Рішення № 97697309, 22.04.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/9012/20

Єдиний унікальний номер судової справи:205/9012/2020

Номер провадження: 2/205/867/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.05.2019 року на підставі Кредитного договору № 1001304041401, позивачем було видано ОСОБА_1 (далі – Відповідач) кредит у сумі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп.

Однак в порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за вказаним кредитним договором щодо своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту, процентів та відповідних комісійних платежів, у зв`язку з чим станом на 03.11.2020 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 78 851 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн. 98 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 46 748 (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 89 коп., заборгованості за процентами у розмірі 05 (п`ять) грн. 26 коп., заборгованості за комісією у розмірі 22 568 (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. та штрафних санкцій у розмірі 9 529 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 31 коп.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 1001304041401 від 04.05.2019 року у розмірі 78 851 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог за позовом Акціонерного товариства «Першого українського міжнародного банку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ті обставини, що Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» пред`явив виконавчий напис № 19861 від 04.06.2020 року для виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А., на підставі якого приватний виконавець 23.06.2020 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 62403908, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за Кредитним договором № 1001304041401 від 04.05.2019 року за період з 05.08.2019 року по 20.02.2020 року.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник Позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Акціонерного товариства «Першого українського міжнародного банку» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач подав до суду письмову заяву в якій просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення, про відмову в задоволені позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.05.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001304041401. Відповідно до умов вказаного договору, позивач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. строком на 24 місяці, зі сплатою процентів - 0,01 % річних за користування кредитними коштами та зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 2,99 %. В заяві на приєднання до умов договору встановлений графік платежів з зазначенням сум щомісячного платежу за тілом кредиту та процентами.

За наданим витягом із Статуту Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів (Протокол № 83 від 28.04.2020 року) слідує, що Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (протокол № 79 від 26.04.2018 року).

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, Відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 ,станом на 03.11.2020 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 78 851 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн. 98 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 46 748 (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 89 коп., заборгованості за процентами у розмірі 05 (п`ять) грн. 26 коп., заборгованості за комісією у розмірі 22 568 (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. та штрафних санкцій у розмірі 9 529 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 31 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавчим написом від 04.06.2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та зареєстрованим в реєстрі за № 19861, з ОСОБА_1 , з боржника за Кредитним договором № 1001304041401 від 04.05.2019 року було запропоновано здійснити стягнення заборгованості по кредитному договору укладеному ним із Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» у розмірі 67 796 (шістдесят сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 85 коп.

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 23.06.2020 року, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» вже звернуто стягнення на кошти боржника за Кредитним договором № 1001304041401 від 04.05.2019 рокуу розмірі 67 796 (шістдесят сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 85 коп.

Письмова вимога (повідомлення) про необхідність сплати заборгованості перед АТ «ПУМБ» позивачу ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1001304041401 від 04.05.2019 рокунаправлялась за вих. № 565 від 20.02.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи вимогою та реєстром згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих. Доказів отримання цієї вимоги відповідачем банком не надано.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків та пені.

За правилами частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як передбачено статтею 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Положеннями статті 644 ЦК України визначено: якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

За правилами статті 526 К України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до статті 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вказує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського облік господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідач користувався кредитними коштами, наданими відповідачем у справі, що підтверджується виписками з особового рахунку № НОМЕР_1 , які наявні в матеріалах справи та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Позивачем на підтвердження заборгованості відповідача за тілом кредиту надана суду виписка з особового рахунку, згідно з якою ОСОБА_1 станом на 03.11.2020 року (включно) має заборгованість у розмірі 78 851 грн. 98 коп.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, АТ «Перший український міжнародний банк» просив, крім простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 46 748 грн. 89 коп., стягнути складові його повної вартості, зокрема, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом – 5 грн. 26 коп., прострочену заборгованість за комісією – 22 568 грн. 52 коп., та неустройку за порушення зобов`язань по кредиту – 9 529 грн. 31 коп. центами - 491, 52 грн. та неустойку за порушення зобов`язань по кредиту - 7 750 грн., що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, але жодного розрахунку цієї заборгованості за указаним кредитним договором до позову не додає, у зв`язку з чим неможливо встановити відповідність порядку нарахування заборгованості (зокрема, процентів і неустойки) та проведення відповідних розрахунків, умовам договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 .

Статтею 89 ЦПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» подано до позовної заяви виписку з рахунку відповідача із зазначенням суми заборгованості ОСОБА_1 за рахунком перед АТ «ПУМБ» станом на 03.11.2020 року, яка включає стягнуте за виконавчим написом та іншими зобов`язаннями.

Суд вважає, що розрахунок боргу повинен ґрунтуватися на умовах договору передусім щодо динаміки платежів за договором і їх зарахуванні на погашення складових боргу, що має ключове значення в контексті обґрунтованості розрахунку та визначення предмету стягнення (в даному випадку - предмету позову), та включати в себе також відповідно стягнені суми коштів в рахунок погашення заборгованості за таким кредитним договором, у тому числі здійснених на підставі вказаного виконавчого напису.

Однак в даному випадку подана позивачем виписка містить тільки загальні суми боргу, із неконкретизованого змісту такої виписки суд позбавлений можливості встановити період, за який утворився борг, його складові, зокрема, проценти, неустойка, а також суми на погашення заборгованості, які здійснював чи не здійснював відповідач. Також, не можливо встановити відповідність порядку нарахування заборгованості (зокрема, погашення тілу кредиту, процентів і неустойки) умовам договору, укладеного між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 . Крім того, не зрозуміло, чи встановлений позивачем розмір заборгованості за компонентами складається в тому числі із сум стягнутих за виконавчим написом, що свідчить про те, що між сторонами вже існував спір стосовно заборгованості за кредитним договором і банк здійснив дії по примусовому стягненню боргу шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса. Проте, позивачем не надано даних про суму такого стягнення та розміру погашеного за виконавчим написом боргу. Крім того, відповідно до ст. 549 ЦК України, плата за здійснення виконавчого напису не може бути складовою неустойки, як виду відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що сам суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

В даному випадку, надана банком виписка не відповідає таким критеріям доказування як достатність, а відтак суд вимушений констатувати обставину не доведення позивачем заборгованості саме у вказаному в позові розмірі за тілом кредиту, відсоткам та пені, що тягне за собою ухвалення рішення про відмову в задоволені позову в цій частині.

Шодо позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості за комісією у розмірі 22 568, 52 грн. суд вказує про наступне.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У положеннях частин 57 статті 18 вказаного Закону також йдеться про те, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

З аналізу вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», вбачається, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

В даному випадку заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана відвідачем, не містить перелік послуг, які надаються банком за вказану комісійну винагороду. В той же час із змісту Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладання комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що комісія сплачується за переказ коштів сум споживчого кредиту за рахунок кредитних коштів, що вочевидь відповідає змісту послуг із супроводження кредиту, а відтак в даному випадку така винагорода встановлена банком без належних на це правових підстав.

У зв`язку із чим суд не знаходить правових підстав для стягнення із відповідача на користь банку суми заборгованістю за комісією.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» є такими, що задоволенню не підлягають в повному обсязі через не доведення конкретної суми заборгованості затілом кредиту, відсоткам та пені та незаконності вимог щодо стягнення заборгованості за комісією.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача. На підставі викладеного, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054,1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1281, 1282, 1269, 1296, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265,267, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: 02002, м. Київ, вул.. Р.Окіпної, буд. 8Б, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити в повному обсязі.

2. Судові витрати (сплачений судовий збір) покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан