Ухвала суду № 9767475, 28.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року справа №2а-873/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Супруні О.О.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: Шуст Ю.В. довіреність від 14.10.09р.

від відповідача 2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010р. по справі №2а-873/10/1270 (суддя Пляшкова К. О. ) за позовом Приватного підприємства "Айленд" до 1) Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, 2) Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за вересень 2009р.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010р. по справі №2а-873/10/1270 задоволено позов Приватного підприємства "Айленд" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська щодо ненадання Головному управлінню державного казначейства України в Луганській області до 09.12.09р. висновків з вказаними сумами бюджетного відшкодування по деклараціям податку на додану вартість за вересень 2009р. у сумі 99149,00грн.; стягнуто з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Айленд" заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 99149,00грн. у якості бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за вересень 2009р.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача, відповідача 2 у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

Позивачем була подана до відповідача 1 податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2009р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобовязаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На виконання зазначених вимог Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період: з 01.10.08р. по 31.07.09р., з 01.07.09р. по 31.07.09р., вересень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.08.09р. по 31.08.09р., за результатами якої була складена довідка № 823/23-217/32418971 від 02.12.2009р., у якій зазначено ,що суми ПДВ у декларації підтверджені податковими накладними, перевіркою правильності формування податкових з обов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у вересні 2009 року, а також достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування за вересень 2009р. порушень не встановлено.

При здійсненні перевірки укладання позивачем нікчемних (недійсних) договорів, наявності взаємовідносин з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними, не встановлено, безтоварність угод не виявлено.

За наслідками цієї перевірки рішення про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. податковим органом не приймалось.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що „бюджетне відшкодування” це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на отримання суми бюджетного відшкодування повязано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

З урахуванням викладеного, посилання податкового органу на не підтвердження факту наявності надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника, колегією суддів не прийнято до уваги.

Податковим органом в порушення пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не був направлений в орган Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На час розгляду справи позивачу не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2009р. у сумі 99149,00грн.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2009р. у сумі 99149,00грн.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування відємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010р. по справі №2а-873/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010р. по справі №2а-873/10/1270 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 травня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 02 червня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок