Рішення № 97670661, 14.06.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/486/21

Провадження №2-а/157/19/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Карпіка Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до поліцейського СРПП Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Карпіка І.В., Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить поновити строк на звернення до суду, скасувати як протиправну постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 784034 від 15 січня 2021 року, провадження у справі закрити та стягнути на його користь понесені судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що працівником Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіком І.В. 15 січня 2021 року щодо нього було винесено оскаржувану постанову, копію цієї постанови він отримав 12 березня 2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 157/327/21 у Камінь-Каширському районному суді Волинської області. Із змісту постанови вбачається, що він керував о 21 год. 12 хв. 15 січня 2021 року транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та полісу обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1 «а», 2.1 «д», 2.1 «г» Правил дорожнього руху, в чому поліцейський вбачає ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України. При цьому оскаржувана постанова не підписана ним, а містить власноруч наведений запис, що він з постановою не згідний. Як на доказ керування автомобілем поліцейський посилається на відеозапис, який був розпочатий лише о 21 годині 13 хвилин 35 секунд, в той час, як інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення були нібито вчинені о 21 годині 12 хвилин. В той же час з відеозапису вбачається, що позивач ставив питання поліцейському, чи останній бачив, щоб автомобіль їхав, на що працівник поліції, відповів, що все є на відеозаписі, однак таке твердження не відповідає дійсності. Тобто, у відповідачів немає жодного доказу факту керування ним вказаним у постанові автомобілем. Він лише сидів з подругою у транспортному засобі з увімкненим двигуном, оскільки машина прогрівалась в силу погодних умов, однак в динаміці (у русі) не перебувала. Окрім того, поліцейським в оскаржуваній постанові не зазначено про направлення йому копії постанови при тому, що останній відмовився від її підписання. Дана обставина свідчить про відсутність у відповідачів будь-яких підтверджуючих відомостей стосовно належного вручення оскаржуваної постанови позивачу як того вимагають приписи ст. 285 КпАП України. Він категорично заперечує факт підписання оскаржуваної постанови, отримання її копії, як і висунуті поліцейським звинувачення у скоєнні адміністративних правопорушень. 15 березня 2021 року було складено скаргу у порядку п. 3 ч. 2 ст. 288 КпАП України на постанову серії БАА № 784034 від 15 січня 2021 року, яку того ж дня відправлено рекомендованим листом за №0500369522950 з описом вкладення вищестоящій посадовій особі - безпосередньому керівнику юридичної особи, в складі якої працює відповідний поліцейський, - начальнику ГУНП у Волинській області Крошку Ю.О., а також заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови. Листом від 22 березня 2021 року за № 20/5-Кол-ЮА його повідомлено, що скаргу скеровано за належністю до Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. В подальшому 8 квітня 2021 року він отримав простою кореспонденцією лист від 30 березня 2021 року № 1181/53/01-21, за змістом якого відповідач Карпік І.В. нібито діяв в межах своїх повноважень, а за результатами проведеної перевірки прийнято рішення про припинення розгляду по даному факту. Тобто, у задоволенні скарги було відмовлено. Однак, сторона позивача категорично не згідна із таким результатом розгляду, вважає оскаржувану постанову незаконною, протиправною та такою, що містить неправдиві відомості. Він, ОСОБА_1 , перебував у відділені поліції в період часу з 23 години 58 хвилин 15 січня 2021 року по 00 годин 05 хвилин 16 січня 2021 року, але це не завадило іншому працівнику Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Шептуру В.В. вказати в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 456713 від 16 січня 2021 року та постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №773385 від 16 січня 2021 року, що він нібито о 23 годині 57 хвилині 15 січня 2021 року (коли він перебував у відділі поліції з відповідачем Карпіком І.В. ) знову керував автомобілем. Як на підтвердження цієї обставини поліцейський Шептур В.В. покликається на відеозапис, на якому відображено позивача у нерухомому автомобілі о 23 годині 58 хвилині 15 січня 2021 року, за наслідком чого також було складено адміністративні матеріали за аналогічними нормами КпАП України, котрі перебувають в процесі оскарження. Жоден з доказів, наданих поліцейськими Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, є недостовірним та таким, що до уваги братись не може, оскільки за результатом їх дослідження виникають виключно суперечливі враження та неможливо об`єктивно встановити дійсні й найголовніші обставини - дату та час інкримінованих правопорушень. Відтак, зважаючи на відсутність у сторони позивача жодних відомостей про засіб (чи засоби), за допомогою якого було виготовлено долучені до позовної заяви відеофайли, з огляду на їх суперечливість один одному, останні не можуть бути належними, достовірними та допустимими доказами в цій справі. Оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази вчинення ним інкримінованих йому адміністративних правопорушень. Відповідач Карпік І.В. неналежним чином виконав свій обов`язок щодо збирання доказів, закріплений ч. 2 ст. 251 КпАП України, а це, в свою чергу, свідчить про недоведеність обставин, викладених в постанові і, відповідно, недоведеність складу й події правопорушень. Оскаржувана постанова є незаконною, протиправною, такою, що винесена із грубим і очевидним порушенням законодавства України та об`єктивною відсутністю будь-яких доказів подій правопорушень, внаслідок чого має бути скасована, а провадження у справі закрито. Копію оскаржуваної постанови він фактично не отримував у день її винесення, а ознайомився з нею лише 12 березня 2021 року, після чого одразу 15 березня 2021 року оскаржив її безпосередньому керівнику поліцейського, котрий її виніс, і результат розгляду цієї скарги став відомий йому тільки 8 квітня 2021 року, а тому вважає, що строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення пропущено з поважних причин і тому цей строк підлягає безумовному поновленню. Окрім того, у відповідачів відсутні будь-які докази скоєння позивачем вказаного в оскаржуваній постанов правопорушення, оскільки в ній не вказано про їх наявність взагалі. Оскаржувана постанова ґрунтується виключно на твердженнях працівника поліції (відповідача), викладених в самій постанові. У зв`язку з пред`явленням позову ним понесені витрати на правничу допомогу у сумі 2300 грн., розмір яких розраховано в акті № 1 від 12 квітня 2021 року із дотриманням вимог договору № 116 про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, та цей розмір є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та значенням даної справи для позивача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Колєснік Б.В. у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав заяву, із змісту якої вбачається, що він справу просить розглянути у його та позивача відсутності.

Відповідач поліцейський СРПП Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Карпік І.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання ним особисто судової повістки, відзиву на позов не подав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву не подав.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 15 січня 2021 року поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіком І.В. було винесено постанову серії БАА № 784034 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно з цією постановою позивач порушив вимоги п. 2.1 «а», 2.1 «б», 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, якими передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 15 січня 2021 року о 21 год. 12 хв. у м. Камені-Каширському на площі Культури керував автомобілем марки «Renault», моделі «Trafik», н.з НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування Камінь-Каширський районним судом Волинської області, не пред`явив для перевірки свідоцтво про реєстрацію, поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Частиною 4 ст. 126 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність для водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобам.

За керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається те, що у ній відсутні посилання на докази у підтвердження зазначених у ній обставин щодо порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. закрити.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з позовом до суду про оскарження постанови поліцейського звернувся 12 квітня 2021 року.

Позивач заперечує факт отримання ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на місці розгляду справи або поштовим зв`язком, і посилається на неможливість оскарження цієї постанови до суду у зв`язку з не надісланням вчасно поліцейським копії цієї постанови йому.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що оскаржувану постанову представником позивача було отримано 12 березня 2021 року.

15 березня 2021 року представником позивача - адвокатом Колєсніком Б.В. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 288 КпАП України було подано скаргу на ім`я начальника ГУНП у Волинській області про скасування зазначеної постанови.

5 квітня 2021 року на ім`я представника позивача було надіслано відповідь з Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області на подану ним скаргу, що підтверджується штампом на поштовому конверті.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови та мав можливість з дотриманням встановленого законом строку оскаржити її у судовому порядку.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення пропущено позивачем з поважних причин і такий строк належить поновити.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч. 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження судових витрат, які позивач поніс за надання правничої допомоги адвокатом Колєсніком Б.В., останнім надані: договір № 116 про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, що укладений між позивачем та адвокатом Колєсніком Б.В., акт № 1 про надання правової допомоги від 12 квітня 2021 року, згідно з яким останнім було надано правничу допомогу, що полягала у складанні та направленні начальнику ГУНП у Волинській області скарги (в порядку п. 3 ч. 2 ст. 288 КпАП України) на постанову серії БАА № 784034 від 15 січня 2021 року - 800 грн. (дві години), складання позовної заяви - 1500 грн. (три години), квитанцію до прибуткового касового ордера № 36 від 12 квітня 2021 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 сплачено адвокату Колєсніку Б.В. 2300 грн.

Враховуючи обсяг наданої адвокатом Колєсніком Б.В. правничої допомоги, зміст підготовленої ним позовної заяви, її обсяг та кількість часу, необхідного для підготовки, критерії реальності адвокатських витрат та розумності, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати за надання правничої допомоги адвокатом Колєсніком Б.В. належить стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень у повному обсязі.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області судові витрати у розмірі 2300 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до довідок Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 9 квітня 2021 року № 416, 417, ОСОБА_1 отримує компенсацію як особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю 1 групи з 29 травня 2017 року, розмір компенсації за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року склав 210 грн. 80 коп., по 25 грн. 90 коп. щомісяця.

Враховуючи зазначені обставини щодо майнового стану позивача та суть спору, суд дійшов висновку про можливість звільнення останнього від сплати судового збору, розмір якого становить 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії БАА № 784034 від 15 січня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Карпіка Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити повністю.

Постанову серії БАА № 784034 від 15 січня 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України у виді штрафу в розмірі 1020 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 2300 (дві тисячі триста) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:О. В. Антонюк