Постанова № 9758494, 21.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21.05.2010 р. справа № 2а- 43555/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представника :

позивача - Кулькова О.Г.,

відповідача - Пікалов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000191601/0 від 04.11.2009р., яким встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в сумі 27.809 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що не вчиняв порушень, які викладені в акті від 30.10.2009р. №1766/16-0-12/14344275 «Про результати позапланової виїзної перевірки Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»(ідентифікаційний код 14344275) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2009р. та за вересень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в серпні 2009р.». Стверджував, що податковий кредит з ПДВ за серпень 2009р. і вересень 2009р. формував правильно, на підставі належно складених податкових накладних, які були видані особою, що має статус платника ПДВ ТОВ «БК «Харків-Москва». Наголошував, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ визначалась вірно. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва»до податкового кредиту з ПДВ серпня 2009р. включив податкові накладні №31 від 19.08.2009р. на загальну суму 141.967,94грн. (в т.ч. ПДВ 23.661,32грн.) та №32 від 25.08.2009р. на загальну суму 24.888,00грн. (в т.ч. ПДВ 4148,00грн.), хоча фактично господарських операцій за цими податковими накладними не відбулось. Оплата згідно з платіжними дорученнями №313 від 17.08.2009р. на суму 117.242,95грн. (в тому числі ПДВ 19.540,49грн.), №314 від 18.08.2009р. на суму 24.725,00грн. (в т.ч. ПДВ 4.120,83грн.), №315 від 21.08.2009р. на суму 24.888,00грн. (в тому числі ПДВ 4.148,00грн.) була здійснена позивачем, ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва»на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001»відповідно. Вказані субєкти господарювання позивачу податкових накладних не видали, однак зі скаргами на цих осіб позивач до податкового органу не звертався, відповідних скарг до декларації з ПДВ не додав, але оплачені цим субєктам господарювання суми податку врахував при обчисленні суми бюджетного відшкодування з ПДВ. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 14344275, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в Нововодолазькій МДПІ. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 21.10.2009р. по 27.10.2009р. Нововодолазькою МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»(ідентифікаційний код 14344275) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2009р. та за вересень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в серпні 2009р.

Результати перевірки оформлені актом від 30.10.2009р. № 1766/16-0-12/14344275.

04.11.2009р. з посиланням на даний акт Нововодолазькою МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000191601/0, яким встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. у сумі 27.809грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 04.11.2009р. № 0000191601/0 слугував відображений в акті від 30.10.2009р. № 1766/16-0-12/14344275 висновок Нововодолазької МДПІ про порушення ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7, п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставне віднесення до податкового кредиту з ПДВ серпня 2009р. сум податку в розмірі 27.809,32 грн. за податковими накладними № 31 від 19.08.2009р. на суму ПДВ 23.661,32грн. та №32 від 25.08.2009р на суму ПДВ 4.148,00 грн. без фактичного здійснення господарських операцій та врахування суми ПДВ в розмірі 27.809,32грн. при обчислені суми бюджетного відшкодування з ПДВ, хоча дана сума безпосередньо постачальникам товарів (робіт, послуг) не перераховувалась.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

За матеріалами справи між позивачем, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»(в якості замовника) та ТОВ «БК Харків-Москва»(в якості генпідрядника) 10.10.2006р. було укладено договір генерального підряду на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-торгового центра «Світ квітів»та житлового будинку с багатоповерховою стоянкою по вул. Пушкінська, 2 в м. Харкові.

Підпунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що генпідрядник - ТОВ «БК Харків-Москва»зобовязуються спроектувати, збудувати із своїх матеріалів, ввести в експлуатацію в строк до 01.04.2012р. та передати замовнику - ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»(позивач по даній справі) багатофункціональний громадсько-торговий центр «Світ квітів»та житловий будинок с багатоповерховою стоянкою по вул. Пушкінська, 2 в м. Харкові, а замовник в свою чергу зобовязується надати генпідряднику будівельний майданчик, прийняти обєкт повністю або частково та оплатити виконані роботи.

18.02.2009р. між позивачем, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»(в якості замовника) та ТОВ «БК «Харків-Москва»(в якості генерального підрядника) було укладено додаткову угоду до договору генерального підряду, якою ст.4 основного договору була доповнена п.4.3 наступного змісту: «В разі необхідності оплата робіт та послуг, виконаних субпідрядними організаціями, може здійснюватись безпосередньо Замовником на розрахунковий рахунок субпідрядника».

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, а представником позивача в судовому засіданні додатково визнано, що сторони договору генерального підряду - позивач, ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва»та ТОВ «БК «Харків-Москва»в розумінні п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є повязаними особами.

З приєднаних до справи копій платіжних доручень слідує, що позивач 17.08.2009р. платіжним дорученням №313 від 17.08.2009р. здійснив перерахування грошових коштів в сумі 117.242,95грн. (в тому числі ПДВ 19.540,49грн.) на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», 18.08.2009р. позивач платіжним дорученням №314 здійснив перерахування грошових коштів в сумі 24.725,00грн. (в т.ч. ПДВ 4.120,83грн.) на користь ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», 21.08.2009р. позивач платіжним дорученням №315 здійснив перерахування грошових коштів в сумі 24.888,00грн. (в тому числі ПДВ 4.148,00грн.) на користь ТОВ «Альтернатива-2001».

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, на дати отримання грошових коштів від позивача, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»отримувачі таких коштів: ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001»в силу імперативних приписів Закону України «Про ПДВ»повинні були скласти та видати ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»податкові накладні. Жодні домовленості вказаних осіб між собою у цивільно-правових (господарсько-правових) відносинах шляхом укладення правочинів не здатні змінити визначеного законодавцем порядку виконання публічного обовязку в податкових правовідносинах.

Як зясовано судом позивач від осіб, на користь яких ним було здійснено перерахування грошових коштів податкових накладних не отримав, зі скаргами на цих осіб не звертався, таких скарг до декларації з ПДВ за серпень 2009р. не долучав.

Отже, за фактом перерахування грошових коштів на користь ТОВ фірма «Констракш груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001»позивач не набув права на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», так як витрати позивача по оплаті податку на додану вартість не підтверджені належними податковими накладними або іншими документами за правилами п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого закону.

Посилаючись на укладення тристоронніх угод між позивачем, ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва»з одного боку, ТОВ «БК «Харків-Москва»з другого боку, ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001»з третього боку, позивач стверджував про те, що оплачені згідно з платіжними дорученнями №313 від 17.08.2009р. №314 від 18.08.2009р., №315 від 21.08.2009р. кошти були зараховані як попередня оплата позивача, ТК ТОВ ІІ «Харків-Москва»перед ТОВ «БК «Харків-Москва»за договором генерального підряду б/н від 10.10.2006р. згідно з листом вих.№113/1-09 від 18.08.2009р. З цих міркувань позивач стверджував про правомірність включення до складу податкового кредиту виписаних ТОВ «БК «Харків-Москова»податкових накладних №31 від 19.08.2009р. на суму ПДВ 23.661,30грн. та №32 від 25.08.2009р. на суму ПДВ 4.148,00грн. Окрім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що реальність господарських операцій, на підтвердження яких були складені перелічені податкові накладні, доводиться також підписаною між позивачем, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»та ТОВ «БК «Харків-Москва»довідкою типової форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р.

При розвязанні спору суд бере до уваги, що правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду (п. 1.7.ст. 1 Закону), виникає в межах господарської операції, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону передбачено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п. 1.4. ст. 1 Закону, поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі не матеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, обєктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Суд відмічає, що правила визначення дати виникнення податкових зобовязань з ПДВ врегульовані п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», момент складання податкової накладної визначений п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого закону і зібраними судом по справі доказами не підтверджується наявність у спірних відносинах обєкту оподаткування ПДВ на дати виписування податкових накладних №31 від 19.08.2009р. та №32 від 25.08.2009р., позаяк на вказані дати між позивачем та ТОВ «БК «Харків-Москва»не відбулось ані оформлення документу, що підтверджує виконання робіт, ані зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата вартості товару (робіт, послуг), які підлягають поставці.

Оскільки матеріали проведеної ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова перевірки ТОВ «БК «Харків-Москова»обєктивно не можуть змінювати встановленого законом порядку визначення податкового зобовязання з ПДВ, то ці матеріали судом при вирішенні справи до уваги не беруться.

За таких обставин, суд погоджується з висновком відповідача, про те, що позивач сформував податковий кредит за податковими накладними №31 від 19.08.2009р. на суму ПДВ 23.661,30грн. та №32 від 25.08.2009р. на суму ПДВ 4.148,00грн. за відсутності факту проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування ПДВ і тим самим зависив податковий кредит з ПДВ за серпень 2099р. на 27.809,00грн. Вказане порушення потягло завищення відємного значення декларації з ПДВ за серпень 2009р. на суму 27.809,00грн. (рядок 18.2 та рядок 21 декларації з ПДВ серпня 2009р.).

Окрім того, суд також погоджується із обґрунтованістю твердження відповідача про відсутність підстав для врахування при обчисленні суми бюджетного відшкодування з ПДВ витрат по оплаті сум ПДВ, що були здійснені позивачем, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001», бо п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»чітко передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В судовому засіданні представник позивача, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»визнав, що поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» на користь позивача не відбувалось і не планується, податкових накладних не виписувалось, до податкового кредиту не включалось, наведені пояснення узгоджуються із зібраними по справі доказами.

Відтак, оплачені на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» суми податку на додану вартість не можуть брати участі у формуванні бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009р., оскільки ці суми податку належними податковими накладними не підтверджені, участі у формуванні податкового кредиту з ПДВ серпня 2009р. або попередніх звітних податкових періодів не приймали.

За таких обставин, висновок МДПІ про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009р. на 27.809,00грн. визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва»у спірних правовідносинах, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст.161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26.05.2010р.

Суддя Сліденко А.В.