Ухвала суду № 9767983, 01.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кододова О. В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року справа №28/388а/5006

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участі

представника відповідача Гой В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Господарського суду Донецької області від 1 березня 2010 року у справі № 28/388а/5006 за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Донецьке виробничо торговельне підприємство «Донбас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку «про скасування податкових повідомлень рішень № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.2005 року, № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.2005 року, № 0001630816/0/30495/10/15-16/23/3 від 12.10.2005 року», -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Донецької області від 1 березня 2010 року у справі № 28/388а/5006 позов було задоволено у повному обсязі, а саме:

Скасовані наступні податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку:

- №0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10809,13 грн. та штрафним санкціям 6104,50 грн.

- №0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 32505 грн. в тому числі по основному платежу 10835,08 грн. та штрафним санкціям 21670,16 грн.

- №0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2237,36 грн. та штрафним санкціям 1118,68 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.3, а.с.1), АТЗТ ДВТП «Донбас» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради від 23.05.1994 року за № 12661200000002493. Ідентифікаційний код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 05502456. Відповідно до акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків (т.1, а.с.13-43) підприємство зареєстроване, як платник податку на додану вартість, та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06084089 від 13.07.2000 р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 055024505096.

СДПІ у м. Донецьку була здійснена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства "Акціонерного товариства закритого типу "Донецьке виробничо - торговельне підприємство "Донбас" за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. на підставі якої складений Акт № 246/15-16-23/3-05502456 від 30.09.2005 р. Актом перевірки встановлено порушення:

- пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.5.4.9 та пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 5 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01.07.2004 р. № 1957 -ІУ, в результаті чого занижена сума податку на прибуток на суму 12862 грн., у тому числі: у 2003 р. - на 3958 грн., у 2004 р. - 2328 грн., у 1 півріччі 2005р. - на 6576 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.1, пп.. 7.4.4 п. 7.4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3742 грн., а саме: у квітні 2003 - на 649 грн., у квітні 2004 - на 100 грн., у грудні 2003 - на 1088 грн., у вересні 2004 - на 1905 грн.;

- п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, в частині неутримання податку з доходів нерезидента, визначених пп. "в" п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, одержаних на території України, у сумі 10835,08 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 за порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.4.9, та пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2, п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 5 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01.07.2004 р. у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19293 грн. у тому числі 12862 грн. основна сума, 6431 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняте податкове повідомлення - рішення від 12.10.2005 р. № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 за порушення п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 32505,24 грн. у тому числі 10835,08 грн. - основна сума, 21670,16 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняте податкове повідомлення - рішення від 12.10.2005 р. № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 за порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.4 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 5614,50 грн. у тому числі 3743 грн. - за основним платежем, 1871,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач подав скаргу до СДПІ у м. Донецьку № 1-05/085 від 27.10.05 р., якою просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 на суму 19293 грн. від 12.10.2005 р. № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 на суму 32505,24 грн. від І2.10.2005 р. № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 на суму 5614,5 грн. в частині основного платежу на суму 417,34 грн. та відповідно до цього зробити перерахунок штрафних (фінансових) санкцій. Рішенням СДПІ у м. Донецьку від 07.11.05 р. № 33170/10/31-013 первинна скарга залишила без розгляду, оскільки позивачем порушено законодавчо встановлений 10-денний термін для подання скарги на податкові повідомлення - рішення. Не погодившись з рішенням СДПІ у м. Донецьку, позивач подав скаргу до ДПА у Донецькій області № 1-05/099 від 10.11.2005 р., якою просив скасувати податкові повідомлення рішення від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 на суму 19293 грн., від 12.10.2005 р. № 0001640816 0,30494/10/15-16-23/3 на суму 32505,24 грн., від 12.10.2005 р. № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 на суму 5614,5 грн. в частині основного платежу на суму 417,34 грн. та відповідно до цього зробити перерахунок штрафних (фінансових) санкцій. Рішенням ДПА у Донецькій області від 16.11.05 р. № 18704/10/25-013-5 повторна скарга позивача залишена без розгляду, оскільки скарга подана з порушенням строків, визначених законодавством, не підлягає розгляду.

Щодо донарахування податку на прибуток.

Відповідач у п.2.1 акту перевірки встановив (т.1 а.с.21), що позивач у порушення п.п.4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та з врахуванням ст.71 гл.5 Цивільного кодексу України від 18.07.1963 р. занизив валові доходи у 1 кварталі 2003 року на 409,03 EURO (що по курсу НБУ станом на 23 березня 2000 становить 2139,18грн.) в результаті не включення до складу валових доходів суму кредиторської заборгованості по контракту № 1 від 18.01.99 р. з компанією „Ле-го Бекляйдунгсверке ГмбХ" (Німеччина) як безнадійну заборгованість. Як вбачається із матеріалів справи прострочена кредиторська заборгованість виникла в наслідок отримання позивачем товару згідно ВМД № 7000/9/201602 від 23.12.1999 року. Строк оплати за отриманий товар - 22 березня 2000 року.

Зазначене порушення не вказане у висновку акту перевірки (т.1 а.с.41) та згідно розрахунку відповідача доданого до матеріалів справи (т.1 а.с.140-141) не вплинуло на визначення податкового зобов'язання. Крім того, згідно цього розрахунку сума донарахованого податку (т.1 а.с.141) повинна складати 13246 грн. та штрафні санкції 6623 грн. У розрахунку заниження податку на прибуток по окремим порушенням (т.2 а.с.28-29) відповідач вказує суму кредиторської заборгованості у складі валового доходу у розмірі 2139 грн. та суму податку 481грн. Однак за його розрахунком загальна сума донарахованого податку на прибуток складає 13538 грн. (т.2 а.с.29).

У податковому повідомленні - рішенні від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3, яке є предметом даного спору, також відсутнє посилання на порушення п.п.4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та зазначені порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.4.9, та пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2, п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 5 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01.07.2004 р. які вплинула на визначення податкового зобов'язання у розмірі 12862 грн. (т.1 а.с.44). Відповідачем не надано пояснень щодо розбіжностей які виникли за його розрахунками. Позивачем сума заниження податкового зобов'язання по цьому порушенню у розмірі 481 грн. не оскаржується, відтак вважається правомірно нарахована.

Згідно акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (т.1, а.с.13-43), підприємством у порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.4.9 та п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5, п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 р. № 283/97 - ВР із змінами та доповненнями, п.5 розділу II «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 01.07.2004 № 1957-IV була занижена сума податку на прибуток у розмірі 12862 грн., у тому числі:

За 2003 рік

В порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством до складу валових витрат віднесені суми за товари та послуги, які не пов'язані з господарською діяльністю:

-сума 1300 грн. за візитки згідно з рахунком від 23.01.2003 від Корпорації «Альфа» (135144905645), що вплинуло на визначення податкового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 293 грн.

З даним висновком акту перевірки суд не може погодитися за тих підстав, що згідно платіжного доручення № 86 від 23.01.03 р. позивачем було сплачено за візитні картки у розмірі 1560,00 грн. Сплата за візитні картки була проведена шляхом безготівкового розрахунку через поточний рахунок підприємства, про що свідчить надане до дослідження платіжне доручення № 84 від 23.01.2003 р. на загальну суму 1560,00 грн. (сума без ПДВ 1300,00грн.), завірене печаткою банку.

Суд погоджується в даному випадку із висновком експертизи та вважає, що візитна картка відповідає вимогам чинного законодавства та є рекламним засобом (рекламним виробом) у відповідності з ст. 1 розділу І Закону України «Про рекламу» та п. 25 розділу II Постанови Верховної Ради «Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування підприємств». Візитні картки були виготовлені, як реклама продукції підприємства для покращення продаж, що підтверджує прямий зв'язок цих витрат з господарською діяльністю позивача. Відтак, позивач у відповідності до вимог п.п.5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно відніс витрати на виробництво візитних карток у розмірі 1300,00 грн. (без ПДВ) до складу валових витрат.

-сума 188 грн. за аудіо магнітофон від ТОВ «Вертекс» (304550805638) згідно з рахунком від 24.02.2003 р.

З даним висновком акту перевірки суд не погоджується за тих підстав, що у відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» всі витрати понесенні підприємством на заклади для поліпшення умов праці робітників та спрямовані на захист їх здоров'я повинні включатися до складу валових витрат.

Суд погоджується із висновком експертизи, що витрати на придбання магнітофону у розмірі 188 грн., який був придбаний підприємством для проведення музичних фізкультурних пауз робітників, повинні бути віднесені на валові витрати підприємства, як ті, що були понесені для поліпшення умов праці робітників та спрямовані на захист їх здоров'я.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З вищенаведеного випливає, що підприємство у відповідності до вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно віднесло витрати понесені при купівлі магнітофону у розмірі 188,00 грн. до складу валових витрат. Відтак відповідачем неправомірно визначене податкове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 42 грн.

- сума 110 грн. за підписку на газету «ФК «Шахтер» згідно з рахунком від 11.03.2003.; що вплинуло на визначення податкового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 25 грн.

-сума 71 грн. за підписку на газету «ФК «Шахтер» згідно з рахунком від 18.11.2003; що вплинуло на визначення податкового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 16 грн.

Позивачем не оспорюються.

Щодо порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині віднесення на валові витрати, витрат на підписку на газету «Военные знания», журнали «Идеи вашего дома», «Мастер на все руки» вартістю 222 грн. і витрат на підписку на спеціалізовані видання на суму 675 грн.:

-сума 222 грн. за підписку на газети та журнали «Военные знания», «Идеи вашего дома», «Мастер на все руки» згідно з замовленням № 5456 від 05.05.2003р.;

-сума 804 грн. за підписку на газети та журнали «Женское здоровье», «Лечащий врач», «Вечірній Донецьк», «Комсомольська правда». «Наш дом плюс», «Петровка-хозяюшка», «Репродуктивное здоровье женщины», «Журнал акушерства и женских болезней» згідно з замовленням № 5456 від 03.10.2003р.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті».

Відповідно до абзацу другому п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку.

Витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку. Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних висновків Міністерства України у справах науки і технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку.

Приписи п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Як вбачається із матеріалів справи, за штатним розкладом на підприємстві є служба охорони праці і ППП, до якої входить ведучий інженер та інструктор по протипожежній профілактиці і охороні праці. Також на підприємстві введена така штатна одиниці, як інспектор по оборонно-масовій праці. З вищенаведеного випливає, що журнал «Военные знания» підприємство виписувало для того, щоб забезпечити охорону праці робітників підприємства, надати їм вірні вказівки до правил безпеки та поведінки при надзвичайних ситуаціях. Таким чином, всі витрати понесені на підписку цього журналу підприємство мало право відносити до складу валових витрат, у відповідності до п.п.5.4.2 та п.п.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з штатним розкладом на підприємстві постійно працював спеціаліст - ведучий інженер групи капітального і поточного ремонту, частина робот по реконструкції та переобладнанню підприємства проводиться без залучення підрядних організацій. Для забезпечення підприємства інформацією, що до сучасних матеріалів і способах проведення ремонтів виписувався журнали «Идеи вашего дома» і «Мастер на все руки».

Відтак суд вважає, що позивач належними доказами довів, що витрати по придбанню періодичних видань здійснені із метою пов'язаною із основною господарською діяльністю.

Натомість відповідачем у порушення обов'язкових приписів п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при виникненні розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, не надано доказів звернення до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок був би підставою для прийняття рішення податковим органом у цій частині.

З огляду на вищенаведене суд погоджується із висновком експертизи, що позивач правомірно, на підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесло до складу валових витрат суму витрачену при придбанні підписних видань у розмірі 654 грн. Також в результаті проведеного дослідження по вказаному питанню частково, в сумі 243 грн., підтверджуються висновки акту перевірки СДПІ (т.1, а.с.3-11), щодо порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

-сума 1587 грн. за придбані товари (друшляк, тази, рукомийники та ін.) згідно з рахунком від 18.04.2003 р. від ТОВ НТП «Техносерт» (318328705624), що вплинуло на визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 285 грн. позивачем не оспорюється.

за 2004 рік:

-сума 500 грн. за придбані ваучери від СПД ОСОБА_3 згідно з рахунком від 05.04.2004 р.

Позивач погодився із висновком експертизи у цій частині та не оспорює цю суму, що привело до заниження об'єкту оподаткування на суму 500,00 грн., та заниження податку на прибуток у сумі 94 грн. (т.2 а.с.28).

- сума 1192 грн. за тонування та установку авто сигналізації на автомобіль «Ланос» згідно з рахунку від 30.09.2004 р. від ВАТ «Донецьк-Авто».

Як вбачається із матеріалів справи 27.04.2004 року між позивачем - покупець та ЗАТ «ЗАЗ-сервіс» - продавець був кладений договір № 27/1 (т.2, а.с.2) згідно якого Продавець продає, а Покупець покупає автомобільний транспорт марки Ланос D4XS556R 2007 р. випуску у кількості 1 шт. Вартість автомобіля складає 55175,00 грн. (без ПДВ). Договір ступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання. Договір значиться підписаним директором з боку АТЗТ «ДВТП «Донбас» і директором з боку ЗАТ «ЗАЗ 7 сервіс» та скріплений печатками підприємств. В акті перевірки відповідач не встановлює факту придбання автомобілю не для господарської діяльності.

Позивачем з метою поліпшення автомобільного засобу у вересні 2004 року було проведено тонування автомобільного засобу та встановлення сигналізації. Позивач згідно з рахунком № 568 від 24.09.2004 р. (т.3, а.с.150) сплатив ЗАТ „Донецьк-Авто" за вищенаведені послуги, відповідно до платіжного доручення № 1269 від 27.09.2004 р. (т.3, а.с.149) 1430,00 грн. з ПДВ. Сума без ПДВ склала 1191,67 грн.

Автомобіль був введений в експлуатацію, згідно з відомістю введення основних засобів (т.3, а.с.70) 28.09.2004 року. Вартість автомобільного засобу на цей момент складала 56366,66 грн. Тобто при введенні основного засобу в експлуатацію до його первісної вартості були включені витрати, понесені на поліпшення транспортного засобу. Сума витрат при цьому склала 1191.66 грн. (без ПДВ).

Згідно висновку експертизи та даних декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2004 року АТЗТ «ДВТП «Донбас» (т.2. а.с.118-119) на початок 2004 року сукупна балансова вартість основних засобів, згідно складала 8979,4 тис.грн. У відповідності до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України ..Про оподаткування прибутку підприємств" позивач має право включити до суми понесених валових витрат 10% від вищезазначеної суми сукупної балансової вартості основних засобів впродовж звітного року, а саме суму у розмірі 897,9 тис.грн.

Згідно даних додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2004 року, фактичний обсяг поліпшення, наростаючим підсумком склав 426,3 тис.грн.

Суд дійшов висновку, що позивач правомірно, згідно з п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", включив суму витрат у розмірі 1191,66 грн., понесених при встановлені сигналізації та тонування автомобілю, до складу валових витрат, оскільки ним не було перевищено ліміт витрат на поліпшення у розмірі 10%. Відтак, відповідач неправомірно визначив податкове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 285грн. (т.2 а.с.29).

За 2005 рік

У порушення п.5 розділу 11 «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо включення до складу валових витрат, витрат у розмірі 50 відсотків від суми понесених витрат, пов'язаних із забезпеченням основної діяльності об'єктів соціальної інфраструктури, визначених у п.п.5.4.9, та пунктів медичного огляду, передбачених п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включені витрати по заробітній платі робітників здоров пункту з нарахуванням на неї у сумі 21078 грн.

Між сторонами відсутній спір щодо нарахованої суми, спір стосується правомірності віднесення її до складу валових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи у відповідності до чинного законодавства, для охорони здоров'я робітників на підприємстві позивача створений медичний пункт. Згідно з штатним розкладом (т.3, а.с.74), який значиться введеним з 01.05.2002 р. підписаним головним бухгалтером та начальником ОТЗ, і затверджений генеральним директором АТЗТ ДВТП «Донбас», в медичному пункті працюють: завідуючий медичним пунктом - медсестра; лікар-терапевт цеховий; лікар-стоматолог; лікар акушер-гінеколог; фельдшер; медсестра; медсестра; медсестра по масажу.

Всі працівники медичного пункту - це штатні працівники підприємства, які безпосередньо беруть участь при медичних оглядах працівників підприємстві, а також у разі необхідності слідкують за станом здоров'я певних робітників та проводять необхідні процедури лікування та профілактики.

Суд погоджується із висновком експертизи у цій частині за тих підстав, що відповідності до п.п.5.4.9, п.п.5.4.10, п.5.4, ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.5 розділу II „Перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до Закону України" „Про оподаткування прибутку підприємств" позивач має всі підстави для включення понесених витрат на заробітну платню медичного персоналу та нарахувань на неї до складу валових витрат підприємства у повному обсязі, а саме на суму 21078,00 грн. в тому числі за 1 квартал 2005 року у розмірі 10082 грн. та 2 кварталі 2005 року у розмірі 10993 грн. Відтак відповідач неправомірно визначив позивачу податкове зобов'язання із податку на прибуток за 1 квартал 2005 року у розмірі 2521 грн. та 2 кварталі 2005 року у розмірі 2748 грн. (т.2 а.с.29), всього на загальну суму 5269 грн.

У розділі 2.3 відповідач встановив, що позивачем порушені вимоги п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством нараховувались амортизаційні відрахування на будинок медпункту, який не використовувався у виробничому процесі, а також на холодильники, магнітолу, посилювач, телевізор. В результаті цих порушень встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань на суму 27005 грн.

Позивач має будинок медичного пункту. Згідно з наданим до матеріалів справи «Паспортом технического состояния здания» (т.2, а.с.81-84) встановлене призначення будови виробниче. Загальна площа будинку медпункту, відповідно до «Інвентарної справи» (т.2, а.с.52-90), укладеною Бюро технічної документації м. Донецька, складає 2032,50м2 і має чотири поверху. Згідно з «Журналом підрахунку площі жилого дома з нежилими приміщеннями» (т.2, а.с.60-65) фактична площа, яку займає медичний пункт підприємства у будівлі медпункту, складає 157,7м2 - 7,8% загальної площі будівлі медичного пункту, яка становить 2032,50м2. Іншу площу будівлі медпункту займають виробничі цехи підприємства, про що свідчать надані до інвентарної справи фото приміщень будівлі медпункту, а також «Журнал підрахунку площі жилого дома з нежилими приміщеннями» (т.2, а.с.60-65), в якому зазначений перелік приміщень будівлі медпункту та площа, яку вони займають у будівлі.

На будівлю медпункту позивачем було нарахована амортизація, сума якої, згідно з наданим до матеріалів справи «Розрахунком амортизаційних відрахувань (порушень)» (т.2, а.с.121-122) склала 23932 грн. Між сторонами відсутній спір щодо цієї суми, спір стосується правомірності нарахування позивачем амортизаційних відрахувань.

Враховуючи з того, що будівля медпункту має виробниче призначення та більшу її частину займають саме виробничі цеха, які безпосередньо беруть участь у власному виробництві підприємства, суд дійшов висновку, що позивач згідно з п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», мав право віднести суму нарахованої амортизації по будівлі медпункту, а саме приміщенням, які було відведено під виробничі цеха.

Суму нарахованої амортизації по приміщенням медичного пункту підприємство, відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат віднести не мало права, у зв'язку з тим, що ці приміщення не використовуються для власного виробничого використання.

