Рішення № 97613212, 31.05.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3338/21 2/335/1719/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О., розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Ідея Банк", треті особи: Олешківський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Ідея Банк", треті особи: Олешківський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) про звільнення майна з-під арешту, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Позивач придбав автомобіль ЗАЗ Forza, 2012 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з електронних торгів, проведених 15.08.2019 року ДП „Сетам". Зазначений транспортний засіб було реалізовано у примусовому порядку під час здійснення виконавчого провадження № 51359735 з примусового виконання виконавчого листа № 664/126/16-ц від 21.03.2016 року, виданого Цюрупинським районним судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Єдність" боргу у сумі 65 151,19 гривень.

На теперішній час щодо вищезазначеного транспортного засобу застосовано обтяження у вигляді арешту майна, накладеного на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2015 року у справі № 461/9052/15-ц, який перешкоджає позивачу вільно володіти належним йому майном, у зв`язку із цим позивач просить суд скасувати арешт зазначеного майна.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позову, на виконання якої 13.04.2021 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

07.05.2021 року представником Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) подано письмові пояснення на позов, відповідно до яких підтверджено наявність обтяження належного позивачу транспортного засобу.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Позивач подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, без проведення фіксації судового процесу, у якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність та відзиву на позов суду не надала.

Представник відповідача АТ „Ідея Банк" у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність та відзиву на позов суду не надав.

Представник третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, вирішення позову залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 425973 від 15.08.2019 року позивач став переможцем електронних торгів ДП «СЕТАМ», на яких придбав автомобіль ЗАЗ FORZA, 2012 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , який належав відповідачу ОСОБА_2 , та набув право власності на вказаний автомобіль, на підставі Акту державного виконавця про проведені електроні торги від 22.08.2019 року (а.с. 19 зв.б.).

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016.

Згідно п. 4 розділу Х Порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Відповідно до п. 6 розділу Х Порядку підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Згідно п. 8 розділу Х Порядку, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Дослідженими судом доказами, які долучено до матеріалів справи, які, оцінивши в сукупності, суд вважає належними та допустимими, підтверджено, належність на праві власності позивачу майна, зазначеного у позові - автомобіля ЗАЗ FORZA 2012 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

Згідно з чинним законодавством право власності на автомобілі підлягає державній реєстрації, процедура якої урегульована Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998.

Разом тим, встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, відносно автомобіля ЗАЗ Forza, 2012 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , застосовано обтяження на підставі постанови ВДВС Цюрупинського РУЮ, вих. лист № 7242 від 07.09.2015 року у вигляді арешту майна, накладеного на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2015 року у справі № 461/9052/15-ц (а.с. 20-21).

На підставі аналізу наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених позові, в обґрунтування позовних вимог про підстави скасування арешту з майна, яке належить позивачу, який перешкоджає реалізації останнім права власності на належне майно, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналась 17 липня 1997р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі „Ятрідіс проти Греції" зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

На час розгляду справи відповідачами не надано будь-яких даних, з урахуванням яких можливо було б дійти висновку про врегулювання спору між сторонами. Крім того, матеріали справи не містять даних про наявність підстав в подальшому застосуванні арешту, накладеного на майно позивача.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, обрані позивачем способи захисту його права власності суд вважає такими, які передбачені законом і відповідають йому.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що наявність арешту (обтяження), накладеного на зазначене у позові майно, порушує право власності позивача, яке у встановленому законом порядку не скасовано, внаслідок чого обмежує його права, та відсутність підстав для його обтяження в подальшому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування арешту майна - автомобіля ЗАЗ FORZA 2012 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати арешт автомобіля ЗАЗ Forza, 2012 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ВДВС Цюрупинського РУЮ (нова назва - Олешківський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вих. лист № 7242 від 07.09.2015 року, на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2015 року у справі № 461/9052/15-ц.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Калюжна