Вирок № 9758306, 23.10.2009, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-14/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Черкаського

апеляційного суду в складі:

головуючого судді Щепоткіної В.В.

судді Єльцова В. О.,

народних засідателів Мельниченко К.А., Восковцева П.П., Гуріненко І.І.,

при секретарі Тараненко А.О.,

з участю прокурора Гришанової Н.Д.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси кримінальну

справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця м. Черкаси; українця; громадянина України; з середньою спеціальною освітою; не одруженого; непрацюючого; проживаючого в АДРЕСА_1; раніше судимого 23.08.1988 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.ст. 94, 208, 194 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) на 14 років позбавлення волі, звільненого 05.12.2001 року по відбуттю строку покарання, -

у вчиненні злочину, передбаченого за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановила:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення умисного вбивства, 7 лютого 2008 року за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 близько 21 години на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно убив свою дочку ОСОБА_3, завдавши їй сильного удару емальованою каструлею в ділянку тім'яної частини голови. З метою приховування трупу дочки, ОСОБА_2 розібрав у будинку цегляну грубу та сховав у ніші труп потерпілої, замурував дану грубу, після чого протягом 20 годин спалював у ній дрова.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні вбивства своєї дочки ОСОБА_3 не визнав і пояснив, що в кінці лютого - початку березня 2007 року він придбав в с Худоліївка Чигиринського району будинок, який юридично оформлений на нього не був. В цьому будинку він проживав зі своєю донькою ОСОБА_3, 1986 року народження, та її двома дітьми, 2004 р. та 2007 року народження. 7 лютого 2008 року він останній раз бачив свою дочку, яка в цей день приїхала з Черкас, забрала свій паспорт і сказала, що скоро приїде. Він провів її до таксі і більше її не бачив. Оскільки з ним залишилося 2 малолітніх дітей, то 11 лютого 2008 року вранці він повідомив голову сільської ради Златковського про зникнення дочки і попросив, щоб забрали немовля. Дочку він не вбивав, показання про вчинення її вбивства

та приховання трупу у грубі давав на слідстві під тиском працівників міліції. Про те, що рештки трупу знаходяться у грубі вигадав. Вважає, що справа сфальсифікована працівниками міліції.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 в суді своєї вини, його винуватість у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 доведена доказами, які всебічно та повно досліджені в судовому засіданні.

Так, з показань ОСОБА_2 на досудовому слідстві вбачається, що 7 лютого 2008 року його дочка ОСОБА_3 поїхала в м. Черкаси і повернулась додому близько 21 години в стані наркотичного сп'яніння. З цього приводу між ними виникла сварка, в ході якої він долонею руки наніс удар в обличчя ОСОБА_3 У відповідь вона висловилася нецензурною лайкою. Після цього він взяв емальовану каструлю, яка стояла на тумбочці, та, стоячи напроти дочки, замахнувся каструлею. В цей час ОСОБА_3 нагнула голову, і він наніс їй удар в тім'яну частину голови. Від удару на каструлі залишилася вм'ятина, а суп розлився. Після удару донька схопилася за голову і почала присідати, а він з веранди пішов у будинок до дітей. Повернувшись через 20 хвилин, він виявив, що дочка була мертва. В тім'яній частині голови у неї він побачив рану від удару, біля рани на волоссі була кров. Побачивши мертву дочку, він близько 3-х годин ходив по будинку, потім, злякавшись відповідальності, вирішив замурувати труп дочки в грубі. Цього ж дня приблизно о 24 годині, коли діти спали, він руками розібрав грубу, перетягнув з веранди тіло дочки та запхав його в грубу. Потім він у відрі та каструлі, якою наніс удар по голові дочки, замісив глину та заложив грубу цеглою. Наступного дня зранку він з підлоги повитирав розлитий суп. 9 лютого 2008 року він затопив грубу і спалював в ній дрова на протязі 3-х годин. 10.02.2008 року грубу не топив, all лютого 2008 року близько 7 годин також спалював у грубі дрова. 11 лютого близько 5 години ранку він пішов до своєї сусідки ОСОБА_5 і попросив, щоб остання допомогла йому з семимісячною дитиною - донькою ОСОБА_3, так як вона цілу ніч плакала. В будинку у сусідки він побачив у відрі вапно та попросив його взяти, щоб побілити грубу. Залишивши дитину у ОСОБА_5, він близько 8 години ранку пішов до голови сільської ради с Худоліївка Златковського Р.Ю. заявити про зникнення його дочки, щоб у нього забрали її дітей, а особливо семимісячну ОСОБА_1, яку не було чим годувати. Повернувшись додому, він попросив сусідку ОСОБА_5 побілити йому грубу, пояснивши їй, що приїде комісія, і йому необхідно поприбирати в будинку. ОСОБА_5 побілила грубу. Після цього приїхали працівники міліції разом з комісією у справах неповнолітніх та забрали дітей: 4-річного ОСОБА_6 та 7-місячну ОСОБА_1, а йому запропонували поїхати з ними в міліцію. В цей же день він розповів працівникам міліції, як вбив свою дочку та де сховав її труп (т. 1, а.с. 44-45; 73-74).

Незважаючи на те, що пізніше ОСОБА_3 відмовився від даних показань, колегія суддів вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам по справі і є достовірними, так як вони підтверджуються іншими об'єктивними доказами по справі, які підтверджують винуватість ОСОБА_2

Так, з показань потерпілої ОСОБА_6 вважається, що ОСОБА_2 являється її сином, а ОСОБА_3 - онукою. Син був судимий за умисне вбивство своєї дружини і відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після відбуття покарання в 2001 році він повернувся до неї з батьком додому в м. Черкаси. Син вів антигромадський спосіб життя, ніде не працював, вживав наркотики та алкоголь. Також вживала спиртне і її онука ОСОБА_3. В 2007 році вона з чоловіком змушена була продати квартиру в Черкасах, так як син не давав спокійно жити, і переїхати на постійне місце проживання в Драбівський район. Після продажу квартири частину грошей вона віддала ОСОБА_2, і він переїхав

зі своєю дочкою ОСОБА_3 проживати в Чигиринський район. Майже рік вона не бачила сина з онукою, а 8 лютого 2008 року син разом з правнуком ОСОБА_6 приїздили до неї. ОСОБА_3 розповів, що його покинула дочка, поїхала в Черкаси і не повернулась. 11 лютого 2008 року вона зателефонувала своїй доньці ОСОБА_8 в Черкаси і дізналась від неї, що ОСОБА_2 вбив свою дочку і його затримала міліція (т. 1, а.с. 183-187).

Аналогічні показання дали по справі і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 191-192, 199-200).

Свідок ОСОБА_4 показав в суді, що він працює головою Худоліївської сільської ради. Приблизно з березня 2007 року в с Худоліївка приїхала проживати сім'я ОСОБА_9. Вони купили хату по вул. Жовтневої Революції, яку юридично не оформили. В хаті проживали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та двоє малолітніх дітей: ОСОБА_6 -4-х років та немовля ОСОБА_1. Коли вони заселялися, ОСОБА_3 була вагітна. До її вбивства мешканці села вважали, що ОСОБА_3 - це подружжя, і тільки потім дізналися, що це батько з дочкою. Дана сім'я була на обліку як неблагополучна, до них неодноразово виїжджала служба в справах неповнолітніх і міліція. ОСОБА_3 часто бачили побитою, але заяву писати вона не бажала. 11 лютого 2008 року до нього звернувся ОСОБА_2 і повідомив, що з домоволодіння зникла ОСОБА_3, просив вирішити питання щодо забрання молодшої дитини. Після повідомлення він викликав міліцію і службу в справах неповнолітніх, а сам разом з секретарем сільської ради Ляшенко Н.П. пішли додому ОСОБА_3 і чекали міліцію. Крім ОСОБА_3 і двох малолітніх дітей, в будинку в цей час була його сусідка ОСОБА_5 В будинку було дуже жарко. Приблизно в 10 годин приїхали працівники міліції та служби в справах дітей, оглянули помешкання і прилеглу територію, так як мали сумніви, що ОСОБА_7 може залишити малолітніх дітей. Але на той час нічого підозрілого не побачили. Працівники служби в справах дітей забрали малолітніх, а працівники міліції запропонували ОСОБА_2 та ОСОБА_5 поїхати з ними. Ввечері ОСОБА_2 привезли додому, куди прийшов і він. В зовнішності та одязі ОСОБА_2 ніяких змін не було, він ні на що не скаржився. Ніяких пошкоджень на обличчі та його тілі не було. З ОСОБА_2 проводили відтворення обстановки та обставин події. Він розповідав, що вбив свою дочку, а її труп сховав в грубі. Він показував де і як це було. Після цього почали ламати грубу, звідки дістали рештки кісток, які ще тліли і йшов неприємний запах. Вказані кістки були вилучені, і він особисто транспортував їх в Черкаси (т. 2, а.с. 166-169, т. 3).

З показань свідка ОСОБА_5, досліджених судом у зв'язку з її смертю, вбачається, що вона товаришувала з ОСОБА_3 і допомагала їй глядіти дітей. ОСОБА_2 зловживав спиртним і неодноразово бив свою дочку. ОСОБА_3 показувала їй синці на тілі, але про випадки побиття більш нікому не розповідала, так як дуже боялась свого батька. Весною 2007 року вона була свідком, як ОСОБА_2 бив свою дочку кулаками. 8 лютого 2008 року зранку ОСОБА_2 прийшов до неї додому і повідомив, що його дочка 7 лютого поїхала з трьома невідомими чоловіками і не повернулась. Він залишив їй 7-місячну ОСОБА_1, а ввечері її забрав. 11 лютого 2008 року в 5 годин ранку до неї знову прийшов ОСОБА_2, який повідомив, що дочка так і не повернулась додому. Побачивши у неї у відрі вапно, він попросив, щоб вона побілила грубу, пояснивши, що до нього приїде комісія, і він хотів, щоб у будинку було чисто. Близько 8 години вона прийшла і побілила грубу. В грубі горіли дрова, в будинку було дуже жарко і був неприємний запах. ОСОБА_2 відчиняв вікна та двері і пояснював, що в будинку протухла риба. ОСОБА_3 вона бачила останній раз за 3-4 дні до побілки груби (т. 1, а.с. 98-100, т. 2, а.с. 170-172).

Свідок ОСОБА_11 пояснив в суді, що він був сусідом ОСОБА_3. Коли ОСОБА_3 був в нетверезому стані, то він був дуже скандальною та агресивною людиною. ОСОБА_7, яку спочатку вважали його дружиною, часто була побита. Інколи вона виходила на двір і по мобільному комусь телефонувала і прохала її забрати, пояснюючи, що він її б'є, але ніхто не приїздив. Останній раз він бачив ОСОБА_7 ввечері,

коли підключали світло. II привезла машина «Запорожець», і вона пішла в хату, після цього в хаті доби дві-три не горіло світло, а потім загорілося світло і стала топитися груба.

Аналогічні покази дала суду і свідок ОСОБА_12 При цьому вказані свідки пояснили також, що були присутні на відтворенні обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_2 в якості понятих, де він на манекені показував, як він вбив ОСОБА_3 і запхнув її тіло в грубу (т. 2, а.с. 162-166, т. 1, а.с. 75-80, т. 3).

Показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві про вчинення ним вбивства своєї дочки ОСОБА_3, крім показань свідків, об'єктивно підтверджуються даними протоколів відтворення обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_2, які були проведені 11.02.2008 року, і з яких вважається, що ОСОБА_2 на місці вчинення злочину показав, як він ввечері 7 лютого 2008 року в ході сварки зі своєю дочкою вбив її, завдавши їй в веранді сильного удару емальованою каструлею з супом в ділянку тім'яної частини голови. Від удару на каструлі залишилась вм'ятина. Після удару дочка схопилась за голову і почала присідати на коліна, а він пішов в будинок до дітей. Коли через 20 хвилин він повернувся до веранди, то побачив, що дочка вже мертва. Про те, що вона мертва, він визначив, так як у неї був відсутній пульс. В тім'яній частині голови та на волоссі була кров. Злякавшись відповідальності, він вирішив замурувати тіло дочки у грубу. Вночі він розібрав грубу, перетягнув труп і запхнув в отвір груби. Потім декілька годин топив грубу 9 та 11 лютого 2008 року вранці.

При цьому саме на першому відтворенні ОСОБА_2 показав місце, де він сховав труп дочки, - грубу, яка одразу на відтворенні була розібрана, і у ніші груби були виявлені обгорілі останки у вигляді кісток, які були вилучені (т. 1, а.с. 13-28, 46-60).

Судова колегія вважає, що результати даних слідчих дій з ОСОБА_2 є достовірними і допустимими доказами вини підсудного, так як вони проведені відповідно до норм КПК України з участю захисника та спеціалістів, при їх проведенні застосовувалась фото- і відеозйомка.

Дослідивши відеозапис цих слідчих дій, суд приходить до висновку, що при проведенні 11.02.2008 року відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_2 був спокійним, впевненим в собі, покази давав вільно, без будь-якого тиску та стороннього впливу.

Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які були присутніми при проведенні цих слідчих дій.

Згідно висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що ребро, яке вилучено з груби будинку ОСОБА_2 при проведенні відтворення та представлене на дослідження, може належати громадянці ОСОБА_3, біологічним батьком якої є громадянин ОСОБА_2 Вірогідність підтвердження біологічного батьківства складає 99, 9 % (т. 3).

Висновок даної експертизи спростовує доводи підсудного ОСОБА_2 про те, що останки кісток, знайдені в грубі його будинку не належать його дочці, та об'єктивно підтверджує його покази на відтворенні обстановки та обставин події злочину від 11.02.2008 року.

В ході відтворення обстановки та обставин події злочину 13.02.2008 року з участю судово-медичного експерта ОСОБА_13, ОСОБА_2 знову підтвердив факт вчинення ним умисного вбивства своєї дочки, показав механізм та знаряддя нанесення ним удару по голові потерпілої, а також обставини та місце приховання її трупу (т. 1, а.с. 75-80).

Згідно висновку судово-медичної експертизи встановити причину смерті ОСОБА_3 неможливо у зв'язку з обвугленням тіла. Утворення виявлених у грубі людських останків можливо внаслідок дії полум'я у грубі протягом тривалого часу, який ОСОБА_2 вказував на відтворенні 13.02.2008 року. Не виключається можливість настання смерті ОСОБА_3 внаслідок одного удару каструлею в тім'яну ділянку

голови, як свідчив ОСОБА_2 на відтворенні обстановки та обставин події злочину 11 та 13 лютого 2008 року (т. 1, а.с. 39, 110).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13 підтвердив висновки судово-медичної експертизи, а також те, що досліджені ним останки скелету є останками скелету людини.

Винуватість ОСОБА_2 підтверджується також:

даними огляду місця події злочину від 13.02.2008 року про те, що при вході з коридору в приміщення кухні біля правої передньої стіни на підлозі знайдений халат жіночий, у верхній лівій частині якого в місці переходу з плеча до грудей виявлено групу плям бурого кольору; на дерев'яній лаві виявлені спортивні штани, поверхня яких вкрита брудом та по всій поверхні, більше в нижній частині, є нашарування речовини сіро-жовтого кольору, схожий на глину; а також светр, на якому по всій його поверхні є в наявності нашарування речовини чорного кольору, а на правому рукаві - плями бурого кольору; та інші предмети, які були вилучені слідчим, оглянуті та приєднані до справи в якості речових доказів (т. 1, а.с. 103-105).

Згідно висновків судово-біологічних експертиз, в слідах на спортивних штанах, светрі та халаті, вилучених з місця події злочину, виявлена кров людини, походження якої від потерпілої ОСОБА_3 не виключається (т. 1, а.с. 116-120; 135-139).

В результаті проведення молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки крові на штанях та халаті, які співпадають між собою та співпадають з генетичними ознаками кісткових решток потерпілої ОСОБА_3 (т. 3).

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи вбачається, що на каструлі, яка була вилучена під час відтворення обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_2 і на яку він посилався, як на знаряддя вбивства, є ділянка вдавлення металу стінки, що виникла від дії твердого тупого предмету із поверхнею, по формі наближеній до сферичної. Такими властивостями може володіти тім'яна ділянка голови людини. А тому можливо виникнення вище вказаного вдавлення стінки при ударі каструлею в тім'яну ділянку голови людини, як це вказував ОСОБА_2 на відтворенні обстановки та обставин події (т. 3).

Вказані висновки судових експертиз науково обґрунтовані, достатньо аргументовані і в сукупності з дослідженими доказами по справі не викликають сумніву у судової колегії.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння. Він здатен усвідомлювати свої дії і керувати ними (т. 1, а.с. 173-180), - тобто відносно скоєного у суду є підстави визнати його осудним.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, судова колегія вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства своєї дочки ОСОБА_3 доведена.

Доводи підсудного про фальсифікацію органами слідства доказів по справі, застосування до нього незаконних методів слідства працівниками Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_14 та ОСОБА_15, наслідком яких стали вигадані ним неправдиві покази на відтвореннях та при допиті в якості підозрюваного, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними вище об'єктивними доказами.

В ході перевірки прокурором заяви ОСОБА_2 про застосування до нього незаконних методів дізнання працівниками Чигиринського РВ, дані обставини не знайшли свого підтвердження. Тому 24.04.2008 року слідчим прокуратури було прийнято рішення

про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням своїх службових повноважень працівниками Чигиринського РВ УМВС за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України (т. 2, ах. 143-145).

Вказана постанова підсудним ОСОБА_2 оскаржена не була.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пояснили, що вони займалися перевіркою повідомлення голови Худоліївськоі сільської ради про зникнення ОСОБА_3 Підозра про причетність до цього ОСОБА_2 у них була відразу, так як у них були відомості, що підсудний застосовував до потерпілої фізичну силу, вона часто ходила побита, ходила з синцями, але з заявами в міліцію не зверталась, хоча'їй це і пропонували. Було помітно, що вона залякана ОСОБА_2

Отримавши повідомлення про зникнення ОСОБА_3, вони разом зі слідчою ОСОБА_7 приїжджали до будинку ОСОБА_2 в с Худоліївка, оглянули його: в будинку було дуже жарко, натоплено, - та прилеглу територію, але відразу ніяких слідів злочину не виявили, про що склали протокол огляду (т. 1, а.с. 4-9). Вже в райвідділі в той же день ОСОБА_2 розповів, що вбив свою дочку в ході сварки каструлею по голові, a u труп сховав в грубі. Після 16 години 11.02.2008 року вони виїхали з ним на відтворення обстановки та обставин події злочину, де він показував та розповідав про вчинення вбивства. Місце знаходження потерпілої ОСОБА_3 до цього ніхто не знав. Фізичне насильство до підсудного ніхто не застосовував (т. 3).

Аналогічні покази дала в суді і свідок ОСОБА_16 (т. 3). . . „

При цьому вона пояснила, що при проведенні нею, як слідчою по справі, слідчих дій з ОСОБА_3 в період часу з 11.02.2008 р. до 20.02.2008 року всі покази давав добровільно, без будь-якого тиску на нього про застосування до нього працівниками розшуку фізичного насильства не скаржився (т. 3).

Доводи підсудного про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи та істотні порушення кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства суд вважає необгрунтованими.

По справі дійсно допущені порушення норм КПК України при проведенні, нібито, окремо, до відтворення обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_3, огляду місця події (т. 1, а.с. 4-22), в ході якого ОСОБА_3 вказав на місце приховання трупу дочки. Проте, дана слідча дія окремо від відтворення не проводилася, покази про вчинення злочину та місця, де схований труп дочки, ОСОБА_3 давав саме на відтворенні обстановки та обставин події злочину, дії пов'язані з руйнуванням груби та виявленням останків трупу також мали місце на відтворенні, яке проводилось 11.02.2008 р. і результати якого були зафіксовані на фото- і відеоплівку. Фототаблиця, яка в матеріалах справи приєднана до протоколу огляду місця події, фактично відноситься до результатів відтворення обстановки та обставин події злочину (т. 1, а.с. 46-50; 13-28).

Вказані порушення тягнуть постановления окремої ухвали на адресу органу слідства, але не є істотними порушеннями КПК України, і не викликають у суду сумніву щодо достовірності проведення 11.02.2008 року відтворення обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_3 та його результатів.

Факт проведення даних слідчих дій з ОСОБА_3 та його результати підтвердили в суді всі їх учасники, в тому числі і сам підсудний.

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Як вбачається з копії вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.08.1988 року ОСОБА_2 був засуджений за умисне вбивство своєї дружини -ОСОБА_17 за ст. 94 КК України 1960 року на 14 років позбавлення волі (т. 2, а.с. 225-229, т. 3), був звільнений після відбуття строку покарання 05.12.2001 року і в межах 8-річного строку - 7 лютого 2008 року вчинив нове умисне вбивство своєї дочки ОСОБА_3

При призначенні покарання ОСОБА_2 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів, тяжкість наступивших наслідків - що двоє малолітніх дітей ОСОБА_3 залишились без матері; особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно (т. 2, а.с. 217; 230-233), притягувався до кримінальної відповідальності і відбував покарання у вигляді тривалого строку реального позбавлення волі, але належних висновків для себе не зробив і знову вчинив аналогічний більш тяжкий злочин.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає по справі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливу тяжкість діяння ОСОБА_2, жертвою якого стала молода жінка, матір двох малолітніх дітей, дочка підсудного; відношення підсудного до скоєного, його схильність до насильницьких тяжких та особливо тяжких злочинів щодо осіб, негативну характеристику підсудного та відсутність обставин, які пом'якшують його покарання, колегія суддів вважає, що особа ОСОБА_2 є особою яка особливо небезпечна для суспільства і заслуговує покарання за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі.

Цивільний позов по справі потерпілими заявлений не був.

Доля малолітніх дітей ОСОБА_3 вирішена органами опіки та піклування (т. 2, а.с. 2-9; 160).

Судові витрати по справі за проведення судових експертиз в сумі 4497, 86 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 та перерахуванню одержувачу ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630 рахунок 35223002000663. Банк одержувач ГУДК у Київській області МФО 821018. Відповідно до вимог ст. 81 КПК України речові докази по справі: З фотокартки потерпілої, відеокасету та диск необхідно залишити при справі; светр, спортивні штани, халат, 3 плитки, відрізок лінолеуму, відрізок штори, металеву каструлю, зіскоби речовини бурого кольору (т. 1, ах. 122; 130; 141; 149; 157; 164) підлягають знищенню як речі, які не мають ніякої цінності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів судової палати, -

засудила:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню - тримання під вартою. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 11 лютого 2008 року - з моменту його затримання.

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 4497 грн. 86 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_2 та перерахувати на рахунок 35223002000663, одержувач ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630. Банк одержувач ГУДК у Київській області, МФО 821018.

Речові докази:

З фотокартки, касету та диски з відеозаписами слідчих дій залишити при

справі;

светр, спортивні штани, халат, 3 плитки, відрізок лінолеуму, відрізок штори,

металеву каструлю, зіскоби речовини бурого кольору - знищити як речі, які

не мають ніякої цінності.

Даний вирок може бути оскаржений учасниками процесу до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.