Експертом з метою визначення окремо сум нарахованої амортизації по виробничим цехам будівлі медпункту і окремо по медичному пункту враховувалось, що на загальну площу споруди - 23932 м2 була нарахована амортизація у розмірі 100% - 23932 грн. Виходячи з цього сума амортизації, нарахованої на приміщення медичного пункту складає 7,8% - 157,7 м2 1867 грн. -186,7 грн. за кожний квартал з 1 кварталу 2003 р. по 2 квартал 2005 р. включно.

Суд погоджується із висновком експертизи, що за період з 1 кварталу 2003 р. по 2 квартал 2005 р. включно підприємством був занижений об'єкт оподаткування на суму 1867 грн. (186,7 х 10 кварталів) та зобов'язання з податку на прибуток у сумі 965,87 грн.

З огляду на вищенаведене висновки акту перевірки викладені у п.2.4 акту перевірки (т.1, а.с.24-25) щодо заниження податку на прибуток на суму 12862 грн., у тому числі: у 2003 р. - на 3958 грн., у 2004 р. 2328 грн., у 1 півріччі 2005 р. - на 6576 грн., підтверджуються частково у розмірі 2052,87 грн. в тому числі: у 2003р. на 807,67грн., у 2004 р. на 871,80 грн. та у 2005р. на 373,40 грн. Експертом здійснений розрахунок штрафних санкцій, які підлягають нарахуванню на суми заниженого податку на прибуток що становить 326,50 грн.

Відтак вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьк N 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10809,13 грн. та штрафним санкціям 6104,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо донарахування податку на додану вартість.

У висновку акту перевірки (т.1 а.с.41) відповідач зазначив, що позивачем порушені вимоги п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168 97- ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3742 грн., а саме: у квітні 2003 р. - на 649 грн., у квітні 2004 р. - на 100 грн., у грудні 2003 - на 1088 грн., у вересні 2004 - на 1905грн.

В акті перевірки встановлено, що в тому числі у порушення вимоги п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7. п.п.7.4.1. п.п.7.4.4 п.7.4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та в порушення п.12.3, 12.4 та п.12.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 та зареєстрованого у Мін'юсті України 23.06.97 р. № 233/2037 із змінами та доповненнями до податкового кредиту віднесені суми ПДВ у розмірі 3325.26 грн. (т.1 а.с.27) по податковим накладним, оформленим неналежним чином, а саме:

-по податковій накладній № 198 від 11.04.2003 р. на суму ПДВ 331,95 грн., виписаної ТОВ Друкарня «Новий Світ» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнені рядки 4 (одиниці виміру), 5 (кількість (об'єм, обсяг));

-по податковій накладній № 1060 від 18.12.2003 р. на суму ПДВ 1088,30 грн., виписаної ДПІ «Донецькпроект» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнені рядки 4 (одиниця виміру), 5 (кількість (об'єм, обсяг)) та 6 (ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ);

-по податковій накладній № 1342 від 30.09.2004 р. на суму ПДВ 238,34 грн., виписаної ВАТ «Донецьк - Авто» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнені рядки 4 (одиниця виміру). 5 (кількість (об'єм, обсяг)) та 6 (ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ);

-по податковій накладній № 33 від 03.09.2004 р. на суму ПДВ 1666,67 грн., виписаної ПП «Іпуть» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнений рядок 5 (кількість (об'єм, обсяг).

Як вбачається із матеріалів справи, податкові накладні: № 198 від 11.04.2003 р. (т.3 а.с.145), № 1342 від 30.09.2004 р. (т.4 а.с.126) та № 33 від 03.09.2004 р. (т.4 а.с.127) були заповнені з порушенням Наказу/Порядку № 165. Натомість зазначені документи дозволяють ідентифікувати сторони по операціям, тобто в усіх трьох податкових накладних зазначені найменування сторін взаємовідносин, та їх адреси, а також зазначені індивідуальні податкові номери та номери свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість сторін. Також до матеріалів справи додаються первинні бухгалтерські документи, які підтверджують правомірність виписки податкових накладних, а саме:

-по податковій накладній № 198 ТОВ Друкарня «Новий світ» до матеріалів справи додається рахунок-фактура (т.3, а.с.147) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3 а.с.146), відображена інформація в яких співпадає з інформацією в податковій накладній;

-по податковій накладній № 1342 ВАТ «Донецьк-Авто» до матеріалів справи додаються замовлення-наряд (т.2, а.с.3), рахунок (т.3, а.с.150) платіжне доручення (т.2. а.с.14)) відображена інформація в яких співпадає з інформацією в податковій накладній.

-по податковій накладні № 33 ПП «Іпуть» до матеріалів справи додається платіжне доручення (т.3, а.с.148), відображена інформація в яких співпадає з інформацією в податковій накладній.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що зазначені податкові накладні видані не платниками податків. Відтак суд погоджується із висновком експертизи, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму у розмірі 2236,96 грн. (в тому числі по податковій накладній 198 від 11.04.2003 року ПДВ у розмірі 331,95 грн., по податковій накладній № 1342 від 30.09.2004 року ПДВ у розмірі 238,34 грн., по податковій накладній № 33 від 03.09.2004 року ПДВ у розмірі 1666,67 грн.).

Податкова накладна № 1060 від 18.12.2003 року, по якій також були виявлені порушення актом перевірки ДПІ, не була надана суду та для до дослідження експерту.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Позивач належними доказами не спростував висновок акту перевірки у цій частині.

Крім того, відповідачем у акті перевірки встановлено, що позивачем у порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість 417,34 грн., сплачену (нараховану) за придбані ТМЦ, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, а саме:

-податкову накладну № 54 від 18.04.2003 р. (т.1 а.с.119), яка включена до складу податкового кредиту на суму ПДВ 317,34 грн., отриману від ТОВ НТП «Техносерт» на придбання ТМЦ (друшляк 190 мм, рукомийник, сковорода, совок, таз, сітка, ш/шкурка, лампи, припій ПтКр8), які не пов'язані з веденням господарської діяльності; (Позивач цю суму не оспорює). Відтак зазначена сума вважається правомірно виключеною відповідачем із податкового кредиту.

-податкову накладну № 77 від 05.04.2004 р. (т.1 а.с.120), яка включена до складу податкового кредиту на суму ПДВ 100,00 грн., отриману від СПД ОСОБА_4 на придбання ТМЦ (ваучер 240, ваучер 60), які не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду».

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються».

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що витрати понесені підприємством при придбанні телефонних ваучерів віднесені до таких, що не пов'язані з господарчою діяльністю підприємства та до складу валових витрат не належать, відповідач правомірно на підставі п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" виключив із податкового кредиту податок сплачений позивачем при придбанні телефонних ваучерів у розмірі 100,00 грн.

З огляду на вищенаведене вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2237,36 грн. та штрафним санкціям 1118,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо визначення податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

У акті зазначено (т.1 а.с.35), що пунктом 1.36 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94 - ВР, із змінами та доповненнями, встановлено, що під терміном інжиніринг розуміється - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами). Монтаж згідно контракту передбачає: навчання персоналу та монтаж устаткування (п. 6 контракту). П. 11 контракту також передбачено, що всі витрати по шефмонтажу несе покупець (АТЗТ ДВТП "Донбас"). Товар (устаткування) було поставлено покупцю згідно ВМД від 24. 10.2002 р., 12.11.2002 р. та 25.11.2002р. Акт виконаних робіт (послуг) по монтажу був підписаний 25.12.2002 р.

Відповідач у акті перевірки зазначає, що положення Угоди від 03.07.1995 р. між Україною і Федеративної Республікою Німеччина "Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно" не можуть бути застосовані, у зв'язку з тим, що нерезидентом не надано довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, як цього потребує п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України про уникнення подвійного оподаткування, затверджений ПКМУ № 470 від 06.05.2001 р. На дату закінчення перевірки підприємством АТЗТ ДВТП "Донбас" не надано оригінал (копія) довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

У акті перевірки встановлено (т.1 а.с.35), що станом на 01.07.2005 р. заборгованість відсутня. Контракт виконано. Порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків, передбачених законом України „Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, із змінами та доповненнями, не встановлено.

Відповідач у акті перевірки встановив (т.1 а.с.35), що в порушення п.13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94 - ВР, із змінами та доповненнями, позивач не утримав податку з доходів нерезидента (визначених п. п. "в" п. 13.1 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, одержаних на території України, у сумі 1800 Євро або курсом НБУ 10835,08 грн. станом на 19.09.2003 р.

Відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 32505 грн. в тому числі по основному платежу 10835,08 грн. та штрафним санкціям 21670,16 грн.

Суд вважає висновки акту перевірки неправомірними з огляду на наступне:

Між позивачем та KURIS - WASTEMA (Vertriebsgesellschaft GmbH 18-20, D-72519, Німеччина) був укладений контракт від 16.05.2002 р. № 105305 (т.1 а.с.109-115). Контрактом передбачений імпорт устаткування (т.1 а.с.116) згідно специфікації №1 від 16.05.2002 р. (автоматична настільна машина Ріоnіег Shuttle ПС із комплектуючими - 55100,00 ЕВРО; автоматична настільна машина Ріоnіег Super Electronic із комплектуючими - 98876,50 ЕВРО; автоматичний раскройний комплекс CNC Cutter Тур TexCut 3055 KV - 163756,10 ЕВРО; ленточні машини ТехКnіfе 492 - комплектуючими (3шт.) 10000,04 ЕВРО). Вартість контракту складає 359732,72 ЕВРО (у т.ч. із 12000,00 євро вартість монтажу).

Відповідно до визначення п. 1.36 ст. 1 Закону під інжинірингом розуміється надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Відповідно до абзацу "в" п. 13.1 ст. 13 Закону доходи від послуг типу "інжиніринг" в числі інших доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності, є доходами, оподаткування яких здійснюється згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону.

Чинними на момент перевірки міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування встановлені правила, згідно з якими прибуток резидента однієї Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво.

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470 (далі - Порядок), відповідно до п. 4 якого підставою для використання переваг такого договору є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком N 1 до Порядку або згідно із законодавством такої країни.

Згідно податкової довідки (т.3 а.с.36-37) фінансового управління м. Зигмаринген KURIS - WASTEMA Vertriebsgesellschaft GmbH мав наступні види податків в 2002 р.: податок на доход; податок з обороту; промисловий податок; прибутковий податок; податок з корпорації; податок на дохід з капіталу. У довідці зазначено, що встановлені та належні сплаті податки сплачені; обов'язки давати пояснення по податкам 2002 р. виконані; заборгованість по податкам в загальній сумі 0,00 Евро; податкові декларації за 2002 р. маються; заявки на прибутковий податок за 2002 р. маються; по відносно до заявника за останні 5 років не було податкових штрафів та покарань.

Як зазначено у листі ДПА України від 18.01.08 р. № 387/6/12-0116 (т.3 а.с.31-32) відповідно до домовленостей, досягнутих у березні 1998 року між Державною податковою адміністрацією України та Федеральним міністерством фінансів ФРН у довідках про статус резидента компанії, видана місцевим податковим органом ФРН, є єдиною формою підтвердження права на переваги, передбачені вищеназваною Угодою і подається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податку органу ФРН без її легалізації українською та німецькою мовами до державної податкової інспекції за місцезнаходженням українського платника податку. Така ж правова позиція викладена у листах ДПА України від 11.03.2005 р. № 2049/6/12-0116/4368/7/12-0117 (т.3 а.с.33), від 17.05.2004 р. N 8780/7/12-0117 „Про дію Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" .

Суд дійшов висновку, що позивач довів що суми виплачені нерезиденту підпадають під дію Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470 (далі - Порядок), відповідно до п. 4 якого підставою для використання переваг такого договору є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Відтак вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 32505 грн. в тому числі по основному платежу 10835,08 грн. та штрафним санкціям 21670,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 04.06.2010 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 1 березня 2010 року у справі № 28/388а/5006 за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Донецьке виробничо торговельне підприємство «Донбас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку «про скасування податкових повідомлень рішень № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.2005 року, № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.2005 року, № 0001630816/0/30495/10/15-16/23/3 від 12.10.2005 року» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін