Ухвала суду № 97610207, 09.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4584/21

Провадження № 1-кс/932/2394/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Михайлова О.М., слідчого Віткалова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Начиняного В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого слідчого відділення Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Віткалова А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше несудимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000540 від 07.06.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий слідчого відділення Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Віткалов А.В. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Михайловим О.М.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041030000540 від 07.06.2021 року.

Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06 червня 2021 року приблизно о 23.55 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , зустрів раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_2 , в ході чого, у ОСОБА_1 , на ґрунті раптового виниклого особистого неприязного ставлення до ОСОБА_2 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер скоєних дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 головою умисно наніс один удар в область обличчя потерпілого ОСОБА_2 , від чого останній з висоти власного зросту впав на асфальт, після чого ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень продовжив наносити чисельні удари обома ногами по тулубу потерпілого ОСОБА_2 , заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, множинних гематом черевної порожнини, внутрішньо порожнинної кровотечі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачений ч.1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.

07.06.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

За доводами клопотання, обґрунтованість вказаної підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання; впливати на свідків чи потерпілих.

Вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативний розмір застави слідчий просить не визначити, оскільки кримінальне правопорушення пов`язане із застосуванням насильства.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам. Звертає увагу, що злочин пов`язаний із застосуванням насильства, а тому просить альтернативний розмір застави не визначати. Окрему увагу звертає на характер та спосіб нанесення тілесних ушкоджень, що на погляд прокурора свідчить про доцільність застосування саме безальтернативного тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримав доводи прокурора, а також доводи, що викладені у клопотанні.

Підозрюваний проти заявленого клопотання заперечив, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі. Вказує, що розкаюється у вчиненому, обґрунтованості підозри не спростовує, зазначає, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння, попередньо чіплявся до дівчини, що була в компанії з підозрюваним.

Захисник щодо заявленого клопотання заперечив, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, оглянувши відеозапис з місця події, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 112021041030000540 від 07.06.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

07.06.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у завданні умисного тяжкого тілесного ушкодження, за обставин, що викладені вище.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема, протоколи допиту свідків, протокол огяду місця події, довідка з лікувального закладу, відеозапис з місця події, протокол огляду відеозапису, показаннями підозрюваного, який в судовому засіданні підтвердив факт нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, є достатньо обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, на цьому етапі досудового розслідування, є досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 178 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання на строк понад п`ять років, а отже Закон дозволяє застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, оскільки інкриміноване йому діяння є тяжким злочином, з мінімальним покаранням - 5 років позбавлення волі.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або впливу на свідків чи потерпілих.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м`які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, а тому, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою, на даній стадії провадження, буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.

Зменшити вказані ризики, застосувавши до підозрюваного інші, більш м`які запобіжні заходи, на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не вбачає можливим.

Щодо можливості визначення альтернативного розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування , а також щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Таким чином, закон передбачає, що визначення альтернативної застави за злочином у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є дискреційним повноваженням слідчого судді, а таке питання вирішується з врахуванням обґрунтованості підозри, встановлених ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкості покарання, віку та стану здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків підозрюваного, репутації підозрюваного, його майнового стану, наявність судимостей, та інших обставин, передбачених ст. 177, 178 КПК України.

Сам лише факт, що правопорушення є тяжким та пов`язане із застосуванням насильства, не може бути підставою для безальтернативно тримання підозрюваного під вартою.

Слідчий суддя враховує відсутність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, оскільки в клопотанні такий не зазначався слідчим та не доводився прокурором в судовому засіданні, а також той факт, що ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений має дитину, працевлаштований.

Відтак, враховуючи зазначене, дотримуючись принципу, що не визначення альтернативного розміру застави, навіть щодо особливо тяжких та тяжких злочинів, є вкрай винятковим заходом, який застосовується в демократичному суспільстві лише до категорії особливо небезпечних підозрюваних та за умови вкрай високого ступеня ризику втечі, чи вчинення іншого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що не визначення альтернативного розміру застави за вказаних умов буде невиправдано свавільним заходом, а тому для підозрюваного слід передбачити альтернативний розмір застави.

Зважаючи на особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому діяння, альтернативну заставу слід визначити у розмірі - 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків, не виконувати процесуальні обов`язки, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194-196, 208 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого слідчого відділення Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Віткалова А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 години 45 хвилин 07 червня 2021 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 днів, тобто до 05 серпня 2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 136 200,00 (сто тридцять шість тисяч двісті гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - до 05 серпня 2021 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський