Вирок № 97650592, 04.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6769/21

Номер провадження № 1-кп/756/1081/21

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участю секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Сидоренко Д. Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Утулова В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 27.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000735 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який має повну загальну середню освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04.08.2020 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

27.03.2021, близько 15:10 год., ОСОБА_1 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20-д, у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що належить ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ № 32490244), де у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи який, ОСОБА_1 , того ж дня, у той же час, проходячи між рядами гіпермаркету «Епіцентр» з полиць прилавку взяв товар, а саме: корм сухий для собак V.D. HYPOALLERGENIC CANINE 2 кг (артикул 11219487), у кількості 1 шт загальною вартістю 580 грн. 70 коп. (без урахування ПДВ), який належить ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ № 32490244).

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, тримаючи при собі викрадений товар, заховав його до свого рюкзаку, який був при ньому та направився в бік виходу з магазину, а саме до виходу через лінію кас, де умисно не розрахувався за вказаний товар. Однак свій умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками охорони гіпермаркету.

Унаслідок учинення злочину, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ № 32490244), майнову шкоду на суму 580 грн 70 коп. (без урахування ПДВ).

Отже, ОСОБА_1 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 27.03.2021, близько 15:10 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20-д, у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що належить ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ № 32490244), у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. А саме знайшов в магазині корм сухий для собак V.D. HYPOALLERGENIC CANINE в кількості 1 шт, оскільки у нього є собака, який вирішив вкрасти. Указаний корм поклав у свій рюкзак, який одягнув на спину, та пішов на касу. На касі узяв пляшку напою Кока-кола, за яку сплатив 10 грн. Але не розрахувався на касі за корм для собаки, бо не мав такого наміру. У подальшому, коли пройшов повз касу, його було затримано співробітниками охорони магазину та викликано поліцію. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, просить надати шанс виправитися.

Захисник Утулов В. В. не заперечуючи щодо обставин, за яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість, просив суд призначити обвинуваченому покарання в виді позбавлення волі, на якому наголошувала прокурор, але зі звільненням від його відбуття з випробуванням.

Представник потерпілого в судові засідання не з`являвся, причини не явки не повідомляв. У зв`язку з чим судом було ухвалено рішення проводити розгляд справи, за погодженням з учасниками провадження, у відсутність представника потерпілого. Проти вказаного рішення учасники провадження не заперечували.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_1 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, призначив покарання з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, ураховуючи вирок Оболонського районного суду міста Києва від 04.08.2020 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, яким призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. Остаточно просила призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки та 8 місяців. Також прокурор просила врахувати, що на її думку існує обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме щире каяття.

2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений просив суд не дослідувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій нетяжких відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Наслідки вчинення злочину, що шкода фактично відшкодована шляхом повернення майна. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який винуватість у вчиненні злочину визнав, раніше був засудженим, учинив новий злочин в період відбуття покарання з випробуванням.

Крім того суд ураховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку лікаря- психіатра не перебуває. Відповідно до довідки №445128 виданої КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.07.2019 з діагнозом: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин. Гостра інтоксикація.

При дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, не встановлено, як підстав для призначення покарання в порядку ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням. Приймаючи рішення про відсутність підстав для звільнення від відбуття покарання з випробуванням, суд виходив з того, що ОСОБА_1 за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04.08.2020 вже було звільнено від відбуття покарання з випробуванням, та останній учинив новий злочин в період відбуття покарання з випробуванням, що виключає повторне застосування положень статей 75, 76 КК України до обвинуваченого.

Вивченням особистості обвинуваченого, з урахуванням загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особистість обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання, у виді позбавлення строком на 2 роки та 4 місяці.

Однак, слід урахувати, що ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04.08.2020 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, 70, 75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, та учинив новий злочин в період відбуття покарання з випробуванням. У зв`язку з чим до покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки та 4 місяці відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04.08.2020 у виді позбавлення волі строком на 4 місяці, остаточно призначив ОСОБА_1 покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців.

Призначення ОСОБА_1 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення волі хоча і є винятковим, але застосовується щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

5.1. Вирішення питання щодо обраного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2021 до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.05.2021. Строк тримання під вартою було обраховано з моменту затримання - 27.03.2021. Крім того, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2021 у підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 22.07.2021.

За таких обставин, оскільки в межах кримінального провадження, що розглядається, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід, в якості відбутого покарання ОСОБА_1 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 27.03.2021 до набуття вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України. Строк покарання слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Оскільки підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів судом не встановлено, ураховуючи вимоги ст. 377 КПК України, до набуття вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити обвинуваченому ОСОБА_1 без змін.

5.2. Процесуальні витрати

Процесуальні витрати в провадженні відсутні.

5.3. Речові докази

Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: корм сухий для собак V.D. HYPOALLERGENIC CANINE 2 кг (артикул 11219487), в кількості 1 шт, який переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Епіцентр К», залишити у володінні останнього.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 4 (чотири) місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, частки невідбутого покарання призначеного ОСОБА_1 вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04.08.2020 у виді позбавлення волі строком на 4 місяці, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 8 (вісім) місяців.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 , починаючи з 27.03.2021 до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Речові докази по справі: корм сухий для собак V.D. HYPOALLERGENIC CANINE 2 кг (артикул 11219487), в кількості 1 шт, який переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Епіцентр К» - залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя А. А. Пономаренко