Ухвала суду № 9769537, 27.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-2504/09 Головуючий у 1-й інстанції: : Сапальтова Т.В

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддівЗайцева М.П. та Романчук О.М.,

при секретаріПогорілої О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Козятинхліб» до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000562301/1 від 28.09.2007 року, №0000572301/1 від 28.09.2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року позов Відкритого акціонерного товариства «Козятинхліб» задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області №0000562301/1 від 28.09.2007 року, №0000572301/1 від 28.09.2007 року.

В апеляційній скарзі Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі Козятинська ОДПІ) просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Козятинхліб» (далі-ВАТ«Козятинхліб») в повному обсязі.

До суду надійшло заперечення позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Козятинхліб» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області та внесено до ЄДРПОУ за №00375757, є платником податків та перебуває на податковому обліку в Козятинській обєднаній державній податковій інспекції.

Працівниками Козятинської ОДПІ було здійснено виїзну планову планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. В результаті якої встановлено, що Позивачем порушено:

п.п.5.3.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за ||| квартал 2006 року на суму 1050,00 грн.;

п..5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податкове зобовязання на 3825,00 грн.;

п.7.4.2. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 2268,00 грн.;

п.п.7.4.5., 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2006 року на суму 400,00 грн.;

п.4.9 ст.4, в результаті чого знижено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 9605,70 грн.

Даний акт перевірки посадовими особами Позивача підписаний не був, складено акт відмови від підписання акту перевірки.

На підставі даної перевірки Відповідачем складено податкові повідомлення-рішення №0000562301/1 від 28.09.2007 року, №0000572301/1 від 28.09.2007 року.

Підпунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат, згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки, орендоване житло використовувалось Позивачем для прожвання співробітників, а саме Голови правління ВАТ «Козятинхліб» та було напряму повязане з виконання ним трудових функції, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Позивача по віднесенню до складу валових витрат орендної плати за оренду приміщення є цілком правомірними.

Згідно з п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)та охороною праці, у тому числи придбанням електричної енергії, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 цієї статті.

Оскільки Відповідачем не доведено, що Позивачем вищезазначені угоди укладено з порушенням звичайних цін, колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Щодо віднесення Позивачем до складу валових витрат вартості списання основних фондів. Згідно п.п.5.3.9, 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Законодавець не встановлює вимог до форми чи виду документа, які б були необхідні для включення до складу валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і в цій частині позову, що позовні вимоги Позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000572301/1 від 28.09.2007 року є цілком правомірними та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000562301/1 від 28.09.2007 року, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом податкового звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного періоду.

Як вбачається з вищенаведеного Позивачем придбані матеріальні цінності використовувались в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, а відтак їх віднесення до податкового кредиту є цілком правомірними.

Щодо не нарахування податку на додану вартість при ліквідації основних фондів, слід зазначити наступне.

Згідно з п.4.9. ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстровані платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів, така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1- за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Як вбачається з матеріалів справи ліквідація основних фондів Позивачем була проведена у звязку з їх знищенням, а відтак нарахування податку на додану вартість не проводиться в даному випадку.

Оскільки колегія судді апеляційної інстанції погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та такими що підлягають скасуванню.

У відповідності до ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зважаючи на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Козятинської обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді:М.П. Зайцев

О.М. Романчук