Рішення № 97672285, 14.06.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2046/21

пр.№ 2/464/976/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2021 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мички Б.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Воловець Ю.І.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/2046/21 за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про скасування арешту з майна,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обгрунтування позову покликається на те, що вказаний арешт накладено в процесі виконання виконавчого листа № 2-2717 від 22.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором, яке на даний момент закінчено, а виконавчі дії не проводяться.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито првадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представником подано до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, надали суду відзив на позовну заяву у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно зі статтями 37, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», звільнення майна боржника з-під арешту у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачалось. Вказує, що звільнення майна боржника з-під арешту можливе після повного фактичного виконання рішення суду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

На виконанні у Сихівському відділі ДВС міста Львова перебувало виконавче провадження №52681879, щодо виконання виконавчого листа № 2-2717 від 22.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» боргу за рішенням суду.

20 жовтня 2016 року Сихівським відділом ДВС міста Львова було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 52681879.

15 березня 2017 року у рамках виконавчого провадження № 52681879 Сихівським відділом ДВС міста Львова було накладено арешт на майно боржника.

09 листопада 2020 року представником ОСОБА_1 було подано заяву про надання інформації про наявність відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 Сихівським відділом державної виконавчої служби міста Львів.

12 січня 2021 року Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було надано відповідь №2670, у якій зазначено, що по виконавчих провадженнях №18188871, №18227061, №18228289, №18213635 арешт з нерухомого майна знятий. На виконанні у відділі перебувало також виконавче провадження № 52681879, щодо виконання виконавчого листа № 2-2717 від 22.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" 95330,01 дол. США, що на дату винесення рішення за офіційним курсом НБУ еквівалентно 760733,48 грн. та 468921,94 грн. боргу та 2830,00 грн. судового збору.

В ході виконання встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 боржниця не проживає, квартира реалізована з прилюдних торгів, боржниця виселена за рішенням суду. Згідно інформаційних Довідок №№ 80845513, 80844327, 80834899, 8224876 нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді УПФУ № 1023512582 боржниця отримує доходи в ПП «Міодент» за адресою: м. Львів, вул. Коломийська 13а/1 . Зазначено, що перевіркою встановлено, що за даною адресою підприємство діяльності не проводить, знаходиться житлова квартира. Згідно відповіді РЦС автотранспорт за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді Держгеокадастру № 8-1323-0.2-736/2-17 інформація про наявність зареєстрованих актів на право власності на земельні ділянки відсутня. Згідно відповіді ДМС №30645 боржниця паспортом громадянина для виїзду за кордон не документована. Таким чином встановлено, що майно, на яке може бути звернено стягнення у боржника відсутнє і заходи щодо його розшуку виявилися безрезультатними.

На підставі цього та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 21.03.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. 5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ст.16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Як зазначено у ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відповідно до частини четвертої та частини п`ятої ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на 21.03.2017 року) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно пункту 2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на 21.03.2017 року) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Судом встановлено, що виконавче провадження № 52681879 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2717 від 22.03.2012 року закінчене на підставі пункту 1 частини другої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 21.03.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (надалі-«Інструкція 512/») у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Відповідно до пункту 20 Інструкції № 512/5 повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно пункту 2 р. ХІ «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5 (далі - «Правила № 1829/5») строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Згідно пункту 2 р. ХІ Правил № 1829/5 обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством (наприклад, обчислення строку зберігання виконавчого провадження, яке завершене (виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання) у 2016 році, починається з 01 січня 2017 року.

Згідно пункту 1 р. Х Правил № 1829/5 завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 27.03.2020 р. по справі № 817/928/17 (провадження № К/9901/20268/18).

Інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що Виконавче провадження №52681879 є завершеним, виконавчі дії не проводяться, стягувач не звертався із заявами про поновлення строків на пред`явлення виконавчого документа та не звертався до органів державної виконавчої служби, щодо поновлення виконавчого провадження.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів №2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з огляду на вищевикладене, та беручи до уваги інформацію Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про те, що матеріали виконавчого провадження №52681879, щодо виконання виконавчого листа № 2-2717 від 22.03.2012 року на підставі якої було внесено запис про арешт майна боржника знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання, інших доказів про перереєстрацію державним виконавцем незавершених виконавчих проваджень з даного приводу чи наявності у провадженні органів виконавчої служби виконавчих проваджень, у яких боржником є ОСОБА_1 відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 908 грн., що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 128, 247,258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про скасування арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна ОСОБА_1 накладений 15.03.2017 року Сихівським відділом державної виконавчої служби м. Львів у рамках Виконавчого провадження №52681879, щодо виконання виконавчого листа № 2-2717 від 22.03.2012 року.

Стягнути з Сихівського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.06.2021.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ЄДРПОУ 35009295, місто Львів, вулиця Червоної Калини, будинок 109.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, місто Київ, вул. Андріївська, будинок 4.

Головуючий Б.Р. Мичка