Ухвала суду № 9767299, 27.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року справа №2а-25369/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

зал судового засідання № 5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, б-р Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів: Сіваченко І.В.,

Нікуліна О.А.

при секретарі судового засіданняКозловій О.М.

за участю представників позивача Кулика А.В., Хомутянської Л.М., Арішиної В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційу скаргу державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від12 січня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25369/09/1270 за позовом приватного підприємства «Взор» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2009 року № 0001392342/0, № 0001402342/0, № 0001171742/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємства «Взор» звернулось до суду з позивом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2009 року № 0001392342/0, № 0001402342/0, № 0001171742/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року позов задоволено частково . Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області від 19 серпня 2009 року № 0001392342/0 щодо визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємства у розмірі 42 914,00 грн. - за основним платежем, 21 457,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області від 19 серпня 2009 року № 0001402342/0 щодо визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 8 363,00 грн. - за основним платежем, 4 181,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області від 19 серпня 2009 року № 0001171742/0 щодо визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в частині 44 820,00 грн. - за основним платежем, 89 640,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. В решті позовних вимог відмовлено.

При апеляційному перегляді справи, представники позивача просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Інші сторони в судове засідання не зявились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи встановила наступне:

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (пункт 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями)).

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального праваё виходячи з наступного.

З 06 липня 2009 року по 31 липня 2009 року державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області згідно із пунктом 1 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Взор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки відповідачем складено акт від 07 серпня 2009 року № 854/23/25364909 .

Як зазначено в акті , перевіркою встановлено порушення приватним підприємством «Взор»: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями);підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ; підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 11, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 та відповідно до пункту 1.2, пункту 1.15 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2035.

На підставі акту планової виїзної перевірки від 07 серпня 2009 року № 854/23/25364909 державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області винесла податкові повідомлення - рішення від 19 серпня 2009 року № 0001392342/0, яким приватному підприємству «Взор» визначила суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємства у розмірі 64371,00 грн., у тому числі 42914,00 грн. - за основним платежем, 21457,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001402342/0 - суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 12544,50 грн., у тому числі 8363,00 грн. - за основним платежем, 4181,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями ; № 0001171742/0, яким приватному підприємству «Взор» визначила суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів найманих працівників у розмірі 134575,89 грн., у тому числі 44858,63 грн. - за основним платежем, 89717,26 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями .

Як вбачається з розділу 3.1 акта планової виїзної перевірки від 07 серпня 2009 року № 854/23/25364909, перевіркою приватного підприємства «Взор» встановлено заниження податку на прибуток підприємства в сумі 42915,00 грн., у зв'язку з тим, що підприємством занижено скоригований валовий дохід за рахунок невключення сум поворотної фінансової допомоги (позики), отриманої від ОСОБА_6 всього у сумі 517035,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 171910,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 95300,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 161125,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 27000,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 61700,00 грн., та занижено валові витрати за рахунок невключення сум поворотної фінансової допомоги (позики), повернутої ОСОБА_7, всього у сумі 345377,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 38700,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 9 5300,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 161125,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 48552,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 1700,00 грн.

Згідно із вимогами підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) валовий доход включає доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді, а до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 11.1 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про те ,що підпункт 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надає платнику податків самостійно обрати спосіб виправлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації - або шляхом подання уточнюючого розрахунку, або зазначити такі уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як видно з матеріалів справи , в декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік приватне підприємство «Взор» до складу валового доходу включило доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді, а до складу валових витрат включило суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що оскільки перевірка проводилась вибірковим методом і була обмежена періодом 4 квартал 2007 року - 1 квартал 2009 року, відповідно визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства без дослідження при перевірці державною податковою інспекцією у м. Свердловську зазначених обставин, суперечить чинному законодавству, відтак, податкове повідомлення - рішення від 19 серпня 2009 року 0001392342/0, яким приватному підприємству «Взор» визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємства у розмірі 64371,00 грн., правомірно визнане протиправним та таким , що підлягає скасуванню.

Стосовно повідомлення - рішення від 19 серпня 2009 року 0001402342/0, яким приватному підприємству «Взор» визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 12544,50 грн., судом встановлено,що відповідно до пункту 3.2.2 акта планової виїзної перевірки від 07 серпня 2009 року № 854/23/25364909, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року в сумі 295425,00 грн. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16 Декларацій «Коригування на основі попередніх звітних періодів» показника за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року у загальній сумі 8363,00 грн., у тому числі січень 2009 року в сумі 3940,00 грн., березень 2009 року в сумі 4423,00 грн., оскільки в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» підприємством у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ у розмірі 8363,00 грн. з вартості придбаних робіт та основних засобів, які не використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено , що приватним підприємством «Взор» в січні 2008 року зроблено передплату ПП ОСОБА_8 за платіжним дорученням від 10 січня 2008 року № 106 в сумі 23637,36 грн. та отримано від нього податкову накладну від 10 січня 2008 року № 000006 та накладну від 01 грудня 2008 року № 6 на суму 23637,36 грн. (у т.ч. кормовий апарат для відгодовування вартістю 22800,00 грн., у т.ч. ПДВ 3800,00 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, приватним підприємством «Взор» до рядку 16 Декларації «Коригування на основі попередніх звітних періодів» за січень 2009 року зараховано податкового кредиту на суму 3940,00 грн. на підставі податкової накладної від 10 січня 2008 року № 000006.

В Інвентарному списку основних засобів по МВО рахується як бездіючий кормовий апарат для відгодовування вартістю 19000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ, за період, що перевірявся, приватне підприємство «Взор» мало право здійснювати та фактично здійснювало такі види діяльності, для яких придбання кормового апарату для відгодовування не призначалось.

За даними установчих документів та даних бухгалтерського обліку, а саме, головної книги за 2008 рік по рахункам № 10, № 15 та Інвентарному списку основних засобів об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок по вулиці ОСО в м. Краснодон, у приватного підприємства «Взор» в період з 01 жовтня 2007 року по 01 жовтня 2008 року не рахувався. Об'єкт незавершеного будівництва готовністю 58% - будівля 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. ОСО, буд. 16 вартістю 896400,00 грн. був переданий приватному підприємству «Взор» за актом приймання-передачі від 20 листопада 2008 року ПП ОСОБА_9 на підставі протоколу зборів засновників приватного підприємства «Взор» від 03 листопада 2008 року № 14.

У зв»язку з тим , що зазначений об'єкт не належав приватному підприємству «Взор», тому і розробка науково - технічної продукції на підсилення його будівельних конструкцій не призначалася для використання в господарській діяльності приватного підприємства «Взор», а тому, зазначено в акті перевірки, сума 4423,00 грн. зарахована до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року на підставі податкових накладних від 09 червня 2008 року №7/06, від 18 липня 2008 року № 18/07, від 26 вересня 2008 року № 26/09, отриманих від Луганської філії Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій у зв'язку з розробкою науково - технічної продукції на підсилення будівельних конструкцій незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області, в порушення підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Суд вважає висновки податкового органу про неправомірність включення приватним підприємством «Взор» до податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбання кормового апарату для відгодовування у розмірі 3940,00 грн. та з розробки науково - технічної продукції на підсилення будівельних конструкцій незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області у розмірі 4423,00 грн. , передчасними , оскільки згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»: податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6); податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвистицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту предметом діяльності приватного підприємства «Взор» є - оптова торгівля машинами та устаткуванням; оптова торгівля сільськогосподарською технікою; посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами; виробництво м'яса та м'ясних продуктів та інші. Саме в межах цієї господарської діяльності можливе використання кормового апарату для відгодовування, а тому суд вважає правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого платником податку при придбанні кормового апарату для відгодовування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що довідка про включення приватного підприємства «Взор» до ЄДРПОУ, в якій зазначено лише шість видів діяльності, передбачених Статутом, не позбавляє приватне підприємство «Взор» можливості займатися іншими видами господарської діяльності, передбаченими Статутом.

Основним аргументом стосовно неправомірності включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого приватним підприємством «Взор» за розробку науково - технічної продукції на підсилення будівельних конструкцій незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області у розмірі 4423,00 грн. податковий орган зазначає те, що у перевіряємому періоді житловий будинок по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області не належав приватному підприємству «Взор», а тому і розробка науково - технічної продукції на підсилення його будівельних конструкцій не призначалася для використання в господарській діяльності приватного підприємства «Взор».

Судом першої інстанції встановлено, що суми податку на додану вартість, сплаченого приватним підприємством «Взор» за розробку науково - технічної продукції на підсилення будівельних конструкцій незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області за податковими накладними від 09 червня 2008 року №7/06, від 18 липня 2008року № 18/07, від 26 вересня 2008 року № 26/09 у загальному розмірі 4423,00 грн., зараховані до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, тобто, вже після того, як житловий будинок по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області належав приватному підприємству «Взор» та міг використовуватися в його господарській діяльності.

Оскільки на момент включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого приватним підприємством «Взор» за розробку науково - технічної продукції на підсилення будівельних конструкцій незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області у розмірі 4423,00 грн. (березень 2009року), житловий будинок по вулиці ОСО в м. Краснодон Луганської області належав приватному підприємству «Взор» та міг використовуватися в його господарській діяльності, суд вважає правомірним включення до складу податкового кредиту у березні 2009 року зазначених сум податку на додану вартість.

У зв'язку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту у перевіряємову періоді, податковим органом безпідставно в податковому повідомленні -рішенні від 19 серпня 2009 року № 0001402342/0 визначено приватному підприємству «Взор» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 8363,00 грн.

Оскільки позивачем не допущено порушень Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4181,50 грн. згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При розгляді та вирішенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 19 серпня 2009 року 0001171742/0, яким приватному підприємству «Взор» визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів найманих працівників у розмірі 134575,89 грн., судом встановлено таке.

Як вбачається з акта перевірки (пункт 3.5.8), приватне підприємство «Взор» при проведенні розрахунків по утриманню податку з доходів фізичних осіб у період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року надавало працівникам податкову соціальну пільгу відповідно та у розмірі, визначеними підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб». При перевірці наказів про прийом та звільнення громадян, особових рахунків по нарахуванню заробітної плати, заяв про надання соціальної пільги та копій документів, наданих до них працівникам підприємства, за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року податковим органом встановлено, що в порушення вимог підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 4 «Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2035, приватним підприємством «Взор» було застосовано податкову соціальну пільгу до нарахованої заробітної плати працівнику ОСОБА_10 у місяці її звільнення з підприємства на загальну суму 257,50 грн., донараховано та підлягає перерахуванню до бюджету 38,63 грн.

Зазначена обставини сторонами не оспорюється.

Проведеною перевіркою установчих документів та статутного фонду встановлено, що приватний підприємець - засновник приватного підприємства «Взор» ОСОБА_9 згідно акта від 20 листопада 2008 року прийому -передачі об'єкта незавершеного будівництва готовністю 58% - будівля 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. ОСО, буд. 16 на підставі протоколу зборів засновників приватного підприємства «Взор» від 03 листопада 2008 року №14 ,передав, а приватне підприємство «Взор» прийняло у власність об'єкт незавершеного будівництва вартістю- 896 400,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого майна є з її боку відчуженням такого майна. Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із пунктом 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом. Тобто, приватне підприємство «Взор» повинно виступити податковим агентом. В порушення вимог підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 11, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 та відповідно до пункту 1.2, пункту 1.15 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» не було оподатковано дохід та не перераховано податок до бюджету за переданий до статутного фонду приватного підприємства «Взор» ОСОБА_9 об'єкт нерухомості вартістю 896400,00 грн. Визначено об'єкт оподаткування та за ставкою податку, згідно із пунктом 7.2 статті 7 зазначеного Закону, донараховано та підлягає перерахуванню до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 44820,00 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити , що Закон України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначив, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, а тому позивач в цьому випадку не зобов'язаний був виступати податковим агентам, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за переданий до статутного фонду приватного підприємства «Взор» ОСОБА_9 об'єкт нерухомості вартістю 896400,00 грн.

У зв'язку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» при переданні ОСОБА_9 до статутного фонду об'єкта нерухомості вартістю 896400,00 грн., податковим органом неправомірно в податковому повідомленні - рішенні від 19 серпня 2009 року 0001171742/0 визначено приватному підприємству «Взор» суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників за основним платежем у розмірі- 44820,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та рішення прийняте з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, не вбачається.

Ухвала в повному обсязі буде виготовлена 01 червня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області, залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а 25369/09/1270 за позовом приватного підприємства «Взор» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2009 року № 0001392342/0, № 0001402342/0, № 0001171742/0, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В.

Нікулін О.А.