Ухвала суду № 9767577, 01.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року справа №2а-297/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Міронової Г.М., Яманко В.Г.

при секретарі судового засіданняТурко І.Б.

за участю представників від:

позивача: Лапенко Ю.Г. представник за довіреністю від 01.06.2010р.

відповідача: Легостаєв К.О. представник за довіреністю від 13.01.2010р.

№360/10/10-013

розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції у

засіданні апеляційну скаргу Петровському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від: 01 квітня 2010 року

по адміністративній справі№2а-297/10/0570 (суддя Абдукадирова К.Е.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС»м. Донецьк

доДержавної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецьк

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень №0001312342/0

та №0001322342/0 від 14 грудня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС»(надалі - ТОВ «ТДК ГЛАСС») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (надалі ДПІ у Петровському районі м. Донецька) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001312342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на додану вартість за основним платежем 2660грн., за штрафними санкціями 1330грн., усього 3990грн., №0001322342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3325грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1662,50грн., усього 4987,50грн. (арк. спр. 7-10).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 2).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року позов ТОВ «ТДК ГЛАСС»до ДПІ у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001312342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на додану вартість за основним платежем 2660грн., за штрафними санкціями 1330грн., усього 3990грн., №0001322342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3325грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1662,50грн., усього 4987,50грн. задоволений повністю. Визнані недійсними зазначені податкові повідомлення-рішення (арк. спр. 214-216).

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що актом перевірки не доведені порушення податкового законодавства норм пункту 3.1 статті 3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підставою для донарахування податкових зобов»язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є операція, пов»язана з придбанням столу для різання скла П-02, який, на думку податкового органу, не був використаний позивачем у господарській діяльності.

ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-297/10/0570 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (арк. спр. 221).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В скарзі апелянт посилається на порушення позивачем вимог п.3.1 ст.3 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося у заниженні позивачем податку на прибуток у сумі 3325грн. та порушення вимог пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 2660грн.

Також, у апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на недостовірність акту про проведення інвентаризації станом на 30 червня 2009 року та запропонування його виключити з числа доказів.

Позивач звернувся до суду із запереченням на апеляційну скаргу, в яких просив постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі №2а-297/10/0570 від 01.04.2010р. залишити без змін, вважаючи, що судом першої інстанції були враховані всі обставини по справі, досліджені докази та рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС»є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35374946, є платником податку на додану вартість з 5 вересня 2007 року, свідоцтво № 100062794, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька.

З 6 листопада 2009 року по 26 листопада 2009 року Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька здійснена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 серпня 2007 року по 30 червня 2009 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 1 грудня 2009 року № 1801/23/35374946 (арк. спр. 27-62, надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки керівником податкового органу 14 грудня 2009 року згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі - Закон 2181) прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001322342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 4 987 грн. 50 коп., у тому числі 3 325 грн. 00 коп. основного платежу та 1 662 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001312342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 990 грн.00 коп., у тому числі 2 660 грн. 00 коп. основного платежу та 1330 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Правовою підставою визначення податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001322342/0 від 14 грудня 2009 року наведені норми пункту 3.1. статті 3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

З посиланням саме на зазначені норми висновками акту перевірки визначене заниження податку на прибуток всього у сумі 3 325 грн. 00 коп., у тому числі у 4 кварталі 2007 року у сумі 3 325 грн. 00 коп. Склад порушення визначений пунктом 3.1.2 акту перевірки (арк. спр. 32-36).

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001312342/0 від 14 грудня 2009 року наведені норми підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/ВР-97. З посиланням саме на зазначені норми висновками акту перевірки визначене завищення податкового кредиту всього у сумі 2 660 грн. 00 коп., у тому числі у грудні 2007 року у сумі 2 660 грн. 00 коп., внаслідок порушення приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Склад порушення визначений пунктом 3.2.2 акту перевірки (арк. спр. 45-53).

