Постанова № 9768677, 20.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-6771/09 Головуючий у 1-й інстанції: Маріщенко Л.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Собківа Я.М.

суддів: Зайцева М.П, Романчук О.М.,

при секретарі: Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2009 року у справі за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «Будресурси» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2005 року приватне виробничо-комерційне підприємство «Будресурси»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської обєднаної Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16.11.2004р. за №5740/23-01/72887.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської обєднаної Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16.11.2004р. за №5740/23-01/72887.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову постанову, виходячи з наступного.

Господарський суд Житомирської області в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з урахуванням вимог ст.3 Указу Президента України від 23.07.1998р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань взаємовідносин з ПТЕП "Байкал" за період з 01.01.2003р. по 04.11.2004р. -. відповідачем було складено Акт №547/23-01/22064302/0355 від 12.11.2004р про результати позапланової перевірки ПВКП "Будресурси" по взаєморозрахунках з питань продажу транспортних засобів.

Відповідно до даного Акту, позивачем порушено п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податкових зобов'язань по податку на додану вартість за 2003р. на 279,00 грн. та донараховано податок на додану вартість за 2003 рік на суму 39909,00 грн.

На підставі даного Акту, відповідачем було видане податкове повідомлення-рішення від 16.11.2004р. за №5740/2301/72887, відповідно до якого нараховано суму податкового зобов'язання позивача з ПДВ в сумі 40 188 грн. та застосовано фінансову санкцію розмірі 20 094 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями сторін по справі, 02.06.2003р. між позивачем та Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Байкал" було укладено Договір купівлі-продажу транспортних засобів, відповідно до умов якого позивач продав а відповідач купив транспортні засоби:

- силовий тягач Scania, R 124GA4 1997 року випуску, білого кольору, номер шасі YS2R4X20001232960;

- напівпричіп KRONE SDR 273728, 1995 року випуску, червоного кольору, номер шасі SW1063728;

- напівпричіп SOMMER SP 240 C, 1997 року випуску, синього кольору, номер шасі WO9111111V5S24264.

Згідно п.2.1 Договору, продаж цей вчинено за домовленістю сторін за 52984,17 грн., в тому числі ПДВ 8830,69 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю шляхом перерахування коштів на поточний рахунок на протязі 90 календарних днів з моменту підписання цього Договору.

Між підприємствами складено акт прийому-передачі транспортних засобів від 02.06.2003р., відповідно до якого продавець передав покупцю транспортні засоби на загальну суму 52984,17 грн., в т.ч. 8830,69 грн. ПДВ.

Нарахований податок з транспортних засобів на ПВКП "Будресурси" включений в декларацію з податку на прибуток в частині валових витрат.

Відповідно до піп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. ( Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 ).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем порушено вимоги п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження бази оподаткування ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок помилкового визначення ціни купівлі-продажу транспортних засобів, оскільки було враховано залишкову вартість обєкта замість ринкової ціни.

Судом першої інстанції вказано, що визначення позивачем залишкової вартості на 188136,03 грн. вище, ніж ринкової вартості може свідчити лише про помилку бухгалтера підприємства при виборі метода амортизації даних основних засобів і ніяк не може вплинути на базу оподаткування.

Однак колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки така помилка в подальшому впливає на визначення розмірів податкового зобовязання, а саме відшкодування ПДВ.

Дане твердження про помилку бухгалтера позивачем не спростоване, апеляційну скаргу на зазначене ним не подано.

Таким чином, позивач не заперечує факту помилкового врахування залишкової вартості обєкта замість ринкової ціни, що призвело до збільшення розміру відшкодування ПДВ з бюджету.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 6, 202 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, відповідають вимогам законодавства та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2009 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог приватного виробничо-комерційного підприємства «Будресурси» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя:

Судді

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року