Постанова № 9764934, 21.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.10Справа №2а-1172/10/2770

14год. 46 хв.

Каб. 1

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Магіт-Д» - Овсянников Дмитро Володимирович (довіреність б/н від 23.03.2010), представник відповідача - Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Зінченко Юлія Віталіївна (довіреність № 7318/9/10/10 від 02.09.2008), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Магіт-Д" (вул. Правди, 10/8, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 33275160) доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7-го Ноября, 3, м. Севастополь, 99040) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Магіт-Д» (далі - ТОВ «Магіт-Д») звернулося до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя (далі - ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000181503/0 від 04.02.2010, №0000191503 від 04.02.2010, №0000201503/0 від 04.02.2010.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, невиїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №925/11205, Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 №110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за №268/5459, оскільки у відповідача не було підстав для винесення вказаних повідомлень-рішень, а податкові зобовязання ТОВ «МАГІТ-Д» сплатило вчасно. Позивач просить визнати вищі зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати. Крім того, позивач просить стягнути з Державного бюджету України витрати на сплату судового збору.

Ухвалою від 16 квітня 2010 року відкрито провадження у справі, прийняте рішення про проведення підготовчих дій та попереднього судового засідання.

Ухвалою суду від 29 квітня 2010 року закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у запереченні за вих. № б/н від 28.04.2010, вважає, що зазначене податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув справу за наявними матеріалами та прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 22.01.2010 ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Магіт-Д» з питання своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за квітень, травень, червень 2009 р., за результатами якої складено Акт №10/19/15-341/33275160 від 22.01.2010 р.

На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя 04.02.2010 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000181503/0 від 04.02.2010 року, яким ДПІ зобов'язала ТОВ сплатити штраф у розмірі 3000 грн., № 0000191503/0 від 04.02.2010 року, яким ДПІ зобов'язала ТОВ сплатити штраф у розмірі 47965,68 грн., № 0000201503/0 від 04.02.2010 року, яким ДПІ зобов'язала ТОВ сплатити штраф у розмірі 23207,08 грн., в зв'язку з порушенням позивачем ст. 17 Закону України «Про плату за землю», пункту 5.3.1. статті 5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - в звязку із порушенням позивачем граничного строку сплати самостійно визначених податкових зобовязань з орендної плати за користування землями комунальної власності за податкові періоди квітень, травень, червень 2009 року.

Актом перевірки зафіксовано, що між Севастопольською міською Радою та ТОВ «Магіт-Д» укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,85 га, що розташована за адресою: Севастопольська зона ПБК, 11.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 03.07.1992р. № 2535-Х11 «Про плату за землю» зі змінами й доповненнями, ТОВ «Магіт Д» є платником орендної плати за землю.

Згідно зі ст. 14 Закону України « Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 зі змінами й доповненнями ТОВ «Магіт-Д» самостійно обчислена орендна плата за користування земельною ділянкою площею 8,85 га за адресою Севастопольська зона ПБК, 11, і до ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя надана податкова декларація орендної плати за землю по встановленій ДПА України формі 22.01.2009 (вх.. № 1042), уточнена податкова декларація (вх. №1678).

Згідно із представленими деклараціями від 02.02.2009 вх. № 1042, від 26.02.2009 № 1678 (уточнена декларація):

за квітень 2009 р. по строку сплати 01.06.2009 ТОВ «Магіт-Д» нараховане податкове зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 119914,17 грн., по строку нарахування переплата становить 43500,00 грн., податковий борг 76414,17 грн.

за травень 2009 р. по строку сплати 30.06.2009 нараховане податкове зобов'язання у сумі 119914,16 грн. Переплата відсутня.

за червень 2009 р. по строку сплати 30.07.2009 нараховане податкове зобов'язання у сумі 119914,16 грн. Переплата відсутня.

Крім того, в акті зазначено, що в порушення ст.17 Закону України «Про плату за землю» та п.п.5.3.1. п.,5.3 ст.5 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» узгоджене податкове зобов'язання погашене не своєчасно, а саме 17.06.2009 у сумі 30000 грн.

Як встановлено в судовому засіданні ТОВ «Магіт-Д» є землекористувачем трьох земельних ділянок, розташованих у Балаклавському районі м. Севастополя відповідно до договору оренди від 01.03.2007 року, укладеного з Севастопольською міською Радою. Земельні ділянки відносяться до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», орендна плата за використання землі розраховується виходячи з грошової оцінки земельної ділянки. Договором оренди земельних ділянок від 01.03.2007 року передбачено, що орендна плата автоматично змінюється залежно від грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» зі змінами й доповненнями, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату на землю» 02.02.2009 року позивач надав до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій визначив зобовязання з орендної плати на квітень, травень, червень 2009 року у розмірі 59957,08 грн. щомісяця.

26.02.2009 року ТОВ «Магіт-Д» надало до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя уточнюючу податкову декларацію, в якій визначило зобовязання з орендної плати на квітень, травень, червень 2009 року у розмірі 119914,16 грн. щомісяця.