Як вбачається із змісту акту перевірки, підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є операція, пов'язана з придбанням столу для різання скла П - 02, який, на думку податкового органу, не був використаний позивачем в господарської діяльності.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем визначений підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що позивачем було придбано за умови переплати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг»стіл для різки скла П-02 вартістю 13 299 грн. 00 коп. без податку на додану вартість, при цьому, сума податку на додану вартість складає 2660 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком № 57/20 від 24 грудня 2007 року (а.с.115), податкової накладної від 27 грудня 2007 року № 57/20 (а.с.116), платіжним дорученням від 27 грудня 2007 року № 62 про сплату вартості столу для різки скла П-02 у сумі 13 299 грн. 00 коп. Фактично цей стіл був поставлений позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг»у лютому 2008 року, згідно з актом прийому - передачі від 13 лютого 2008 року № 1 (а.с.114).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі Закон №334), Законом України від «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/ВР-97 (надалі Закон № 168), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III.

Щодо посилань апелянта на порушення позивачем вимог п.3.1 ст.3 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334, що виразилося у заниження позивачем податку на прибуток у сумі 3325грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 Закону №334, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті.

П. б) п. 4.2 розділу 4 Статуту підприємства передбачена діяльність у галузі торгівлі, а саме, оптова торгівля непродовольчими товарами, оптова та роздрібна торгівля виробами із скла, виробами з полімерів тощо (арк. спр. 79).

Тобто, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що придбання столу для різання скла П-02 з метою подальшої реалізації, було здійснено позивачем в межах визначених ним видів діяльності, як господарської діяльності, яка передбачена Статутом підприємства.

Щодо посилань скаржника на порушення позивачем вимог пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону №168 колегія суддів зазначає.

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем у грудні 2007 року до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість від придбання товару (а саме, стіл для різання скла П-02, вартість без податку на додану вартість 13 299 грн. 00 коп., сума податку на додану вартість 2 660 грн. 00 коп., який в подальшому не використовувався в господарській діяльності платника податків за податковою накладною, отриманою від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг»від 27 грудня 2007 року № 57/20 (арк. спр. 50).

Відповідно до пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону№168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою визначення податкового зобов'язання є, на думку податкового органу, те, що позивач не довів, що метою придбання товару є використання його в оподатковуваних операціях в межах господарській діяльності.

Відповідно до преамбули Закону №168, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац третій даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз норм пунктів 1.4, 1.5, 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Також, як вбачається із матеріалів справи (арк. спр. 50), податковий орган актом перевірки встановив факт придбання столу для різання скла П-02 та відображення у даних бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, відповідач не погоджується з тим, що зазначений стіл використовується у господарській діяльності, посилаючись лише на отриману відповідь від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 30 листопада 2009 року № 13072/7/23-213 про неможливість проведення перевірки контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг», у зв'язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням, про що був складений відповідний акт (арк. справи 60).

Колегія суддів зазначає, що зазначена відповідь податкового органу не підтверджує та не спростовує факт використання або не використання столу у господарській діяльності позивача.

Щодо стверджень апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на недостовірність акту про проведення інвентаризації станом на 30 червня 2009 року та запропонування його виключити з числа доказів колегія суддів зауважує.

Згідно з наказом керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС»№ 1-5 від 30 червня 2009 року «Про проведення інвентаризації»станом на 1 липня 2009 року комісією підприємства була проведена повна інвентаризації активів та зобов'язань підприємства. Згідно з інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей від 1 липня 2009 року при інвентаризації встановлені товарні запаси на загальну суму 35 112 грн. 71 коп., у тому числі на бухгалтерському рахунку 281 рахується стіл для різання скла П-02 (арк. спр. 112-113).

В матеріалах справи відсутні докази скасування або визнання нечинним зазначеного інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що результати інвентаризації, яка була проведена підприємством в межах перевіряємого періоду, спростовують доводи відповідача стосовно відсутності столу для різання скла П-02, а тому й факт невикористання його в господарської діяльності.

Також, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності порушень податкового законодавства, а саме, норм п. 3.1. ст. 3 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-297/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-297/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені у судовому засіданні 01 червня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 03 червня 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді Г.М. Міронова

В.Г. Яманко