
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2126/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення від 09.03.2021 р. № 1920/03-16 та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним рішення відповідача від 09.03.2021 р. № 1920/03-16 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно з довідкою ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2021 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. 25.01.2021 р. звернулася до відповідача із заявою про перерахунок довічного утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107. Однак відповідач рішенням від 09.03.2021 р. № 1920/03-16 відмовив у здійсненні перерахунку. Вважає таке рішення протиправним, оскільки позбавляє позивача права на отримання щомісячного грошового утримання у належному розмірі та порушує принцип незалежність суддів, гарантованого Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалою від 17.05.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
01.06.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що перерахунок довічного грошового утримання позивачу проведено з 01.01.2020 р. виходячи із розміру суддівської винагороди, встановленої на 01.01.2020 р. та обчисленої згідно діючих на момент такого перерахунку законодавчих норм. Конституційним Судом України у рішенні від 18.02.2020 р. № 2-рп/2020 не визначено порядок його виконання у зв`язку з втратою чинності положень пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VІІ, зі змінами. Пунктом 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-рп/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення. Листом Державної судової адміністрації України від 23.02.2021 р. № 11-3409/21 повідомлено, що відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VІІ базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Як статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", так і статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 та 2021 років у розмірі 2102 грн. Отже, базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного суду в порівнянні з минулим роком не змінився. Таким чином, після 18.02.2020 р. не змінилися розміри суддівської винагороди, у зв`язку з чим відсутні підстави для здійснення нового перерахунку щомісячного грошового утримання згідно наданої позивачем довідки від 19.01.2021 р. № 164.
З урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 01.06.2017 р. отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
ТУ ДСА в Херсонській області 26.02.2020 р. виготовлено довідку № 339/02 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , складає 107202 грн.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 05.03.2020 р. № 23/03-16 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного грошового довічного утримання на підставі вищевказаної довідки.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 р. по справі № 540/1855/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.03.2020 р. № 23/03-16 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно довідки ТУ ДСА у Херсонській області № 339/02 від 26 лютого 2020 року про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
ТУ ДСА України в Херсонській області 14.01.2021 р. виготовлено довідку № 107 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, згідно якої станом на 01.01.2020 р. її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 117922,20 грн.
25.01.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, до якої долучила довідку ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107.
09.03.2021 р. ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення № 1920/03-16, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного грошового довічного утримання за довідкою від 14.01.2021 р. № 107, оскільки базовий розмір посадового окладу місцевого та апеляційного суду в порівняні з минулим роком не змінився, тобто відсутні підстави для перерахунку.
Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з позовною заявою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Суд зауважує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою пенсійного органу здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 14.01.2021 р. № 107, а не довідки від 19.01.2021 р. № 164, як вказує відповідач.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно частини 1 статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Так, Законом, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VІІІ).
Статтею 142 Закону № 1402-VIII (в редакції, чинній на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.135 Закону № 1402-VIII (в редакції, чинній на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до п.25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2017 р. призначено щомісячне довічне грошове утримання згідно абз.2 п.25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VІII, виходячи із 84 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. за № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні Конституційний Суд зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 р. за № 10-рп/2013).
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р. за № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово у постановах від 06.03.2019 р. у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 р. у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.
Зміна з 01.01.2020 р. розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відтак, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402-VIII з 19.02.2020 р., тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р. у справі № 2-р/2020.
Аналогічна правова позиція відображена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 р. у зразковій справі № 620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020 р.
При цьому, на переконання суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд не погоджується з твердженням ГУ ПФУ про те, що після 18.02.2020 р. не змінювались розміри суддівської винагороди, а тому відсутні підстави для нового перерахунку згідно довідки від 19.01.2021 р. № 107, оскільки зазначене не відповідає дійсності.
Як вбачається з довідки ТУ ДСА в Херсонській області від 26.02.2020 р., на підставі якої здійснено попередній перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, оклад діючого судді станом на 18.02.2020 р. складав 63060 грн., а відповідно до довідки ТУ ДСА в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107 оклад судді станом на 01.01.2021 р. - 69366 грн.
Таким чином, розмір окладу судді з 01.01.2021 р. змінився, що, на переконання суду, є беззаперечною підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно з частиною 2 статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді незалежність судді є важливою умовою для неупередженого судочинства, що відповідає вимогам закону. Незалежність є неподільною. Будь-які інституції чи органи влади як на національному, так і на міжнародному рівні повинні поважати, захищати та охороняти цю незалежність.
Отже, забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач вийшла у відставку з посади судді і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, та станом на 01.01.2021 р. змінився розмір окладу, суд доходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у перерахунку позивачу (судді у відставці) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.
Посилання відповідача на відсутність фінансування на проведення виплат внаслідок перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, є безпідставними, оскільки Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає такої підстави для відмови у приведенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до співмірності із винагородою працюючих суддів.
Положеннями ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувані своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для нього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії".
Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним рішення від 09.03.2021 р. № 1920/03-16 та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) від 09.03.2021 р. № 1920/03-16 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відповідно з довідкою ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відповідно до довідки ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2021 р. № 107 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2021 р.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 112010201
Судове рішення № 97624900, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 540/2126/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: