Постанова № 9767536, 02.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року справа №2а-15071/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Малашкевича С.А., Попова В.В.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача Чанишева Н.К. довір. від 20.01.2010 року б/н

від відповідача Івашкевич В.Ю. довір. від 01.06.2010 року № 21276

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Украинський продукт”

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 06.11.2009 року

у справі № 2а-15071/09/0570

за позовом Приватного підприємства “Украинський продукт”

до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Украинський продукт” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про скасування рішення від 21.08.2009 року № 0002172343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 196644 грн. 90 коп. за порушення вимог п. 2.2, п. 2.6 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2009 року у справі № 2а-15071/09/0570 (суддя Абдукадирова К.Е.) в задоволенні позовної заяви відмовлено.

Постанова адміністративного суду мотивована тим, що приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій, що оспорювалось, та при проведенні перевірки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, по факту встановлених порушень.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій прийняте без урахування того, що позивачем оприбутковані готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач дійшов висновку, що, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій на підставі Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” податковий орган діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, оскільки зазначений Указ суперечить вимогам Конституції України.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила.

Фахівцями ДПА у Кіровоградській області здійснена перевірка господарської одиниці складу, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Повітряно флотська, 2а, з питань контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт від 24.07.2009 року.

Перевірка здійснена на підставі направлення від 20.07.2009 року № 587.

В акті зафіксовано, що під час перевірки встановлені порушення, зокрема, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004р. № 637, а саме, у книзі обліку розрахункових операцій неоприбуткована готівка на підставі фіскальних звітних чеків від 22.07.2009 року № 711 на суму 19739 грн. 79 коп. та 19589 грн. 19 коп., всього на суму 39328 грн. 98 коп.

Надалі ДПІ у Ленінському районі м. Донецька прийняла рішення про застосування фінансових санкцій від 21.08.2009 року № 0002172343, яке оспорювалось, на підставі акту перевірки від 03.08.2009 року № 487/11/28/23/30998591.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, сума готівкових коштів відображені у книзі обліку згідно Z-звітів від 22.07.2009 року та від 23.07.2009 року з оформленням прибуткових касових ордерів від 22.07.2009 року № 474 та № 475 на суму 19379 грн. 74 коп. та 19589 грн. 10 коп. та зараховані на розрахунковий рахунок в установі банку згідно квитанцій від 23.07.2009 року № 1584 на суму 19739 грн. 74 коп. та від 24.07.2009 року № 1470 на суму 19589 грн. 10 коп.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі позивач вказує на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно п. 4 ст. 10 цього Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України, застосовуються вимоги глави 7 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. № 637.

Відповідно до п. 7.50 Положення, контроль за встановленням і дотриманням підприємствами встановлених лімітів каси та строків здавання готівкової виручки з каси здійснюють органи державної податкової служби України.

Згідно п. 7.1 Положення періодичність проведення перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” контроль за додержанням особами (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно п. 7.3 Положення відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств.

Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Тобто, органи державної податкової служби суб'єкти владних повноважень, на яких чинним законодавстіом України покладений контроль за рухом готівкових коштів в Україні та надані повноваження щодо застосування до СПД штрафних санкцій у разі порушення вимог цього Положення.

Колегія суддів не приймає до уваги довід заявника скарги щодо того, що Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” суперечить Конституції України та є нечинним в частині застосування зазначених фінансових санкцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України в межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання та території України.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Правові засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), серед інших і порядку оприбуткування грошових коштів регламентується Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2007 року.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно правові справи, що віднесені до компетенції Конституційного Суду України.

Оскільки питання про конституційність Указу Президента України не віднесена до компетенції адміністративних судів, суд не має процесуальнго права давати правову оцінку такому нормативно правовому акту та, крім того, позивачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суду доказів звернення до суду відповідної інстанції з питанням про внесення відповідного подання про конституційність вищевказаного Указу.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає правомірним довід позивача щодо відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Як зазначалось раніше, під час перевірки фахівці ОДПІ дійшли висновку про порушення товариством вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, відповідно до якого вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

На виконання зазначеної норми Закону позивачем сума готівкових коштів відображені у книзі обліку згідно Z-звітів від 22.07.2009 року та від 23.07.2009 року з оформленням прибуткових касових ордерів від 22.07.2009 року № 474 та № 475 на суму 19379 грн. 74 коп. та 19589 грн. 10 коп. та зараховані на розрахунковий рахунок в установі банку згідно квитанцій від 23.07.2009 року № 1584 на суму 19739 грн. 74 коп. та від 24.07.2009 року № 1470 на суму 19589 грн. 10 коп.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем ведеться облік по своєчасному та повному оприбуткуванню готівки в кассі з додерженням вимог, встановлених зазначеною нормою Закону, тому суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відмову в задоволені позовної заяви про скасування рішення про застосування штрафних санкцій за зазначене порушення.

Крім зазначеного, з рішення про застосування фінансових санкцій, яке оскаржувалось, вбачається, що воно прийняте на підставі акту перевірки від 03.08.2009 року № 487/11/28/23/30998591, тоді як матеріалах справи наявний акт перевірки від 24.07.2009 року, на який посилається позивач і відповідач як на підставу прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів Наказом Державної подаиткової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Порядок розроблений відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно п.4.11 Порядку, зокрема, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Відповідачем порушені вимоги зазначеної норми законодавства щодо строку прийняття рішення про застосування фінансових санкцій і у разі прийняття його на підставі акту перевірки від 03.08.2009 року, і у разі прийняття його на підставі акту перевірки від 24.07.2009 року.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належні докази про порушення позивачем законодавства про регулювання обігу готівки відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та правомірність прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому постанова суду скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, п. 1, 3 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Украинский продукт” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2009 року у справі № 2а-15071/09/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2009 року у справі № 2а-15071/08/0570 за позовом Приватного підприємства “Украинский продукт” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про скасування рішення від 21.08.2009 року № 0002172343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 196644 грн. 90 коп. скасувати.

Позовну заяву Приватного підприємства “Украинский продукт” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про скасування рішення від 21.08.2009 року № 0002172343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 196644 грн. 90 коп. задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька від 21.08.2009 року № 0002172343 про застосування до Приватного підприємства “Украинський продукт” штрафних (фінансових) санкцій в сумі 196644 грн. 90 коп.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 02.06.2010 року проголошений повний текст постанови.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді С.А.Малашкевич

В.В.Попов