Ухвала суду № 9769704, 25.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2171/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Строчак В.Ю,

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ВАТ «Корделівський цукровий завод»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року по адміністративній справі за позовом ВАТ «Корделівський цукровий завод»до Козятинської об»єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, Калинівського відділення Козятинської об»єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

- про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати протиправним нарахування відповідачем додаткових сум податкових зобов»язань та штрафних санкцій по земельній ділянці площею 12,69 га, що знаходиться в межах населеного пункту Корделівка та закріплена за ним; скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2009 року №000988150/0, яким визначено суму податкового зобов»язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 28442,82 грн., з яких 27088,40 грн. за основним платежем та 1354,42 грн. по штрафним санкціям.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з»ясування судом першої інстанції та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність його висновків фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 7.04.2009 року працівниками Козятинської ОДПІ Вінницької області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка позивача з питань податкової звітності по земельному податку, за результатами проведення якої складений акт від 7.04.2009 року №57/1501/00371699.

Згідно висновків вказаного акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», а саме: занижено податкове зобов»язання по земельному податку на 27088,40 грн.

На підставі даного акту перевірки та встановленого в ході її проведення порушення податковий орган 15.04.2009 року виніс податкове повідомлення-рішення №0009881501/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 28442,82 грн., з яких 27088,40 грн. - за основним платежем та 1354,42 грн. по штрафним санкціям.

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо виявленого порушення, викладеного в акті перевірки та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за позивачем закріплена земельна ділянка площею 241,51 га, частина якої 12,69 га розташована в межах населеного пункту, та 228,82 га за його межами.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно ст.14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Форма податкового розрахунку по земельному податку затверджена наказом ДПА України «Про затвердження форм зведеного розрахунку суми земельного податку довідки до уточнюючого розрахунку та порядку їх подання до органу державної податкової служби»від 26.10.2001 року №434.

Згідно положень вказаного порядку юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов»язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України «Про плату за землю». Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно ст.27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Позивачем, в поданому звітному розрахунку земельного податку на 2008 рік, в додатку 5 (розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку), загальна сума нарахованого земельного податку на площу 12,69 га, що підлягає сплаті визначена у розмірі 21243,06 грн.

Згідно довідки відділу земельних ресурсів від 31.12.2008 року №174 станом на 1.01.2008 року грошова оцінка в межах населеного пункту становить 14,10 грн. за 1 кв.м без урахування коефіцієнта індексації.

Виходячи з вимог ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», враховуючи коефіцієнт індексації 2,623 відповідно до п.3 постанови КМУ «Про проведення індексації грошової оцінки земель»від 12.05.2000 року №783, нарахована сума податку, що підлягає сплаті позивачем становить 46927,62 грн. З урахуванням сплаченої суми податку недоплата, допущена у зв»язку із методологічною помилкою складає 27088,40 грн.

Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи наведене, відповідач, визначивши позивачу податкове зобов»язання по земельному податку у зв»язку із виявленням методологічної помилки з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція ґрунтується на вірному трактуванні норм матеріального права.

Позивачем на підтвердження своєї позиції щодо незаконності податкового повідомлення-рішення не надано належних та допустимих доказів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ВАТ «Корделівський цукровий завод»залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 31.05.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >