Ухвала суду № 9767951, 03.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2010 року справа №2а-402/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Губської Л.В., Старосуда М.І.,

при секретареві Солодько О.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Новоазовському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі №2а-402/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції в Новоазовському районі Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 липня 2008 року № 000792300,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції в Новоазовському районі Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 липня 2008 року № 000792300: скасоване рішення Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 липня 2008 року № 000792300 на суму 306031,66 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнафтопродукт плюс» судові витрати в розмірі 3,4 грн..

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявилися про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» є юридичною особою, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 23.09.2004 року серії АОО №294170, ідентифікаційний код юридичної особи 33065688 (арк. справи 7). Позивач перебуває на обліку платків податків у Державній податковій інспекції у Новоазовському районі Донецької області з 07.10.2004р. №14/75 (арк. справи 8).

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на підставі наказу від 23 червня 2009 року №1216 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» (арк. справи 40), направлень від 23 червня 2009 року №849, 850 (арк. справи 39), здійснена перевірка господарської одиниці АЗС №12, яка розташована за адресою м.Маріуполь, пр.Металургів 108, Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс». Перевірка проведена 25.06.2009р., про що складено акт перевірки, який зареєстровано в органі державної податкової служби за місцем здійснення діяльності позивача №0435/05/81/28/33065688, в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації позивача №0095/05/39/23/33065688. (арк. справи 9-12, 41-42).

Актом перевірки (арк. справи 9-12) встановлено, що на момент перевірки АЗС №12 здійснювалась реалізація паливно-мастильних матеріалів без наявності на місці реалізації накладних. Згідно Х звіту за 25 червня 2009 року на 13 год. 59 хв. залишок паливно-мастильних матеріалів складав на загальну суму 150698,74 грн. Також на АЗС знаходились в реалізації тютюнові вироби без наявності накладних на місці реалізації. Про що складена відомість залишків товарно-матеріальних цінностей, яка додається до акту перевірки. В акті зроблена примітка, що зі слів директора накладні знаходяться на офісі підприємства. У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі закон про РРО).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 липня 2009 року № 0000192300, яким відповідно до вимог статей 20, 21 закону про РРО застосовано штрафну санкцію у сумі 306031,66 грн.(арк. справи 13)

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи не є спірними, вони повністю знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Спірним у справі є питання правомірності прийняття відповідачем рішення №0000792300 від 19.07.2009р. про застосування фінансових санкцій в сумі 306031,66 грн.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції не враховано, що актом перевірки чітко визначено, що позивачем порушено п.12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , яким передбачено, що підприємство зобовязано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а позивач такий облік не проводив на АЗС, тобто на місці реалізації товару, оскільки на перевірку не було надано графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС та реєстри переданих разом зі змінним звітом АЗС за формою 17-НП первинних документів.

Пунктом 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР зі змінами та доповненнями, внесеними Законом №1776-III від 01.06.2000 року (далі за текстом Закон №265) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно до ст..6 Закону №265 облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2008 року № 805/15496 (далі Інструкція).

Відповідно до загальних положень, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Пунктом 10.1 Інструкції встановлено, облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях обєму.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП (пункт 10.4.1 Інструкції).

Пунктом 10.4.2 Інструкції закріплено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх паливороздавальних колонкок, оливороздавальних колонок (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на паливороздавальних колонкок, оливороздавальних колонок.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС (пункт 10.4.3 Інструкції).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Інструкцією чітко визначено, що товарно-транспорні накладні одночасно зі змінним звітом здаються до бухгалтерської служби підприємства, тобто відповідач неправомірно дійшов висновку, що відсутність накладних на місці реалізації паливно-мастильних матеріалів свідчить про ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

Відповідачем у акті перевірки встановлено, що позивачем здійснюється реалізація паливно-мастильних матеріалів та тютюнових виробів без наявності на місці реалізації накладних (арк. справи 11). При цьому в акті зазначено, що зі слів директора АЗС накладні знаходяться на офісі підприємства. Інших порушень у акті не зафіксовано, тобто, висновок про порушення позивачем пункт 12 статті 3 закону про РРО, відповідачем зроблено без врахування вимог Інструкції, Окрім того, а акті відсутня інформація про наявність або відсутність змінних звітів АЗС за формою N 17-НП.

Відповідачем не враховано що Інструкцією передбачено зберігання накладних в бухгалтерської службі підприємства, відповідачем не вказано згідно якого законодавчого акту визначено обовязкове зберігання на місці реалізації накладних (якщо такий існує).

Тобто податковий орган вважає, що позивачем порушений п.12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” лише на підставі відсутності накладних, а не відсутності, наприклад, змінних звітів АЗС за формою N 17-НП, що передбачено Інструкцією.

В рішенні ДПІ в Новоазовському районі Донецької області №0000792300 від 19.07.2009р. (арк. справи 13) зазначено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються на підставі статей 20, 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно з статтею 20 зазначеного закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з статтею 21 закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, відповідач прийняв спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.ст.20, 21 Закону №265, якими передбачена відповідальність за два різновиди порушень.

При винесенні спірного рішення податковим органом не зазначено чи взагалі ведеться облік товарів на підприємстві, чи порушення стосується відсутності накладних на місці реалізації тютюнових виробів.

Розрахунок штрафних санкцій здійснений виходячи із фактичної наявності товару на місці реалізації(арк. справи 46, арк. справи 14-15), тобто і тютюнових виробів, і бензину.

Статтями 20 та 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розмір штрафу розраховується виходячи з вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, а відсутність накладних на місці реалізації паливно-мастильних матеріалів не може свідчити ні про ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, ні про необлікування у встановленому порядку паливо-мастильних матеріалів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про ненадання особам, які здійснювали перевірку, другого примірнику змінного звіту за формою № 17-НП, оскільки факт відмови у наданні такого звіту у акті не зафіксовано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 4 червня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Новоазовському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової інспекції в Новоазовському районі Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 липня 2008 року № 000792300 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді Л.В. Губська

М.І. Старосуд