Постанова № 9768823, 27.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2585/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бараненка І.І., Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Перший заступник прокурора Черкаської області, в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн. за недотримання відповідачем вимог абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: здійснював експлуатацію транспортного засобу, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, чим було порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що складено акт від 29 грудня 2008 року №049441.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головна державна інспекція на автомобільному транспорті посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2008 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції в Черкаській області було проведено перевірку дотримання підприємцем ОСОБА_2 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої цього ж дня складено акт №049441, в якому зазначено про порушення допущені відповідачем при експлуатації транспортного засобу марки Чері Елара д.н. НОМЕР_1, облаштованого як таксі, за відсутності ліцензійної картки.

Згідно з ст. 39 та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 34 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Згідно з ч. 14 ст. 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року N 1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі по тексту Порядок). Відповідно до п. 3 даного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя.

Пунктом 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Пункт 8 Порядку передбачає, що керівник органу державного контролю видає перед проведенням планової або позапланової перевірки наказ про утворення комісії з проведення перевірки субєкта господарювання та підписує завдання на перевірку, яке реєструється в журналі обліку.

Завдання на перевірку видане 25 листопада 2008 року та зареєстроване за №005940, що свідчить про наявність у інспекторів правової підстави для проведення перевірки.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач повинен був повідомити відповідача про дату проведення перевірки. З аналізу наведених вище нормативно-правових актів не вбачається такого обовязку позивача. Крім того, завданням позивача є здійснення державного контролю за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту. У звязку з цим посадовим особам позивача згідно з п. 36 Порядку надано право: безперешкодно відвідувати суб'єктів господарювання для проведення перевірок з питань, що належать до їх компетенції, за умови пред'явлення службового посвідчення та завдання на перевірку; проводити перевірку транспортного засобу, у тому числі з його зупиненням, згідно із завданням на перевірку; знайомитися з документами, на підставі яких субєкти господарювання провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, та отримувати їх копії; відповідно до закону на безоплатний проїзд під час проведення перевірки транспортних засобів.

У запереченнях на позовну заяву відповідач стверджував, що акт від 29 грудня 2008 року №049441 не містить суті виявленого порушення. З тексу зазначеного акту вбачається, що експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, здійснювалась без наявності ліцензійної картки.

У поясненнях відповідача про причини порушень зафіксованих актом зазначено, що він збирає документи для поновлення ліцензійної картки. Тобто, відповідач не спростував факту відсутності в нього ліцензійної картки та не заперечував факту порушень законодавства під час виконання ним перевезень пасажирів та вантажів. Акт підписано відповідачем без зауважень.

Згідно пунктів 21, 25-27 Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. Справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи листом управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області від 29 грудня 2008 року. Вказаний лист був отриманий ОСОБА_2 особисто 29 грудня 2008 року. Проте, для розгляду справи до Головавтотрансінспекції у Черкаській області відповідач не зявився. Даний факт спростовує його твердження та зроблений судом першої інстанції висновок щодо позбавлення відповідача можливості скористатися своїми законними правами. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази поважності причин не прибуття відповідача до приміщення Головавтотрансінспекції у Черкаській області для розгляду справи.

На підставі акту від 29 грудня 2008 року №049441, за наслідками розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт ( далі по тексту справа), позивачем прийнято постанову від 19 січня 2009 року №057867 про застосування до відповідача фінансових санкцій, передбачених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»в сумі 510 грн.

Пунктом 29 Порядку, передбачено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі субєкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з супровідним листом Головавтотрансінспекції у Черкаській області від 22 січня 2009 року №057867 на адресу відповідача було направлено копію постанови №057867 від 19 січня 2009 року. Поштове відділення прийняло зазначені документи для відправки 23 січня 2009 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова від 19 січня 2009 року №057867 є незаконною через відсутність у ній окремих реквізитів, так як згідно з п. 41 Порядку уповноважена особа субєкта господарювання зобовязана створити умови для проведення перевірки та надати необхідні документи. Згідно з матеріалами справи відповідач не повною мірою виконав вимоги п. 41.

Колегія суддів вважає, що відсутність у постанові реквізитів, зазначених судом першої інстанції, не є достатньою підставою для скасування постанови, враховуючи той факт, що штрафні санкції були застосовані цілком правомірно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою, з якою ці повноваження надані.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У звязку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 фінансові санкції в сумі 510 грн., зарахувавши на рахунок №31114106700002, код платежу 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», банк ГУ ДКУ в Черкаській області, МФО 854018, одержувач УДК в м. Черкаси, код одержувача 22809222.

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:< Текст >