Рішення № 97634136, 07.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 149/686/21

Провадження № 2-а/127/119/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Вишара І.Ю.,Дернової В.В., при секретарі Павленко І.В., за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Войцещука Олександра Анатолійовичапро скасування постанови серії ЕАН № 3943375 від 20.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Войцещука Олександра Анатолійовичапро скасування постанови серії ЕАН № 3943375 від 20.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 20.03.2021 відповідачем було винесено постанову ЕАН № 3943375, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривень. Відповідно до постанови, 20.03.2021 року о 09:05 год. в м. Вінниці по вул.. Некрасова, 52, керуючи ТЗ марки KIA Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3,34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4.в ПДР України.

Позивач зазначає, що факти викладені у постанові не відповідають дійсним обставинам, зокрема зазначає, що в місці, де він здійснив зупинку, знак 3,34 «Зупинку заборонено» не діє. Натомість, інспектор, не об`єктивно з`ясував обставини справи, що є грубим порушенням всебічного розгляду справи, та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав через канцелярію суду письмовий відзив.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.03.2021 відповідачем було винесено постанову ЕАН № 3943375, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривень. Відповідно до постанови, 20.03.2021 року о 09:05 год. в м. Вінниці по вул.. Некрасова, 52, керуючи ТЗ марки KIA Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3,34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4.в ПДР України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності ПДР України, знак 3,34 "Зупинку заборонено" забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу)зупинка забороняється: у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Судом оглянуто матеріали відео зйомки надані відповідачем, які суд вважає такими, що підтверджують порушення ОСОБА_1 п. 8.4 (в) ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З оглянутих матеріалів вбачається, що дійсно водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу марки KIA Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , в зоні дії знаку 3,34 "Зупинку заборонено".

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо відсутності в постанові інспектора посилань на докази, слід зазначити наступне.

Керуючись Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду № 127/15580/18 від 20.09.2018 року слід врахувати, що процедурні порушення допущенні суб`єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, уразі підтвердження правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду про адміністративні правопорушення рішення. Натомість вчиненні органом управління процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки. Навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджується під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Войцещука Олександра Анатолійовичапро скасування постанови серії ЕАН № 3943375 від 20.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя