Рішення № 97661530, 11.06.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 11.06.2021

ЄУ № 942/681/20

Провадження №2/942/19/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Войтенко О.А.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 19.10.2013 між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 26254018778453, на підставі якого останньому видано кредит у сумі 19 400 грн.

19.07.2016 ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», і відповідно ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал». На баланс ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» внаслідок приєднання ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» була передана заборгованість за кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач станом на 23.07.2019 року допустив заборгованість у розмірі 128 060,00 грн, з яких: 21 098,69 грн. – заборгованість за кредитом, 26 989,91 грн – заборгованість за процентами, 0 грн – заборгованість за комісією, 79 971,40 грн – штрафні санкції, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 29.09.2020 відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26.10.2020.

21.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача зазначає, що відповідач не погоджується з позовними вимогами та заперечує проти їх задоволення в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з таким позовом, оскільки останній платіж був здійснений ОСОБА_2 24.02.2015 в розрахунковий період, який тривав з 26 січня по 25 лютого 2015 року, а тому з 26.03.2015 розпочався відлік позовної давності, який закінчився 26.03.2018. Однак, позивач звернувся до суду 29.05.2020 після більш ніж дворічного спливу строку позовної давності. Крім того, відповідач стверджує, що будь-яких повідомлень з приводу повернення кредиту з 26.03.2015 він не отримував, а додана до позову «письмова вимога (повідомлення)» датована 22.02.2018 за №724 не може бути належним та допустимим доказом звернення позивача до відповідача щодо повернення кредиту, оскільки зазначений адресат « ОСОБА_3 » та адреса «Вчених дом 5 кв. 55 Дослідницьке Києвська 08654» не відповідає прізвищу імені та по батькові відповідача, а також його адресі. За таких обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку із спливом позовної давності. Крім того, посилаючись на положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до якого на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, відповідач вважає незаконними позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 79 971,40 грн.

Судове засідання, призначене на 26.10.2020 відкладено до 25.11.2020, за клопотанням представника відповідача.

25.11.2020 судове засідання відкладено до 30.12.2020, у зв`язку з неявкою відповідача.

30.12.2020 та 02.02.2021 розгляд справи відкладений за клопотанням представника відповідача.

03.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого по справі у щорічній основній відпустці. Розгляд справи призначений на 08.04.2021.

08.04.2021 та 07.05.2021 судове засідання відкладено до 02.06.2021 за клопотанням представника відповідача.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, в позові просив справу розглянути без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що 09.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 був укладено кредитний договір № 26254018778453, за яким останній, відповідно до пункту 2.3.-2.7 Пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), отримав ліміт овердрафту в сумі 15 000,00 грн на строк 36 місяців, зі сплатою 0,0001 % річних за користування овердрафтом при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів овердрафту, сплатою 24% річних при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту та сплатою 24% річних за користування несанкціонованим овердрафтом, розмір комісії за обслуговування овердрафту складає 2 %.

Відповідно до розділу 3 «Умови договору карткового рахунку» Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків розрахунковим періодом є період часу, який починається 26 числа кожного місяця та закінчується 25 числа кожного наступного місяця. Розрахунковою датою є 15 число кожного календарного місяця, в яку здійснюється сплата мінімального платежу. Мінімальний платіж – мінімальна сума, яку клієнт щомісячно має сплачувати банку у розрахункову дату з метою погашення заборгованості за овердрафтом, яка виникла у розрахунковому періоді. Розмір мінімального платежу дорівнює 5% від суми заборгованості за овердрафтом, розрахованої на останній день розрахункового періоду, але не менше 50 гривень (в іншому випадку – в розмірі фактичної заборгованості). Разом з мінімальним платежем здійснюється оплата процентів, погашення несанкціонованого овердрафту та сплата штрафних санкцій.

Банк належним чином виконав умови кредитного договору, надав ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором, що не заперечуються сторонами по справі.

Даний договір міститься в матеріалах справи, визнається відповідачем, містить відомості про прізвище та підпис особи позичальника, тому є належним та допустимим доказом.

Відповідач не повернув повністю отриманий кредит, не сплатив нараховані відсотки, комісію, та інші платежі за кредитним договором.

За розрахунком Банку, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору № 26254018778453 від 09.10.2013, утворилась заборгованість, яка станом на 23.07.2019 становить 128 060,00 грн та складається із наступного: 21 098,69 грн. – заборгованість за кредитом, 26 989,91 грн – заборгованість за процентами, 0 грн – заборгованість за комісією, 79 971,40 грн – штрафні санкції.

Зазначені відомості відповідають розміру заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом та комісією, наведені у виписці з рахунку ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені) ( частина 1, пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ПУМБ» звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_2 01.06.2020.

Представник відповідача зазначив, що останній платіж відповідачем був здійснений 24.02.2015, що підтверджується квитанцією №70 від 24.02.2015.

Разом з тим, згідно наданого банком розрахунку заборгованості останній платіж з погашення суми кредиту здійснений відповідачем 07.09.2018.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки такий перебіг строків розпочався для позивача 26.09.2018 та на момент звернення до суду не сплинув.

Щодо стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Звертаючись з позовом, Банком, відповідно до п.6.2 Загальні умови договорів, відкриття та ведення рахунків, нарахована неустойка за порушення строків сплати заборгованості в розмірі 79 971,14 грн.

Статтею 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .

Згідно розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 2 грудня 2015 р. № 1275-р с. Рогове Новопсковського району Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є суб`єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до якого встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Тому Банк був зобов`язаний скасувати пеню та штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором з 14 квітня 2014 року.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 79 971,14 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи позицію відповідача, дійшов висновку, що відповідачем не виконано умови договору, укладеного з позивачем, кошти за цим договором та відсотки за ним не сплачено, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у суму 2102,00 грн. Враховуючи, що задовольняється 37,5% позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 788,25 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268,280-288, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у розмірі 48 088 (сорок вісім тисяч вісімдесят вісім) гривень 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати у розмірі 788 (сімсот вісімдесят вісім) гривень 25 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», юридична адреса: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок № 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: Воронко Віталій Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №772 від 31.03.2004 року, адреса: АДРЕСА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 червня 2021 року.

Головуючий підпис. А.В. Чалий