31.08.2009 року ТОВ «Магіт-Д» надало до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя ще одну уточнюючу податкову декларацію, в якій визначило зобовязання з орендної плати на квітень, травень, червень 2009 року у розмірі, 29329,43 грн. щомісяця. Підставою для зменшення зобовязань з орендної плати за користування землею комунальної власності було рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 по справі №2а-32/09/2770 про визнання не чинними нормативних грошових оцінок орендованих земельних ділянок.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 по справі № 2а-32/09/2770, що набула законної сили, визнані недійсними витяги № 31/1 від 18.01.2007, № 30/1 від 18.01.2007 та № 327/1 від 01.03.2007 з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, видані Севастопольським міським головним управління земельних ресурсів. Тобто, грошова оцінка земельних ділянок орендованих ТОВ «Магіт-Д», на підставі яких розрахована орендна плата у деклараціях, поданих до ДПІ у лютому 2009 року, визнана судом незаконною. У відповідності до рішення суду ТОВ «Магіт-Д» отримало нові витяги з технічної документації по грошовій оцінці земель від 31.08.2009 № 801/1, 802/1, 803/1, на підставі яких платник податку подав уточнюючу декларацію від 31.08.2009 № 1678.

Відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку ТОВ «Магіт-Д» зобов'язано було платити до бюджету по 29329,45 грн. щомісячно, вказані суми ТОВ «Магіт-Д» до бюджету сплатило своєчасно. Таким чином, ТОВ «Магіт-Д» свої зобов'язання з орендної плати сплатило повністю та підстав для нарахування штрафних санкцій у ДПІ не було. Проте, ДПІ для обчислення штрафних санкцій використала саме декларації подані у лютому 2009 року, які складені на підставі незаконних грошових оцінок земель.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Позивач 31.08.2009 року, до початку перевірки, подав уточнюючу декларацію у якій зменшив на підставі нових нормативних грошових оцінок земельних ділянок податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності до 29329,45 гривень щомісячно. У тому числі сума зобовязання була зменшена за січень червень 2009 року. Відповідач проти зменшення суми податкових зобовязань не заперечував та вважає, що позивач погасив податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за квітень-червень 2009 року. Отже суд вважає, що позивач подаючи уточнюючий розрахунок скористався своїм правом, передбаченим п. 5.1. статті 5 Закону України від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а відповідач прийнявши ці уточнення визнав право позивача.

Статтею 13 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» встановлений обовязок посадових осіб органів державної податкової служби дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п. 10, 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, з наступними змінами і доповненнями, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки- протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до розділу 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205, акт перевірки підписується посадовими особами підприємства та органів державної податкової служби. Якщо посадові особи підприємства відмовляються від підписання акту, він направляється поштою на адресу платника податку. Підписання акту є підставою для його реєстрації.

Згідно з п. 3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 за N 567/5758, з наступними змінами і доповненнями, за порушення строку сплати узгоджених зобовязань податкове повідомлення-рішення складається за формою згідно з додатком 3 (форма «Ш»).

У формі «Ш» податкового повідомлення-рішення, визначеній додатком 3 до вище зазначеного Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлено, що у графі «на підставі акта перевірки» повинно міститись посилання на акт перевірки, його номер, дату складання.

Як зясовано у судовому засіданні з пояснень відповідача акт перевірки від 22.01.2010 року № 10/19/1503/33275160 не складався. Складався тільки акт від 22.01.2010 року 10/19/15-341/33275160. Посадові особи ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя припустили помилку при оформленні оскаржуваних повідомлень рішень та невірно зазначили номер акту перевірки. Тобто податкові повідомлення-рішення оформлені відповідачем з порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253.

Акт невиїзної перевірки від 22.01.2010 року 10/19/15-341/33275160 не може бути підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в звязку з тим, що при його складанні не дотримано вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Так, відповідно до пункту 1.7. вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються у акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової чітко обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському або податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд вважає, що підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податкових зобовязань можуть бути тільки первинні документи, зокрема платіжні доручення. Проте, ДПІ в у Балаклавському районі м. Севастополя у акті від 22.01.2010 року № 10/19/15-341/33275160 не зазначає номеру та дати платіжного доручення щодо сплати ТОВ «Магіт-Д» коштів за оренду земельної ділянки у розмірі 43500 грн. за квітень 2010 року, не зазначено на підставі яких первинних документів ДПІ в у Балаклавському районі м. Севастополя зробила висновок про несплату податкових зобовязань позивачем підприємством у травні, червні 2009 року.

У розділі 3 акту перевірки вказано, що податкове зобовязання погашено ТОВ «Магіт-Д» 31.07.2009 року, але штрафні санкції у додатках до акту розраховані до 31.08.2009 року. Акт містить припущення, що уточнююча декларація від 31.08.2009 року складена на підставі переглянутого та погодженого з орендодавцем розміру орендної плати на 2009 рік, але документ на підставі якого зробив висновок відповідач в акті не зазначений. Акт перевірки, що оформлений з порушенням встановленого порядку, зумовлює безпідставність складення податкових повідомлень-рішень, складених на його підставі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 70, 71 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм права та беручи до уваги вказані вище обставини та докази у справі, суд приходить до висновку, що правові підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 26.05.2010.

На підставі викладеного, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», розділу 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, п. 10, 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Магіт-Д» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському м.Севастополя №0000181503/0 від 04.02.2010, №0000191503 від 04.02.2010, №0000201503/0 від 04.02.2010.

Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м. Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магіт-Д» (вул. Правди, 10/8, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 33275160 банківські реквізити: рахунок № 26008300003789 у ДФ АКБ «Форум», МФО 306878, ІПН 34364684624) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

СуддяО.В. Гавура