Постанова № 9758746, 20.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2010 р. № 2а-2986/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін:

позивач ОСОБА_1,

представник відповідача Пономаренко В.І., діє на підставі доручення №57 від 19.01.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військової частини А 1451

проскасування частини наказу та стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1415, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просив скасувати абз. 4 констатуючої частини та п. 3 розпорядчої частини наказу командира військової частини А 1451 від 30.12.2009 р. № 857 "Про підсумки службового розслідування та покарання винних" про притягнення до матеріальної відповідальності командира роти матеріального забезпечення військової частини А 1451 капітана ОСОБА_1 та стягнення з його грошового забезпечення суми у розмірі 494,15 грн., та стягнути з Військової частини А 1451 на користь позивача кошти в сумі 494,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем офіцерського складу і проходить військову службу за контрактом у військовому званні «капітан» у військовій частині А1451 (далі Відповідач) Збройних Сил України на посаді командира роти матеріального забезпечення. До Відповідача надійшов запит військової прокуратури Харківського гарнізону від 23.11.09р. № 4715 з проханням надати в строк до 24 листопада 2009 року інформацію про те, з чого відання, особа відповідальна за переміщення військовослужбовців, вибували військовослужбовці строкової служби на лікування до військової частини А 3306 згідно зі Списком військовослужбовців, у яких виникла двійна оплата за харчування у військовій частини А 3306. У пункті 2 своєї відповіді на вказаний запит від 24.11.09р. № 871 відповідач зазначив, що позивач відноситься до посадових осіб, з клопотання яких було проведено переміщення особового складу до в/ч А 3306 з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення. На підставі цього листа Відповідача тимчасово виконуючим обовязки заступника військового прокурора Харківського гарнізону було винесене подання про усунення порушень вимог законодавства щодо продовольчого забезпечення військовослужбовців від 25.11.09р. № 4779, в пункті з якого вимагається за допущені порушення притягнути Позивача до матеріальної відповідальності. Наказом Відповідача від 10.12.09р. № 828 «Про призначення службового розслідування» на підставі вищезгаданого подання військової прокуратури Харківського гарнізону було призначене службове розслідування по факту несвоєчасного оформлення продовольчих атестатів при постановці та знятті військовослужбовців строкової служби військової частини А1451 з харчування при лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (військова частина А 3306), внаслідок чого виникла перевитрата коштів. Акт проведення службового розслідування було затверджено командиром Відповідача 30 грудня 2009 року. За результатами службового розслідування Відповідачем було видано наказ від 30.12.09р. № 857 «Про підсумки службового розслідування та покарання винних» (далі Наказ), в абз. 4 констатуючої частини якого зазначено, що переплата грошових коштів виникла внаслідок переміщення військовослужбовців строкової служби для лікування до військової частини А 3306, з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення, за клопотанням, зокрема, позивача, а пунктом 3 розпорядчої частини Наказу Позивача притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто з його грошового забезпечення суму в розмірі 494,15 грн. Позивач вважає висновки даного службового розслідування необєктивними, необґрунтованими та неповними, а даний Наказ в частині притягнення Позивача до матеріальної відповідальності на суму 494,15 грн. протиправним, незаконним і таким, що підлягає скасуванню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовну заяву, з урахуванням уточнень, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Пономаренко В.І. у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Згідно посвідчення офіцера серії УК № НОМЕР_1 від 21 червня 2002 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем офіцерського складу і проходить військову службу за контрактом у військовому званні „капітан” у військовій частині А 1451 Збройних сил України на посаді командира роти матеріального забезпечення (а.с. 8-9).

Як вбачається із матеріалів справи, 23 листопада 2009 року на імя командира військової частини А 1451 надійшов запит військової прокуратури Харківського гарнізону з проханням надати в строк до 24 листопада 2009 року інформацію про те, з чого відання, особа відповідальна за переміщення військовослужбовців, вибували військовослужбовці строкової служби на лікування до військової частини А 3306 згідно зі Списком військовослужбовців, у яких виникла подвійна оплата за харчування у військовій частини А 3306 (а.с.10).

У відповіді № 871 від 24 листопада 2009 року військової частини А 1451 на запит військової прокуратури Харківського гарнізону зазначено, що позивач відноситься до посадових осіб, з клопотання яких було проведено переміщення особового складу до в/ч А 3306 з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення.

Згідно з поданням військової прокуратури Харківського гарнізону № 4779 від 25 листопада 2009 року за допущені порушення капітана ОСОБА_1 було притягнуто до матеріальної відповідальності (а.с. 14-15).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі подання військової прокуратури Харківського гарнізону № 4779 командиром військової частини А 1451 був винесений наказ № 828 від 10.12.2009 року про призначення службового розслідування по факту несвоєчасного оформлення продовольчих атестатів при постановці та знятті військовослужбовців строкової служби військової частини А1451 з харчування при лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (військова частина А 3306), внаслідок чого виникла перевитрата коштів (а.с. 16).

Із наказу командира військової частини А 1451 № 857 від 30.12.2009 р. про підсумки службового розслідування та покарання винних із абз. 4 констатуючої частини зазначається, що переплата грошових коштів виникла внаслідок переміщення військовослужбовців строкової служби для лікування до військової частини А 3306, з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення, за клопотанням, зокрема, позивача пунктом 3 розпорядчої частини наказу позивача притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто з його грошового забезпечення суму в розмірі 494,15 грн. (а.с. 19).

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобовязаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обовязків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою ВР України від 23.06.95 р. № 243/95-ВР „Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі” (далі Положення).

Судом встановлено, що при проведенні даного службового розслідування відповідачем були допущені наступні порушення вимог Положення, зокрема: в порушення п. 19 Положення розслідуванням не було встановлено: вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено позивачем; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду позивачем; чи заподіяно шкоду позивачем під час виконання службових обовязків; ступень вини кожного з військовослужбовців, зазначених у наказі, у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки; відповідно до п. 22 Положення позивача, який притягався до матеріальної відповідальності, відповідачем не було ознайомлено з матеріалами розслідування, про що у висновках повинен був бути зроблений відповідний запис, і внаслідок цього позивач був позбавлений права подавати свої заперечення та клопотання на імя командира військової частини А1451; в порушення вимог аб. 1 п. 23 Положення та ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України відповідачем після розгляду матеріалів розслідування не було особисто проведено письмову або усну бесіду ні з позивачем, ні з іншими військовослужбовцями, які притягалися до матеріальної відповідальності, що підтверджується відсутністю записів про проведення таких бесід як в наказі, так і в матеріалах розслідування, та не заперечується представником відповідача. Таким чином, службове розслідування було проведено неповно та з численними порушеннями Положення, його висновки щодо позивача є необєктивними та необґрунтованими, внаслідок чого не підтверджується протиправна поведінка позивача, наявність причинного звязку між протиправною поведінкою позивача і настанням шкоди, вина позивача у заподіянні шкоди, які згідно п. 3 Положення є обовязковими і необхідними умовами притягнення позивача до матеріальної відповідальності.

Судом встановлено, що позивач дізнався про притягнення його до матеріальної відповідальності тільки у лютому 2010 року, коли з його грошового забезпечення за лютий 2010 року були утримані кошти в розмірі 494,15 грн., що підтверджується особовим рахунком військовослужбовця № 62, тобто майже через два місяці після видання Наказу, з яким відповідач його не ознайомив, що підтверджується відсутністю підписів позивача про ознайомлення безпосередньо на наказі, та не заперечується представником відповідача.

Згідно абз. 30 ст. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка визначає службові обовязки командира роти, позивач зобовязаний тільки один раз на місяць звіряти дані ротного (корабельного) обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини.

Відповідно до ст. 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у випадку повідомлення позивача військовослужбовцем строкової служби підпорядкованої роти матеріального забезпечення про своє захворювання, позивач зобовязаний був направити хворого тільки до медичного пункту військової частини А1451, а не до лікувального закладу (в даному випадку військової частини А3306) поза межами військової частини А1451, оскільки згідно ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора). У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, за необхідності довідку про травму і медичну характеристику, а у разі вибуття на лікування за межі гарнізону. Крім того, - атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад. В свою чергу, позивач за посадою не є ні лікарем, ні начальником медичної служби, ні фельдшером (санітарним інструктором) військової частини А1451, а в дні направлення цих військовослужбовців на лікування не виконував обовязки чергового військової частини А1451.

Згідно Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил Україні на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.02р. № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час»: військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини; підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця; атестат на продовольство є документом, який засвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів); атестат дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування або грошової компенсації замість норми харчування, або загальновійськового набору сухих продуктів як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування у службовому відрядженні, у відпустці і на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоровя Збройних Сил України (абзаци перший четвертий пункту 1.10.); без атестата на продовольство зараховуються також військовослужбовці та інші категорії Збройних Сил України, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, доставлені в заклади охорони здоровя Збройних Сил України внаслідок захворювань (травми, отруєння, інфекційні хвороби тощо); в цих випадках заклад охорони здоровя Збройних Сил України зобовязаний витребувати атестат на продовольство з відповідної військової частини, а остання протягом доби надіслати його до закладу - охорони здоровя Збройних Сил України (абзаци девятий десятий пункту 1.10.); військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачею атестата на продовольство (абзац перший пункту 1.11.); у військово-лікувальних закладах хворі зараховуються на харчування у залежності від часу їх надходження: прибулі до 8.00 зі сніданку; прибулі з 8.00 до 13.00 з обіду; прибулі з 13.00 до 19.00 - з вечері; прибулі з 19.00 до 24.00 отримують разове харчування; хліб - 150 г, масло тваринне - 20 г, цукор - 20 г, чай - 0,3 г. Зняття з продовольчого забезпечення при виписці організовується після сніданку, обіду чи верфі з видачею атестата на продовольство (тим, кому він установлений) (п. 7.29.7.3.).

Згідно Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР. Частина І. Облік в підрозділах, військових частинах, на кораблях і в зєднаннях (Додаток № 1 до наказу Міністра оборони України СРСР 1979 року № 260), яке є чинним на даний час на території України відповідно до постанови Верховної Ради України 12.09.91р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» та застосовується у Збройних Силах України: відповідальність за виконання вимог частини І даного Керівництва несуть, зокрема, начальник служби за стан обліку матеріальних засобів служби у військовій частині (зєднанні) законне і правильне оформлення операцій, повязаних з рухом та заміною якісного (технічного) стану матеріальних засобів, своєчасне ведення записів в книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне подання облікових документів по службі; особа, яка безпосередньо веде облік, - за законне і правильне оформлення (в межах обовязків) всіх облікових документів, своєчасне ведення записів в книгах (картках) обліку операцій, повязаних з рухом і зміною якісного (технічного) стану матеріальних засобів (підпункти «в» і «д» частини другої статті 11); первинні облікові документи, зокрема, атестати служать для оформлення операцій, повязаних з рухом та зміною якісного (технічного) стану матеріальних засобів, і є підставою для записів облікових даних в книгах і картках обліку (частина третя статті 14); в службі військової частини облік кількості осіб, що харчуються, ведеться в книзі обліку (форма 42), підставою для записів в цій книзі обліку є, зокрема, по військовослужбовцям, які мають атестати (форма 21), накази командира військової частини і атестати (частини перша і друга статті 244); атестат (форма 21) на продовольство видасться військовослужбовцю, який вибуває з військової частини (корабля) і має право на одержання продовольчого пайка, на підставі наказу командира військової частини (корабля) при предявленні посвідчення про відрядження (направлення в госпіталь, відпускного квитка). Атестат є документом, який засвідчує забезпеченість військовослужбовця продовольством в натурі або грошовою компенсацією замість пайка, або продовольчо-шляховими коштами (частина перша статті 245); атестат є документом, що дає право на зарахування військовослужбовця або військовослужбовців в складі підрозділу (команди) на забезпечення матеріальними засобами і зняття з забезпечення, в атестаті відображається забезпеченість військовослужбовця (військовослужбовців) матеріальними засобами, зокрема, при вибутті на лікування (пункт 1 Пояснення до форми 21); атестат виписується на кожний вид матеріальних засобів, зокрема, продовольство, у відповідній службі військової частини. Атестат підписується начальником служби і особою, яка веде облік матеріальних засобів в службі. Оформлений атестат видається військовослужбовцю, а при вибутті військовослужбовців в складі підрозділу (команди) командиру цього підрозділу (старшому команди); талон атестата залишається в службі і є підставою для списання з обліку військової частини матеріальних засобів, які обліковуються за військовослужбовцем (військовослужбовцями) (п. 2 Пояснення до форми 21); підставою для видачі атестата є наказ командира військової частини про вибуття військовослужбовця (військовослужбовців) (п. 3 Пояснення до форми 21).

Відповідачем при притягненні позивача до матеріальної відповідальності були порушені вимоги аб. 3 п. 23 Положення, згідно якого «наказ доводиться до відома винної особи (винних осіб) під розписку. Наказ може бути оскаржено вищому командиру (начальнику) в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. У разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду», внаслідок чого позивач був позбавлений можливості оскаржити наказ вищому командиру (начальнику) згідно ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а відповідач по причині пропуску місячного терміну притягнення до матеріальної відповідальності після закінчення розслідування вже не мав повноважень в односторонньому порядку утримувати дані кошти з грошового забезпечення позивача, а повинен був звернутися з відповідним позовом до суду про стягнення з позивача цих коштів.

Позивач під час проведення розслідування з висновками перевірки та з притягненням до матеріальної відповідальності не погоджувався, своєї провини у заподіянні державі збитків не визнає, що підтверджується його поясненнями та актом проведення службового розслідування від 30 грудня 2009 року, вважав, що він діяв відповідно до своїх службових обовязків, всі дії по наданню необхідних даних для своєчасного зняття з котлового забезпечення особового складу військовослужбовців строкової служби підпорядкованого підрозділу (роти матеріального забезпечення), які відбували до лікувального закладу (військової частини А3306), ним здійснювалися своєчасно та в повному обсязі, його вини немає в тому, що дані військовослужбовців перебували в певний період одночасно на котловому забезпеченні і в лікувальному закладі (військова частина А 3306), і за місцем служби (військова частина А1451), внаслідок чого виникла перевитрата грошових коштів по причині подвійної оплати за харчування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач у своїй відповіді від 24.11.09р. № 871 на запит військової прокуратури Харківського гарнізону від 23.11.09р. № 4715 помилково вказав позивача як особу, відповідальну за переміщення військовослужбовців строкової служби на стаціонарне лікування з військової частини А1451 до військової частини А3306, оскільки відповідальними у військовій частині за таке переміщення є лікар військової частини, за його відсутності черговий фельдшер (санітарний інструктор) медичного пункту, і черговий військової частини, і до службових обовязків позивача не належить виписування цим військовослужбовцям направлення на стаціонарне лікування. В свою чергу, це призвело до того, що в поданні військової прокуратури Харківського гарнізону від 25.11.09р. № 4779 безпідставно було зазначено, що дані порушення стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх обовязків, зокрема, позивачем, а висновок Акту проведення службового розслідування від 30 грудня 2009 року про те, що переплата грошових коштів виникла внаслідок переміщення військовослужбовців строкової служби для лікування до військової частини А 3306 з подальшим зарахуванням їх на продовольче забезпечення за клопотанням, зокрема, позивача, внаслідок формального ведення ним обліку особового складу в підрозділі та ненадання даних про переміщення військовослужбовців своєчасно до штабів військових частин А1451 та А3306 суперечить положенням ст. ст. 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оскільки позивач згідно вимог наказу Міністра оборони України від 11.11.98р. № 400 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Збройних Силах України»не має повноважень на ведення будьякого листування, передачу будь-яких даних чи інформації за своїм підписом до військової частини А3306, в якій він не проходив і не проходить військову службу.

Також судом встановлено, що до службових обовязків позивача не належить підготовка відповідних проектів наказів командира військової частини А1451, виписування продовольчих атестатів, на підставі яких військовослужбовці строкової служби при вибутті на стаціонарне лікування знімалися з продовольчого забезпечення у військовій частині А1451 і зараховувалися на продовольче забезпечення у військовій частині А3306, і позивач не несе за це будь-якої відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про скасування частини наказу та стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Скасувати абз. 4 констатуючої частини та п. 3 розпорядчої частини наказу командира військової частини А 1451 від 30.12.2009 р. № 857 "Про підсумки службового розслідування та покарання винних" про притягнення до матеріальної відповідальності командира роти матеріального забезпечення військової частини А 1451 капітана ОСОБА_1 та стягнення з його грошового забезпечення суми у розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 15 коп.

Стягнути з Військової частини А 1451 (р/р 35218001000423 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08208941, адреса: вул. Дерев'янко, 3, м. Харків, 61018) на користь ОСОБА_1 (адреса: 61020, АДРЕСА_1) кошти в розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 15 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 травня 2010 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.