт”, не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” відступив права вимоги на користь ТОВ ”ФК Форт”, разом з усіма додатками до нього, що є його невід`ємними частинами, лише 29 грудня 2020 року.

Також, суд звертає увагу на те, що без заміни сторони виконавчого провадження, правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України “Про виконавче провадження”. Крім того, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За наведених вище обставин, суд, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТзОВ “ФК Форт ”.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.260, 433, 442 ЦПК України, підпунктом 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ “Перехідні положення” ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задоволити.

Замінити стягувача у виконавчих листах по цивільній справі №914/2280/2012 – ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», код ЄДРПОУ 42725156, у справі №914/2280/2012.

Видати дублікат виконавчого листа виданого Снятинським районним судом Івано-Франківської області у цивільній справі №914/2280/2012 про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 32 802 грн. 81 коп. солідарно в користь ПАТ КБ «Надра» та 328 грн. 02 коп. судового збору, відносно ОСОБА_2 .

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів, а саме виконавчого листа виданого Снятинським районним судом Івано-Франківської області у цивільній справі №914/2280/2012 про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 32 802 грн. 81 коп. солідарно в користь ПАТ КБ «Надра» та 328 грн. 02 коп. судового збору, відносно ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий: В.М.Собко