Ухвала суду № 9768589, 25.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-489/08 Головуючий у 1-й інстанції: Сичук М.М.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"25" травня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Горяйнова А.М., Малиніна В.В.

при секретарі: Ільницькій В.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області про визнання неправомірними дії та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області про визнання неправомірними дії та зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 листопада 2008 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 лютого 2007 року задоволено позов ОСОБА_2 до військової частини A 0549, визнано дії командування військової частини A 0549 по відмові у виплаті позивачу грошової компенсації продовольчого пайка (набору продуктів харчування) незаконними та стягнуто з військової частини А0549 на користь позивача грошову компенсацію продовольчого пайка (набору продуктів харчування) в сумі 34517 грн. 01 коп.

Постановою старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Немченко B.C. від 19 червня 2008 року на підставі виконавчого листа №2-а-758-2007 відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання рішення.

Відповідно до рішення суду кошти необхідно стягнути з рахунків які належать військовій частині A 0549 по КЕКВ 1112 і тому на підставі зазначеного рішення прийнята постанова державного виконавця про арешт коштів в сумі 34517 гривень 01 копійка по КЕКВ 1112, що містяться на рахунках та належать військовій частині А 0549, код 08540799 ГУДК України у Вінницькій області, МФО 802015.

Державним виконавцем Немченко B.C. 12 та 14 серпня, 29 вересня 2008 року приймались постанови про арешт коштів боржника, які поверталися Головним управлінням Державного казначейства України без виконання в зв'язку з порушенням вимог постанови KM України від 09.07.08року за № 609.

Згідно листа начальника Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області за № 07.2-70/2785-2791 від 1 жовтня 2008 року головне управління повернуло без виконання постанову про накладення арешту в зв'язку з неможливістю накладення арешту на кошти по КЕКВ 1112 (грошове утримання військовослужбовців) для виплати, компенсації за неотриманий продовольчий пайок (КЕКВ 1133) та компенсації за неотримане речове майно (КЕКВ 1134), оскільки це суперечить економічній сутності заборгованості (п. 19 Постанови КМУ від 9 липня 2008 року за № 609 та розяснення Державного казначейства України від 4 вересня 2008 року за № 18-04/9580-14929).

Згідно повідомлення Головного управління про прийняття до виконання постанови про арешт коштів розпорядника (одержувача) бюджетних коштів № б/н від 29 вересня 2008 року головне управління зупинило операції на рахунках відкритих асигнувань, які відповідають рахункам за встановленим кодом економічної класифікації видатків бюджету КЕКВ 1112.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції

Відповідно до cт. 5 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до cт. 7 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до cт. 6 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до cт. 9 Закону України «Про виконавче провадження»виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 19-20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. №609 безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості. У разі коли у виконавчому документі та/або платіжній вимозі, та/або ухвалі суду (постанові слідчого, державного виконавця) код економічної класифікації видатків бюджету не зазначено, орган Державного казначейства надсилає запит до боржника щодо визначення коду, за яким здійснюватиметься безспірне списання та/або на який накладатиметься арешт.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення суду в судовому порядку не скасовано та набрало законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки судове рішення є невиконаним, дії старшого державного виконавця є недостатніми щодо виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження»при вчиненні виконавчих дій по виконанню рішення Замостянського районного суду від 15 лютого 2007 року, а дії Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області щодо повернення без виконання платіжної вимоги неправомірними.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого ним не було зроблено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 листопада 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

В.В. Малинін

Ухвалу складено у повному обсязі 28.05.2010.