Ухвала суду № 97610206, 10.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4627/21

Провадження № 1-кс/932/2420/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Крижановської О.А., слідчої Власенкової Д.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Руснак Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Власенкової Д.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів одруженого та зі слів маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше неодноразово судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041640000431 від 08.06.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Власенкова Д.П. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Крижановською О.А.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління поліції у Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041640000431 від 08.06.2021 року.

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 02.06.2021 о 14 год. 10 хв., знаходячись біля «ЦУМ», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 52, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, підійшов впритул до потерпілої ОСОБА_2 , яка знаходилась біля зупинки громадського транспорту за вказаною адресою, після чого, діючи з корисливих мотивів, відкрито, повторно, шляхом ривку з кишені штанів останньої заволодів чужим майном, яке належало потерпілій ОСОБА_2 , а саме мобільним телефоном марки «Apple IPhone 11 64 Gb White», imei НОМЕР_1 , вартістю 19620, 00 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв`язку «Водафон» із номером НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, який знаходився у чохлі світло-рожевого кольору вартістю 300, 00 гривень із захисним склом вартістю 300 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 20220, 00 гривень.

Після чого ОСОБА_1 , утримуючи викрадене майно при собі, зник з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Умисні дїі ОСОБА_1 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

08.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

За доводами клопотання, обґрунтованість вказаної підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків чи потерпілого.

При цьому слідчий вказує, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків.

Вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Альтернативний розмір застави слідчий просить визначити у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала, надала пояснення аналогічні його доводам. Звертає увагу, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, перебуває на іспитовому строці. На погляд прокурора, вказані факти, в сукупності із обґрунтованою підозрою у даному кримінальному провадженні, свідчать про невідворотність покарання для ОСОБА_1 , що останній теж розуміє та передбачає, а тому може вдатись до переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий в судовому засіданні підтримав доводи прокурора, а також доводи, що викладені у клопотанні.

Підозрюваний проти заявленого клопотання заперечив. Разом з тим, підозрюваний не заперечив своєї причетності до інкримінованих йому діянь, розкаюється,вказує, що більше подібного не повторить.

Захисник щодо заявленого клопотання заперечила, просить застосувати інший запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі, зокрема домашній арешт.

Також в судовому засіданні підозрюваний зазначив, що він утримувався працівниками поліції проти його волі з 07.06.2021 року, приблизно з 22.00 год., разом із своєю співмешканкою - ОСОБА_3 , яка є підозрюваною в іншому кримінальному провадженні. Їх утримували в приміщенні райвідділу або в хостелі (в нічний період часу), адресу хостелу він не пригадує. Фізичної сили до них не застосовували, кайданок теж, однак покинути місце утримання вони не могли. В суд їх також доставили працівники поліції.

Слідчий та прокурор вказали, що їм про ці обставини нічого не відомо.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12021041640000431 від 08.06.2021 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 не затримувався, в матеріалах клопотання відповідний протокол відсутній.

08.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за обставин, що викладені вище.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема: протокол допиту потерпілої та протокол пред`явлення для впізнання, згідно яких потерпіла опізнала підозрюваного, як особу, що викрала її майно, відеозаписом з камер відеоспостереження з місця злочину, протоколом допиту підозрюваного, показаннями підозрюваного, який в судовому засіданні не заперечив фактів заволодіння майном потерпілої, просить його пробачити, обіцяє такого не повторювати.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 178 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Водночас, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, перебуває на іспитовому строці, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або впливу на свідків чи потерпілих.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м`які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, а тому переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою, на даній стадії провадження, буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про застосування якої просить орган досудового розслідування, буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас, відповідно до ч. 6, 7 ,8 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

Як вже було зазначено, в судовому засіданні підозрюваний вказав, що він утримувався працівниками поліції з 07.06.2021 року, як в приміщенні відділу поліції, так і невідомому для нього хостелі. До суду його доставили теж працівники поліції. Зазначає, що весь період часу він перебував під контролем та у розпорядженні осіб, які його цілодобово оточували.

Підозрюваний досить детально описав вказані обставини, його показання щодо цього є достатньо правдоподібними та не викликають сумнівів у слідчого судді.

При цьому, органом досудового розслідування підозрюваний не затримувався, протокол його затримання в матеріалах клопотання відсутній.

Хоча, з участю підозрюваного 08.06.2021 року о 00 год. 30 хв. проведено огляд місця події (незрозуміло якої події, оскільки огляд проводився в приміщенні кабінету слідчого) під час якого ОСОБА_1 видав мобільні телефони. Після цього, з підозрюваним проведено ще ряд слідчих дій. Відтак, доводи підозрюваного, що він фактично був позбавлений волі з 22 год. 00 хв. 07.06.2021 року є достатньо переконливими.

Відтак, строк затримання підозрюваного слід рахувати саме з цього часу.

Прокурор вказала, що про вищевказані обставини їй до судового засідання не було нічого відомо.

Відтак, слід зафіксувати заяву підозрюваного щодо факту його незаконного затримання та доручити відповідному органу досудового розслідування, яким є Державне бюро розслідувань, провести дослідження фактів, викладених у вказаній заяві підозрюваного ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194-196, 206, 208 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Власенкової Д.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання та обмеження його свободи, тобто з 22 години 00 хвилин 07 червня 2021 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 днів, тобто до 05 серпня 2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100,00 (шістдесят вісім тисяч сто гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі м. Верхівцеве Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - до 05 серпня 2021 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зафіксувати скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на незаконне затримання та доручити територіальному підрозділу Державного бюро розслідувань провести відповідне розслідування за викладеними фактами, куди скерувати журнал та аудіо запис судового засідання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський