Ухвала суду № 97647696, 14.06.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1411/21

1-кп/583/200/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2021 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Яртеменко О.С.

прокурора Волохатих К.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника Калантаєнка С.В.,

з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження №12021200460000092 від 21.02.2021про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єлизаветівка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187КК України,-

установив:

На розгляді в Охтирському міськрайонному суді Сумської області перебуває дане кримінальне провадження.

14.06.2021 прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вмотивоване тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися. Так, наявна можливість обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України йому загрожує покарання від 3 років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілого, оскільки може ще раз застосувати насильство до потерпілого, бо вже наносив йому тілесні ушкодження, щоб заволодіти його майном; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має джерел до існування, водночас має досвід вчинення злочинів (двічі засуджувався за вчинення умисних злочинів), обвинувачується у вчиненні тяжкого насильницького злочину, скоєного через 6 місяців після звільнення з місць позбавлення волі. Прокурор вва жав, що запобігання вказаним вище ризикам можливе лише шляхом обмеження у пересуванні обвинуваченого, що виключає обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Калантаєнко С.В. у судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, обвинувачений зазначив, що не має на меті переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого, оскільки розуміє небажані наслідки таких дій, він має постійне місце проживання, а тому вважає, що відносно нього може бути обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого також доповнив, що прокурором не доведено того, що інший , більш м`який, запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого, судвважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.04.2021 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 20.04.2021 до 24.00 год. 18.06.2021.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та на даний час не зменшилися.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до семи років, раніше судимий, в тому числі, за скоєння умисних насильницьких злочинів та злочинів проти власності, відбував реальну міру покарання у місцях позбавлення волі, не одружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, офіційно не працює, тобто позбавлений законних джерел до існування, зареєстрований в іншому населеному пункті ніж місце вчинення злочину.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином наявний ризик переховування від суду, щоб уникнути покарання.

Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого з боку обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на останніх, а враховуючи той факт, що ОСОБА_1 звільнившись з місць позбавлення волі, вчинив інкримінований йому злочин, можуть сприймати його погрози реально.

Таким чином, суд вважає, що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зникли.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого в умовах тримання під вартою, суду не надано.

Враховуючи наведене, з метою запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчиненню ним нових злочинів, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.

На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення та за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За висновком суду, відповідно до ст. 183 КПК України відсутні підстави для визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 7-12, 22-29, 31, 35, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 14 червня 2021 року до 24.00 год. 12 серпня 2021 року без визначення розміру застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко