Ухвала суду № 97610208, 09.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4590/21

Провадження № 1-кс/932/2406/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Саєнко Ю.Ю., слідчого Андрущенка І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ковальчука В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Андрущенка І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, зі маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше неодноразово судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041640000425 від 07.06.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Андрущенко І.В. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Саєнко Ю.Ю.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління поліції у Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041640000425 від 07.06.2021 року.

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що 07.06.2020, близько 13 год. 20 хв., ОСОБА_1 , знаходячись на території ТЦ «Скорпіон», за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 17-А, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна (крадіжка), зайшов до магазину ФОП « ОСОБА_2 », де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, таємно викрав з стійки адміністратора, вільний доступ до якої обмежено, чуже майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: мобільний телефон марки Samsung моделі SM-G965FZKHSEK (G965F В) кольору Midnight Black, 256 GB, який потерпіла купила 11.07.2018 за 39999 грн.; чохол для мобільного телефону Samsung, бірюзового кольору, який не становить матеріальної цінності для потерпілої.

Після чого, ОСОБА_1 , утримуючи при собі вказане майно, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, та спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України.

07.06.2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

08.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

За доводами клопотання, обґрунтованість вказаної підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків чи потерпілого.

При цьому слідчий вказує, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків.

Вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Альтернативний розмір застави просить не визначати.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала, надала пояснення аналогічні його доводам. Звертає увагу, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, до нього вже було застосовано запобіжний захід у вигляді застави, однак підозрюваний продовжує вчиняти злочини. Альтернативний розмір застави просить не визначати.

При цьому прокурор не змогла вказати положення закону, який би передбачав можливість невизначення альтернативної застави щодо підозрюваного, якому обирався запобіжний захід у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні.

Фактично прокурор вказав, що не визначення альтернативної застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 є позицією сторони обвинувачення, а прийняття рішення з даного приводу, як вважає прокурор, здійснюється за розсудом слідчого судді.

У випадку визначення альтернативної застави, просить таку визначити у максимальному розмірі.

Слідчий в судовому засіданні підтримав доводи прокурора, а також доводи, що викладені у клопотанні.

Підозрюваний та захисник проти заявленого клопотання заперечили, підозру вважають необґрунтованою, просять не позбавляти підозрюваного волі. Підозрюваний вказує, що жодного злочину не вчиняв, вважає провадження сфабрикованим.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12021041640000425 від 07.06.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

07.06.2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

08.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за обставин, що викладені вище.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема: протокол допиту потерпілої, свідків, протоколом огляду, яким вилучено викрадений телефон, протоколом перегляду відеозапису, протоколом затримання підозрюваного.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 178 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Водночас, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, щодо нього розслідуються провадження за аналогічні злочини, в інших кримінальних провадженнях до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, яка за підозрюваного була внесеною, завдяки чому він перебуває на свободі, а тому, з очевидно високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або впливу на свідків чи потерпілих.

Стійкі соціальні зв`язки у підозрюваного відсутні, такий неодружений, не працевлаштований.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м`які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, а тому переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою, на даній стадії провадження, буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зважаючи на особу підозрюваного та достатньо високі ризики його позапроцесуальної поведінки, буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Щодо доводів прокурора про можливість невизначення альтернативної застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні у випадку: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Вказаний перелік є вичерпним.

ОСОБА_1 не підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, злочину, який спричинив загибель людини, злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України чи особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

У даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 не обирався запобіжний захід у вигляді застави.

Відтак, доводи прокурора щодо можливості не визначення підозрюваному альтернативної застави не ґрунтуються на положеннях Закону.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194-196, 208 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Андрущенка І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 години 22 хвилин 07 червня 2021 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 днів, тобто до 05 серпня 2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400,00 (сорок п`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - до 05 серпня 2021 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський