Вирок № 97634135, 14.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21745/13-к

Провадження № 1-кп/127/785/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Коцюби І.П., Константинюк В.С., Панчук І.О.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження №12013010380000532 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.02.2013 о 21:30 год. вступивши у попередню змову з двома невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статті, що була направлена на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись у подвір`ї біля будинку №106, що по вул. Київська, у м. Вінниці, помітили біля одного з під`їздів даного будинку легковий автомобіль марки «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-авто товарознавчої експертизи №25 від 01.03.2013 року, складає 46 280 грн. 00 коп.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, двоє невстановлених досудовим розслідуванням особи чоловічої статі, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння вищезазначеним транспортним засобом, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, підійшли до автомобіля, марки «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , а ОСОБА_2 тим часом, з метою усунення перешкод та сприянню вчиненню кримінального правопорушення, зайшов в під`їзд будинку біля якого знаходився автомобіль, та спостерігав за перехожими громадянами, які б могли помітити їхні злочинні діяння та будь-яким способом завадити вчиненню кримінального правопорушення, тим самим підвищував вірогідність досягнення бажаного кінцевого результату та полегшував вчинення кримінального правопорушення своїм співучасникам.

У подальшому двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб чоловічої статі, непомітно для оточуючих, проникли до приміщення салону автомобіля, де одна особа сіла за кермо та невстановленим слідством способом увімкнула двигун та автоматичну коробку передач та рушила з місця. Тобто незаконно, без дозволу власника, заволоділа транспортним засобом, а саме: автомобілем, марки «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та в подальшому на вищевказаному автомобілі невстановлені слідством особи разом з ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, чим завдали останній матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі. Обвинувачений пояснив суду, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. ОСОБА_1 підтвердив, що він разом зі своїм однокласником та його друзями, з якими він знайомий не був, вирішили покататися на автомобілі, який стояв у дворі біля будинку №106 по вул. Київська, в м. Вінниці. Для досягнення цієї мети, його знайомі пішли до автомобіля для того, щоб проникнути всередину, а ОСОБА_1 в цей час мав стояти та наглядати, щоб їхні дії не були викриті сторонніми особами, що він і робив. Після того, як вдалося проникнути всередину автомобіля та увімкнути двигун, вони всі разом сіли в нього та поїхали з місця вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, під час руху по вул. Айвазовського, особа, яка керувала транспортним засобом повернула кермом різко праворуч, внаслідок чого автомобіль застряг у снігу. ОСОБА_1 та особи, які перебували в салоні транспортного засобу вийшли з нього та намагалися виштовхати авто на проїзну частину, однак їм не вдалося це зробити. Тоді вони підпалили автомобіль та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення. Після чого ОСОБА_1 направився додому. Цивільний позов, який був заявлений потерпілою визнав. Обвинувачений зазначив, що став на шлях виправлення. Після даних подій кримінальних правопорушень не вчиняв. Щиро кається у вчиненому, просив суворо його не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду повідомила, що до вказаних в обвинувальному акті подій з ОСОБА_1 знайома не була. 10.02.2013 року близько 21:30 год. виявила відсутність свого автомобіля марки «Daewoo Nexia» 2008 року випуску, який вона припаркувала в дворі будинку. На автомобілі була встановлена сигналізація, однак будь – яких звуків системи захисту вона не чула. Після чого, ОСОБА_3 зателефонувала до поліції і повідомила про викрадення автомобіля. Наступного дня, близько 07.00 год. їй зателефонували працівники поліції та повідомили, що можливо знайшли її автомобіль, зазначили, що він спалений. Авто перебувало в районі вул. Айвазовського, неподалік від місця викрадення. Приїхавши за адресою зазначеною працівниками поліції ОСОБА_3 одразу впізнала свій автомобіль по слідам від ДТП на дверцятах, а також по решткам речей, які були у салоні. Потерпіла повідомила, що ОСОБА_5 вперше побачила, під час проведення слідчого експерименту, де він чітко розповідав про те, як спостерігав за перехожими та обстановкою, а хлопці з якими він був в цей час намагались викрасти авто. Також повідомила, що до викрадення автомобіль перебував у справному стані, а після зазначених подій відновленню не підлягає. Автомобіль був застрахований і страхова компанія виплатила їй у 2013 році 39 000 грн., але на думку потерпілої дана сума не повністю відображає шкоду, яка їй була завдана. Тому, цивільний позов заявлений до ОСОБА_1 , щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує в повному обсязі. З приводу міри покарання покладається на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що вона була понятою під час проведення слідчого експерименту по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 . В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 чітко розповідав про події, які сталися, а саме проте, як він та ще пару хлопців вирішити покататися на автомобілі, який був припаркований поблизу них. Після чого, вони домовились між собою, що ОСОБА_1 буде наглядати за перехожими та обстановкою, а товариші в цей час спробують проникнути всередину авто та завести його, що їм і вдалося зробити. В подальшому ОСОБА_1 розповів, що вони поїхали кататись, а потім спалили авто. Свої пояснення ОСОБА_1 надавав чітко і зрозуміло.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 суду пояснив, що він був членом комісії під час проведення амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи, за участю ОСОБА_1 , який підозрювався у співучасті у незаконному заволодінні транспортним засобом. На запитання складу комісії, з приводу вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 чітко та послідовно відтворив фабулу обвинувального акту і його поведінка свідчить про те, що його пояснення є правдивими. Експерт також зазначив, що ОСОБА_1 абсолютно здоровий, як психологічно так і психічно, є дієздатною особою. За своїм характером є дещо легковажним, але не настільки, щоб взяти на себе провину за дії, які не вчиняв.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 суду повідомив, що також був членом комісії під час проведення амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи, за участю ОСОБА_1 . Під час проведення експертизи скарг від ОСОБА_1 на тиск з боку працівників поліції не було. Крім того, у разі наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , про них обов`язково було б зазначено у акті проведення експертизі. Обвинувачений у своїх поясненнях дійсно розповів, що вчинив кримінальне правопорушення, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті в деталях та зазначив, що жалкує про свою участь у даних подіях. Всі свої пояснення надавав добровільно, говорив правду та був спокійним. На підставі проведеної експертизи ОСОБА_1 визнаний дієздатним та осудним. Також експерт пояснив, що доведення вини не є компетенцією експертів, вони лише оцінюють ставлення особи до вчиненого та його поведінку під час проведення дослідження.

