Постанова № 9767304, 28.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року справа №2а-9141/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Яманко В. Г.

суддів: Міронової Г. М.

Радіонової О. О.

при секретарі судового засідання Турко І. Б.

за участю представників від:

позивача: Олейникова А. В. за дов. від 1 лютого 2010 року,

Чероватенко В. І. за дов. від 12 січня 2010 року,

відповідача:Костенко О. М. за дов. від 11 січня 2010 року,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Тельманівському районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 29 березня 2010 року

по адміністративній справі № 2-а-9141/09/0570 (суддя Кірієнко В. О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Тельманівський карєр»

до Державної податкової інспекції

у Тельманівському районі

Донецької області

про визнання недійсним податкового

повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Тельманівський карєр» звернулося 3 червня 2009 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 3 5) до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області (далі за текстом ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 13 травня 2009 року № 0007461700/0. Постановою Донецького окружного адміністративного суду (арк. справи 132-134) від 29 березня 2010 року позовні вимоги ВАТ «Тельманівський карєр» були задоволені повністю. Суд першої інстанції визнав недійсним податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2009 року № 0007461700/0.

В апеляційній скарзі (арк. справи 139-141) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Під час судового розгляду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

ВАТ «Тельманівський карєр» є юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 90), включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України під № 04628681, що підтверджується довідкою (арк. справи 91-92), та здійснює діяльність на підставі статуту (арк. справи 93-94).

Відповідачем на підставі направлення від 10 березня 2008 року № 18, від 25 березня 2009 року № 21, від 6 квітня 2009 року № 27 було здійснено планову виїзну перевірку ВАТ «Тельманівський карєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. За результатами перевірки складений акт № 324/23-011-1/04628681 від 28 квітня 2009 року (арк. справи 8-13).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте оспорюване позивачем податкове повідомлення рішення від 13 травня 2009 року № 0007461700/0 (арк. справи 14), яким згідно пунктів «а», «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктів 17.1.1, 17.1.2, 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20 грудня 2000 року (зі змінами та доповненнями), у звязку з порушенням позивачем статей 2, 3, 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», визначено суму податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 103621 грн., з якої основний платіж 68514 грн., штрафні (фінансові) санкції 35107 грн.

Обґрунтування судом першої інстанції задоволення позовних вимог.

- представник відповідача не довів правомірність своїх дій щодо віднесення самоскида БелАЗ до об'єктів оподаткування згідно статті 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року № 1964 (далі по тексту Закон № 1964).

Основні доводи апеляційної скарги

- порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині віднесення на підставі висновку автотоварознавчої експертизи від 19 лютого 2010 року № 6544/27 автомобілів самоскидів БелАЗ до товарної позиції 8709,

- неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме скасування спірного податкового повідомлення - рішення повністю, без врахування того, що підставою для прийняття його стало виявлення двох порушень Закону № 1964: 1) заниження податку внаслідок не оподаткування 7 автомобілів БелАЗ - 7522, 2) заниження податку внаслідок не подання розрахунку за придбані протягом року 9 транспортних засобів (самоскиди БелАЗ 7547 - 6 одиниць, ГАЗ -52, КРАЗ -255Б1, ВАЗ-212140-130-20). Судом першої інстанції в спірній постанові не приведено мотивації щодо неправомірного донарахування відповідачем позивачу податку з власників транспортних засобів за порушення статей 3, 5 Закону № 1964, на підставі не подання розрахунку та несплату податку за придбані протягом року ГАЗ -52, КРАЗ -255Б1, ВАЗ-212140-130-20.

Оцінка обставин справи, відповідності прийнятого судового рішення

нормам матеріального та процесуального права.

Згідно акту перевірки № 324/23-011-1/04628681 від 28 квітня 2009 року відповідачем встановлено не включення до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008 рік 7 автомобілів самоскидів БелАЗ, які обліковуються під товарною позицією 8704 УКТЗЕД та позивачем занижено податок власників транспортних засобів в сумі 39025 грн. Крім того, на момент перевірки позивачем відповідачу не було надано розрахунки по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та занижено вказаний податок на суму 29489 грн.

Згідно статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (далі по тексту Закон № 1963) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 2 Закону № 1963 встановлено, що об'єктами оподаткування, у тому числі є автомобілі вантажні - код 8704. До транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування законом віднесені транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані - код 8709.

Статтею 6 Закону № 1963 визначено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. У порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

За підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (зі змінами та доповненнями) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт "в").

Державна реєстрація транспортних засобів передбачено статтею 34 Закону України «Про дорожній рух», а саме державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.

Листами Виробничого об'єднання «Беларуський автомобільний завод» (арк. справи 31, 61), «Загальними технічними умовами використовування Самоскидів кар'єрних» (арк. справи 62-64) підтверджується, що автомобілі «БелАЗ» належать до різновиду технологічного транспорту, тобто використовуються підприємствами виключно для виробничих потреб, оскільки за своїми технічними характеристиками не призначені для використання на шляхах загального користування та відповідно не можуть відноситись до товарної позиції 8704.

Висновком автотоварознавчої експертизи № 6544/27 від 19 лютого 2010 року (арк. справи 113-115) встановлено, що кар'єрні самоскиди БелАЗ 7545, БелАЗ 7522 відносяться до товарної позиції 8709 19 90 00 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів по УКТЗЕД.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи кодування товарів, затвердженої Законом України «Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року № 2371-III позиції, яка дає найбільш спеціальне описання, віддається перевага перед позиціями, які дають більш загальний опис.

Товарна позиція 8704, встановлює загальні ознаки - автомобілі-самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі без додаткових ознак: умов експлуатації, устаткування, інших експлуатаційних характеристик. Товарна позиція 8709 визначає спеціальні ознаки транспортного засобу: належність до заводу, використання на складах, аеропортах для транспортування вантажів на короткі відстані, тобто позиція 8709 в порівнянні з позицією 8704 дає більш спеціальне описання транспортного засобу, яке надає змогу його правильно ідентифікувати.

Згідно підпункту «с» пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи кодування товарів товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Таким чином, у випадку, що розглядається, до транспортних засобів повинна застосовуватися товарна позиція 8709 як остання у цифровій послідовності.

Відповідач посилається як на підстави, що ставлять під сумнів повноту та об'єктивність судової експертизи, такі недоліки висновку автотоварознавчої експертизи від 19 лютого 2010 року № 6544/27, як: дослідження висновком експертизи кар'єрних самоскидів БелАЗ 7545 та БелАЗ 7522, при тому, що донарахування податку з власників транспортних засобів здійснено лише по автомобілям БелАЗ марки 7522. З цього приводу колегія суддів зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції від 24 листопада 2009 року (арк. спр. 109-110) було поставлено питання про визначення товарної позиції автомобілів марки БелАЗ 7545 та БелАЗ 7522, тому висновок експерта відповідає поставленому судом питанню з врахуванням посилання експерта на те, що самоскиди БелАЗ 7547 за призначенням не відрізняються від карєрних самоскидів БелАЗ 7545 та БелАЗ 7522.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для віднесення самоскидів БелАЗ до об'єктів оподаткування за товарною позицією 8704.

Стосовно посилання відповідача на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме скасування спірного податкового повідомлення - рішення повністю, без належного аналізу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення рішення, фактичних вимог позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачаться з акту перевірки, розрахунку відповідача (арк. справи 151-153) підставами для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стало виявлення двох порушень Закону № 1964, а саме:

1) не включення до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008 рік 7 автомобілів самоскидів БелАЗ, у звязку з чим сума заниженого податку склала 39025 грн.

Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 відповідачем донараховано позивачу податкового зобов'язання у зв'язку з виявленим заниженням в розмірі 19512 грн. 50 коп. (39025 грн. (сума недоплати) х 10 періодів х 10 % (розмір штрафу),

2) не надання розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за придбані протягом року транспортні засоби (9 одиниць транспорту, зокрема самоскиди БелАЗ 7547 - 6 одиниць, ГАЗ -52, КРАЗ -255Б1, ВАЗ-212140-130-20) , у звязку з чим сума заниженого податку склала 29489 грн., з якої за 5 самоскидів БелАЗ 7547 (зареєстровані в ДАЇ 14 лютого 2000 року) 25550 грн., за 1 самоскид БелАЗ 7547 (зареєстрований в ДАЇ -12 жовтня 2008 року) 1394 грн., за автомобілем ГАЗ -52 479 грн., за автомобілем КРАЗ 255Б1 1981 грн., ВАЗ 212140-130-20 (перша реєстрації в Україні) 85 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 відповідачем позивачу визначено податкового зобов'язання в сумі 14744 грн. 50 коп. (29489 грн. (сума недоплати) х 50 % (максимальний розмір штрафу), оскільки штрафна санкції не має перевищувати максимальний розмір штрафу - 14744 грн. 50 коп.,

Згідно підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 відповідачем позивачу визначено податкового зобов'язання в сумі 850 грн. (5 розрахунків (за строками надання розрахунку: 11 лютого 2008 року - 479 грн.), 25 лютого 2008 року 25550 грн., 23 травня 2008 року 1981 грн., 20 жовтня 2008 року 85 грн., 22 жовтня 2008 року 1394 грн.) х 170 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Відповідачем не доведено згідно статті 71 КАС України того, що самоскиди БелАЗ є обєктами оподаткування за кодом УКТЗЕД 8704, а також не доведено підстав для обовязкового включення до розрахунку податку з власників транспортних засобів автомобілів, які не є обєктами оподаткування, тому колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 13 травня 2009 року № 0007461700/0 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів автомобілів БелАЗ за основним платежем в сумі 65969 грн. (39025 грн. + 25550 грн. +1394 грн.) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33324 грн. 50 коп. , з якої:

- 19512 грн. 50 коп. - штрафні санкції, нараховані згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (39025 грн. (сума недоплати) х 10 періодів х 10 % (розмір штрафу),

- 340 грн. - штрафні санкції, нараховані згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (170 грн. (розмір штрафної санкції 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне не подання звітності) х 2 розрахунки (за строками надання розрахунку: 5 самоскидів БелАЗ 7547 25 лютого 2008 року 25550 грн., за 1 самоскид БелАЗ 7547 22 жовтня 2008 року 1394 грн.),

- 13472 грн. - штрафні санкції, нараховані відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (26944 грн. (сума недоплати по 5 самоскидам БелАЗ 7547 25550 грн., 1 самоскиду БелАЗ 7547 1394 грн.) х 50 % (максимальний розмір штрафу).

Частиною 2 статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення ДПІ у Тельманівському районі від 13 травня 2009 року № 0007461700/0 лише в частині донарахування податку за виявлене заниження об'єкту оподаткування автомобілів БелАЗ, що підтверджено позивачем в судовому засіданні.

Донарахування відповідачем податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів автомобілів та штрафних (фінансових) санкцій за автомобілями ГАЗ -52, КРАЗ 255Б1, ВАЗ 212140-130-20 (перша реєстрації в Україні) не оскаржувалося позивачем, тому колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення без змін спірного податкового повідомлення рішення від 13 травня 2009 року № 0007461700/0 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів - автомобілів ГАЗ -52, КРАЗ 255Б1, ВАЗ 212140-130-20 за основним платежем в сумі 2545 грн. (68514 грн. (39025 грн. + 25550 грн. + 1394 грн.) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1782 грн. 50 коп., з якої:

- 510 грн. - штрафні санкції, нараховані згідно підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (170 грн. (розмір штрафної санкції 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне не подання звітності) х 3 розрахунки (за строками надання розрахунку: 11 лютого 2008 року ГАЗ-52 в сумі 479 грн.; 23 травня 2008 року КРАЗ 255Б1 в сумі 1981 грн., 20 жовтня 2008 року ВАЗ 212140-130-20 в сумі 85 грн.,),

- 1272 грн. 50 коп. - штрафні санкції, нараховані відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (2545 грн. (сума недоплати: 479 грн. (ГАЗ -52) + 1981 грн. (КРАЗ 255Б1) + 85 грн. (ВАЗ 212140-130-20) х 50 % (максимальний розмір штрафу).

Виходячи з вищевикладеного колегія судів дійшла до висновку, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування постанови суду першої інстанції, прийняття нової постанови з частковим задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-9141/09/0570 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-9141/09/0570 скасувати.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр» до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 13 травня 2009 року № 0007461700/0 задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області від 13 травня 2009 року № 0007461700/0 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за основним платежем в сумі 65969 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33324 грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк пять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 травня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 31 травня 2010 року.

Головуючий: В.Г.Яманко

СуддіГ.М.Міронова

О.О.Радіонова