Ухвала суду № 9769767, 25.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1793/09/0270 (у 2-ох томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.06.2009 року по адміністративній справі за позовом Споживчого товариства «Крижопільське районне споживче товариство»до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

- про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000012350/0 від 9.02.2009 року, яким визначено суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток на суму 186978 грн., з яких 124652 грн. за основним платежем та 62326 грн. по штрафним санкціям.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.06.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 30.12.2008 року по 30.01.2009 року працівниками Крижопільської МДПІ Вінницької області була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2005 року по 30.09.2008 року, за результатами проведення якої складений акт від 5.02.2009 року №2/23/01740779.

Згідно висновків вказаного акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем п.3.1 ст.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 124652 грн.

На підставі даного акту перевірки та встановлених в ході її проведення порушень податковий орган 9.02.2009 року виніс податкове повідомлення-рішення №0000012350/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток на суму 186978 грн., з яких 124652 грн. - за основним платежем та 62326 грн. по штрафним санкціям.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток ґрунтуються на тому, що останній безпідставно в 4 кварталі 2005 року занизив доходи з інших джерел на суму отриманих основних засобів, безоплатно наданих у звітному періоді, а саме: в грудні 2005 року по даним бухгалтерського обліку проведена операція з придбання основних засобів у СТ «Колос»- згідно меморіального ордера №5 в бухгалтерському обліку отримані основні засоби оприбуткованого на баланс, як безоплатно надані товари.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з: поверненням платником податку коштів або майна з довірчого управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або коштів з інших строкових чи довірчих рахунків, у тому числі шляхом погашення (викупу) облігацій, а також розміщенням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або на інші строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника податку, в тому числі шляхом придбання облігацій; наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що майно СП «Колос»складалося з основних засобів переданих власником Крижопільським районним споживчим товариством в оперативне управління та інших цінностей, набутих в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається в самостійному балансі споживчого товариства. Споживче товариство не може розпоряджатися майном, яке передане йому на праві оперативного управління без згоди власника Крижопільського районного споживчого товариства.

Відповідно до рішень розширеного правління Крижопільського РСТ від 11.01.2005 року (протокол №1), від 25.11.2004 року (протокол №9), від 30.12.2005 року, позивачем було вилучено основні засоби з оперативного управління СТ «Колос»на зальну суму 422100 грн. Дане вилучення відбулось в межах одного власника Крижопільського РСТ.

Позивач є власником основних засобів, вилучених з оперативного управління СТ «Колос», тому не мав оприбутковувати операцію по їх вилученню, оскільки не придбав їх, а фактично повернув у свою власність.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.06.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 31.05.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >