Ухвала суду № 97677744, 10.06.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/436/21

Провадження №2/157/187/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

представника позивача – Кожевнікової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-Лек» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Фіто-Лек» звернулося у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 основний борг у розмірі 44834 грн. 20 коп., штраф – 8966 грн. 84 коп. та судові витрати у розмірі 2270 грн. В обґрунтування вимог зазначає, що 19 січня 2017 року між ТОВ «Фіто-Лек» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 5-ф. На початку березня 2021 року стало відомо з інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що 24 лютого 2021 року було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням підприємця. Припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження такої діяльності, та не змінює строків, порядку виконання таких зобов`язань. На день подачі позовної заяви за відповідачем наявна заборгованість за отриманий товар за договором в сумі 44834 грн. 20 коп. За умовами п. 1.1. договору постачальник бере на себе зобов`язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаній у накладних, які є невід`ємною частиною договору. Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити оплату за нього на умовах, визначених договором. Згідно з пунктами 1.2.-1.2.2. договору предметом поставки є лікарські засоби, супутні товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи. Відповідно до Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами відповідач здійснював реалізацію товару через аптечні заклади, що за ним були зареєстровані у м. Дрогобич Львівської області, с. Уличне Дрогобицького району Львівської області, с. Болехівці Дрогобицького району Львівської області. Відповідно п. 1.3. договору поставка товару здійснюється за взаємною згодою сторін. Згідно з п. 2.1. договору кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку. Ціни на товар, згідно з п. 3.3. договору зазначаються у кожній видатковій накладній, що є додатком до договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник поставляє покупцю товар, який є в наявності на складі, після узгодження асортименту, ціни і якості товару, що поставляється. Згідно з п. 5.3. договору поставка товару здійснюється за домовленістю сторін, назва місця призначення обумовлюється сторонами при кожній поставці товарів. Відповідно до п. 5.4. договору товар вважається прийнятим відповідачем: по кількості, згідно супровідних документів; за якістю, згідно сертифікатів якості наданих постачальником. Відповідно до п. 5.7. договору товар вважається переданим у власність покупця по кількості і асортименту після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином. При отриманні товару уповноважена особа зобов`язана надати належним чином оформлену довіреність. У випадку, якщо немає можливості оформити довіреність на отримання товару, покупець підтверджує факт отримання товару шляхом проставлення печатки юридичної особи або фізичної особи на видатковій накладній постачальника. Відповідно до умов договору, позивач у період з 21 грудня 2020 року по 11 січня 2021 року здійснив поставку товару відповідачу на підставі видаткових накладних на загальну суму 46563 грн. 08 коп. Товар отриманий відповідачем, що підтверджено підписом та печаткою відповідача на видаткових накладних. Відповідно до п. 3.5. договору розрахунки за товар здійснюються по сумах, вказаних у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної. Згідно з п. 3.7 договору при наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні. Отриманий відповідачем товар за видатковими накладними не оплачений відповідачем у повному обсязі у встановлений договором строк. На день подання позову строк оплати за накладними настав, заборгованість відповідача перед позивачем складає 44834 грн. 20 коп. 19 лютого 2021 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 18 лютого 2021 року про сплату заборгованості за договором, яку останнім отримано 22 лютого 2021 року, однак проігноровано, заборгованість не погашена. Через два дні після отримання вимоги позивача відповідачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності та проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, що свідчить про ухилення відповідача від виконання договірних зобов`язань перед позивачем. Відповідачем не було повідомлено позивача про припинення підприємницької діяльності в порушення п. 12.3. договору. Позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чипом, поставив відповідачу товар за встановлену плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не у повному обсязі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару та, більш того, ухиляється від виконання договірних зобов`язань. Відповідно до п. 7.2. договору за прострочення платежу, обумовленого в пункті 3.5. даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу. Розрахована сума штрафу за прострочення відповідачем платежів за договором складає 8966 грн. 84 коп.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості, позивач посилається на укладення між ним та відповідачем як фізичною особою-підприємцем 17 січня 2017 року договору поставки, і на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , отримавши товар, не оплатив вартості товару у повному обсязі у встановлений договором строк, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Встановлено, що ОСОБА_1 взято на облік як фізичну особу-підприємця 25 серпня 2015 року, проте 24 лютого 2021 року його підприємницька діяльність була припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 51).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі (позивачем і відповідачем) можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені ст. 20 цього Кодексу (зокрема, пункти 5, 10, 14 цієї статі).

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року (справа № 338/180/17, провадження № 14-144цс18), від 9 жовтня 2019 року (справа № 127/23144/18, провадження № 14-460цс19), у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року (справа №724/38/18, провадження № 61-45804св18).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін, як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції, у зв`язку з чим провадження у справі належить закрити.

Як уже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість за договором поставки товару, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 ЦК України.

За ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст. 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно із ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статтей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Керуючись ст. ст. 255, 259, 260, 261, 352 - 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-Лек» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складення повного судового рішення – 14 червня 2021 року.

Головуючий: О. В. Антонюк