Крім зізнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_5 вина останнього у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується й іншими доказами, що були досліджені у судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10.02.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 звернулася до працівників поліції та просила розшукати її автомобіль моделі «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.02.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 звернулася до працівників поліції та просила прийняти міри до невідомої особи, яка шляхом підпалу пошкодила її автомобіль марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 ;

- даними витягу з кримінального провадження №12013010380000532 про внесення до ЄРДР 11.02.2013 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, відповідно до якого 10.02.2013 року до 1-го ВМ ВМВ з заявою звернулась громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що невідома особа в проміжок часу з 21.00 год. по 22.00 год. незаконно заволоділа належним їй транспортним засобом, а саме автомобілем «Део Нексія» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який вона залишила у дворі будинку, внаслідок чого їй було спричинено матеріального збитку на суму 43 000 грн.;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 09.08.2013 року з фототаблицею, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_1 чітко та послідовно повідомив, про обставини, які відбулися 10.02.2013 року, в вечірній час під час вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом;

- даними акту амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 25.07.2013 року, відповідно до якого, в період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_1 діяння, останній на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, не має відхилень в психічному розвитку. В теперішній час ОСОБА_1 повною мірою може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_1 належать: збереженість пізнавальних процесів психічної діяльності (пам`ять, увага, мислення), відповідний віковим стандартам інтелектуальний розвиток. В сфері особливості – активність поведінки, екстравертованість, значимість власної соціальної позиції, емоційна стабільність, легке вживання в різні соціальної позиції, емоційна стабільність, легке вживання в різні соціальні ролі, легковажність, безвідповідальність. Такі характерологічні особливості ОСОБА_1 , як легковажність та безвідповідальність могли оформити його поведінку в досліджуваний період. Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення не передбачає виникнення будь-яких виражених емоційних станів, які б вплинули на його свідомість та діяльність. ОСОБА_1 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, може усвідомлювати реальний зміст своїх дій, повною мірою контролювати їх та передбачати їх наслідки. ОСОБА_1 , з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, може правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, та давати про них відповідні покази.

- даними висновку експерта №25 від 01.03.2013 року, відповідно до якого, ринкова вартість аналогічного повнокомплектного технічно справного автомобіля марки DAEWOO NEXIA, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 станом на 10.02.2013 року, з ПДВ складає: 46 280 (сорок шість тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.;

- даними висновку експерта №79 від 15.02.2013, відповідно до якого, в слідах на марлевому тампоні, вилученому під час огляду місця події та представленому на дослідження (об`єкт №1), знайдено кров людини. При серологічному дослідження виявлені антигени А та Н. Таким чином, якщо кров у вказаному об`єкті походить від однієї людини, то група крові її А з ізогемаглютинином анти-В та супутнім антигеном Н. Якщо ж, кров у вказаному об`єкті походить від двох або декількох осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В.;

- даними висновоку експерта №211 від 30.04.2013, відповідно до якого кров ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти А та анти-В. Згідно висновку експерта №79 від 15.02.2013: «В слідах на марлевому тампоні, вилученому під час огляду місця події та представленому на дослідження, знайдено кров людини. При серелогічному дослідженні виявлені антигени А та Н. Таким чином, якщо кров у вказаному об`єкті походить від однієї людини, то група крові з її А з ізогемаглютинином анти-В та супутнім антигеном Н. Якщо ж, кров у вказаному об`єкті походить від двох або декількох осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В» і її походження від громадянина ОСОБА_1 не виключається;

- даними протоколу огляду місця події від 10.02.2013 року з фототаблицею, відповідно до якого об`єктом огляду є майданчик в дворі будинку АДРЕСА_2 , розмір якого складає 10х4 метра, де були помітні чотири смуги слідів з однаковим візерунком, також на відстані близько 1,3 метра помітно на поверхні з сніговим покриттям сліди від автомобільних шин з побідним візерунком;

- даними протоколу огляду місця події від 11.02.2013 відповідно до якого, було виявлено автомобіль в обгорілому стані, який знаходився близько 1 км від складів по вул. Айвазовського. Крім того, під час огляду місця події було вилучено речовину бурого кольору, яка була опечатана у паперовий конверт, пляшка пластикової основи з написом «Малятко», зразок бинта поміщеного до експертного пакету №0910424, змивів з лівої передньої дверці автомобіля поміщених в пакет №0910449, змив з поверхні даху автомобіля опечатаний у пакет №0910665, змив з поверхні капоту автомобіля в пакеті №0910427; змив з поверхні передньої правої дверці автомобіля в пакеті №0910666, змив з поверхні багажника автомобіля поміщений у пакет №0910428, пожежне сміття з місця сидіння водія пакет №0910448, пожежне сміття з заднього сидіння №0910422, пожежне сміття з пасажирського переднього сидіння пакет №0910421;

- протокол роз`яснення права на захист від 09.08.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від послуг захисника відмовився.

Також судом було досліджено:

- витяг з кримінального провадження №12013010380002861 про внесення до ЄРДР 21.08.2013 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 22.08.2013 року, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Лисенко В.М. ознайомилися з матеріалами кримінального провадження;

- довідка про витрати на проведення експертизи №25 від 01.03.2013 року, експертизи №63 від 20.02.2013 року та експертизи №40 від 08.03.2013 року, в кримінальному провадженні №12013010380000540;

- протокол про визнання речових доказів у кримінальному провадженні №12013010380000540 та передачу їх на зберігання від 28.02.2013 року, від 15.03.2013 року та від 10.04.2013 року;

- постанова від 21.10.2014 року про закриття кримінального провадження №42014020000000147 від 19.09.2014 року, за заявою ОСОБА_1 про вчинення відносно нього психологічного тиску працівниками поліції, відповідно до якої закрито кримінальне провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України в зв`язку з відсутністю складу;

- висновок експерта №63 від 20.02.2013 року та висновок №40 від 08.03.2013 року за матеріалами кримінального провадження №1201301030000540;

- заява від 20.08.2013 року та постанова від 22.08.2013 року про залучення до кримінального провадження захисника.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України, а саме пособництво у вчинені незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Зокрема ту обставину, що згідно характеристики з місця проживання №458 від 22.04.2013 року ОСОБА_1 характеризується позитивно, скарг та нарікань на нього немає, компрометуючих матеріалів не надходило.

Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» №2-2473 від 23.04.2013 року ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «Прогресуюча м`язова дистрофія», на обліку не перебуває.

Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №1186-м від 22.04.2013 року ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку в даному закладі не перебуває.

Крім того, суд приймає до уваги наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Також, судом враховано досудову доповідь, щодо ОСОБА_1 відповідно до якої підстав вважати що обвинувачений може вчиняти насильницькі дії немає, враховуючи що кримінальне правопорушення вчинене без застосування насилля. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

При призначенні покарання суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, а також дані про особу ОСОБА_1 , який є особою в силу ст. 89 КК України раніше не судимою. Судом враховано наявність обставини, що пом`якшує покарання, а саме – щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Прийнято до уваги висновок органу з питань пробації, в якому зазначено, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб. Також, судом враховано те, що обвинувачений, після вчинення даного кримінального правопорушення зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення. Нових кримінальних правопорушень, починаючи з 2013 року, не вчиняв, чим довів бажання змінити своє життя.

Відтак, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у межах санкції, визначеної ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, без конфіскації майна, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків визначених ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди у розмірі 6604 грн. 70 коп. та 20 000 грн. моральної шкоди, суд приймає до уваги положення ст. 128-129 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Потерпіла ОСОБА_3 цивільний позов підтримала, просила суд його задовольнити в повному обсязі. В підтвердження суми матеріальної шкоди потерпілою було надано копію висновку експерта №25 від 01.03.2013 року, яким визначено ринкову вартість автомобіля «Daewoo Nexia», 2008 року випуску, розпорядження про виплату страхового відшкодування, згідно якого ОСОБА_3 перераховане страхове відшкодування в розмірі 39 675 грн. 28 коп., страховий акт №ЦРКА-1123 від 27.03.2013 року, договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно – правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті від 22.10.2012 року.

Щодо обґрунтування моральної шкоди потерпіла ОСОБА_3 зазначила наступне. Вчиненим ОСОБА_1 кримінальним правопорушенням їх була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що вона на праві власності мала автомобіль, який був знищений, в зв`язку з чим вона не мала можливості використовувати його для роботи, оскільки на той час працювала лікарем страхової медицини. Крім того, в зв`язку з тим, що її автомобіль був знищений, вона не могла ним користуватись у власних цілях, чим були порушені звичайні життєві зв`язки та звичайний режим життя.

Таким чином суд приймає до уваги, що потерпілій ОСОБА_3 діями обвинуваченого ОСОБА_1 була нанесена моральна шкода, яка виражається у душевних переживаннях, які отримала потерпіла у зв`язку зі скоєним кримінальним правопорушенням.

Розглядаючи питання про суму моральної шкоди, заявлену потерпілою, суд приймає до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України відноситься до тяжких злочинів, згідно до ст.12 КК України.

При цьому судом враховано матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працює, ніяких доходів не має, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги потерпілої щодо розміру моральної шкоди, частково.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене, з підстав доведеності винуватості обвинуваченого, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню. Зокрема в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_1 підлягає стягненню розмір збитку, у сумі 6604 грн. 70 коп., а також підлягає стягненню моральна шкода, розмір якої суд оцінює у 5000 гривень.

Згідно ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 1126 (однієї тисячі сто двадцяти шести) гривень 44 копійки, оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65 – 67, 75, 76, 289 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскацій майна.

Відповідно до положень ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 щодо відшкодування їй ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 6604 грн. 70 коп. та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6604 (шість тисяч шістсот чотири) грн. 70 коп., як відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., як відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень 44 копійки.

Речові докази у кримінальному провадженні, які були вилучені під час огляду місця події, а саме: речовина бурого кольору, пластикова пляшка ємністю 0,33 л з надписом на етикетці «Малятко», пожежне сміття упаковане в полімерні пакети експертної служби №0909384, 0909385, 0909386, 0909388, 0909379, 0909380, 0909381, 0909382, та зберігаються в камері зберігання речових доказів, після набрання вироком законної сили – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: