Постанова № 9757357, 19.05.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1108/10/1970

"19" травня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.

при секретарі судових засідань Винник І.В.

за участю:

представника позивача - Пономаренка І.А.,

представника відповідача-Мельника О.А.,

третьої особи Клима А.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 в м. Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік» (код ЄДРПОУ 33589289, м. Тернопіль)

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092306/0/17763 від 12 березня 2010 року, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В суд з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092306/0/17763 від 12 березня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснивши, що в період з 24.02.10 р по 02.03.10 р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку в ТОВ «Ротарі-Магік»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за грудень 2009 р., яке декларувалось з 01.11.09 р. по 30.11.09 р. За результатами перевірки складено акт від 02.03.10 р. і на підставі нього прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092306/0/17763 від 12 березня 2010 року. Вважає, що це податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без належного розгляду заперечення позивача. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням законодавства, а відтак, підлягає скасуванню, оскільки, не ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначив, що п.п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»регулює виключно операції з імпорту товарів на митну територію України, і не є нормою Закону, яка регулює норми сплати ПДВ при проведенні операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу на території України. Вважає, що своє рішення контролюючий орган прийняв на підставі помилкового застосування іншої норми права, що призвело до неправильного прийняття рішення за наслідками перевірки. Зазначив, що відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що обєктом оподаткування є операції платників податків з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту відповідно до п. 4.1., п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України платником податку є базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, тобто, ця норма закону регулює виключно операції з ввезенням та вивезенням товарів на митну територію України і ніяким чином не застосовується для інших господарських операцій. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита. Метод визначення звичайних цін вважається ціна товарів (робіт, послуг) яка визначена сторонами договору. Вважає перевірку безпідставною та проведеною з порушеннями законодавства.

Представник відповідача позов не визнав надавши письмові заперечення та пояснення. Перевіркою проведеною працівниками Тернопільською ОДПІ, акт від 02.03.10 р. № 1657/23-623/33589289 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за грудень 2009 р., яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.09 р. по 30.11.09 р. встановлено, що в порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року в сумі 102570 грн. Як свідчать матеріали перевірки ТОВ «Ротарі-Магік»в обревізований період здійснювало реалізацію попередньо імпортованих автотранспортних засобів на митній території України. При цьому, реалізація товарів (з подальшим включенням сум від реалізації до складу податкових зобовязань з ПДВ) здійснювалось позивачем ТОВ «Ротарі-Магік за договірними цінами, що є нижчими від митної вартості таких товарів, задекларованої у відповідності до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про ПДВ». І внаслідок продажу імпортованих автотранспортних засобів на митній території України по ціні, яка нижча від митної вартості у позивача виникло відємне значення ПДВ відповідного звітного періоду, з подальшим предявленням сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Представник відповідача зазначає, що оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону «Про ПДВ»та нормами митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, то сплачений при імпорті товарів ПДВ , обчислений у відповідності до вимог податкового і митного законодавства , включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стверджує, що при подальшій реалізації імпортованого товару, податкові зобовязання визначатимуться за правилами, які встановлено п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про ПДВ», а саме, у разі якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижчою за звичайну ціну (митну вартість) база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної ( контрактної) вартості такого товару. Але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включається у ціну товарів.

Також твердження позивача щодо незаконності проведення позапланових перевірок є надуманими і не відповідають чинному законодавству, так як в Тернопільській ОДПІ були підстави для її проведення І які визначені ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління державного Казначейства України у Тернопільській області позов не визнав та пояснив, що контроль за стягненням податку на додану вартість до бюджету покладено на податкові органи України. Відповідно до Закону України «Про ПДВ» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування і прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому, платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу державного казначейства копію декларації із відміткою податкового про її прийняття. Відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами державного казначейства на підставі висновків згідно з реєстрами субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, які надаються податковими органами України або за рішенням суду. Органи державного казначейства встановлювати бюджетні призначення та змінювати їх цільове спрямування не мають права.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оцінивши і проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством .

Пункт 1 статті 11 цього Закону передбачає, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ в ТОВ «Ротарі-Магік» проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника банку»за грудень місяць 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.09 р. по 30.11.09 р., внаслідок перевірки складено акт від 02 березня 2010 р. № 1657/23-623/33589289. (а.с. 11-17).

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач ТОВ «Ротарі-Магік»завищив заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року на суму 102570 грн.

В порушення пп. 7.5.2. п.7.5, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.3.6 п.7.3 ст. 3, п.4.1, п. 4.3 ст. 4 Закону «Про ПДВ»- занижено суму податкових зобовязань за грудень 2009 року на 92960 грн., в результаті чого за період з 01.12.09 р. по 31.12.09 р. підприємством завищено від»ємне значення на 92960 грн. Таким чином, сума, що підлягає до бюджетного відшкодування за результатами перевірки становить 47077 грн.

Як свідчать матеріали перевірки ТОВ «Ротарі-Магік»в обревізований період здійснювало реалізацію попередньо імпортованих автотранспортних засобів на митній території України При цьому, реалізація товарів ( з подальшим включенням сум від реалізації до складу податкових зобовязань з ПДВ) здійснювалось позивачем ТОВ «Ротарі-Магік за договірними цінами, що є нижчими від митної вартості таких товарів, задекларованої у відповідності до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про ПДВ». І внаслідок продажу імпортованих автотранспортних засобів на митній території України по ціні, яка нижча від митної вартості у позивача виникло відємне значення ПДВ відповідного звітного періоду, з подальшим предявленням сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до пп. 74.1. пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до пп. 7.5.2. пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 статті 7.

Пункт 4.1. ст. 4 Закону України «Про ПДВ»визначає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами

Аналогічно вказаному відповідно до пункту 4.3. ст. 4 Закону України «Про ПДВ»для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Відповідно до пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, яка встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Суд погоджується з позицією податкового органу і вважає, що оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України «Про ПДВ»та митним законодавством і встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості податків, зборів (обовязкових платежів), в тому числі акцизних зборів ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ та обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпорт нових товарі в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, суд приходить до висновку, що при подальшій реалізації імпортного товару, податкові зобовязання визначатимуться за правилами встановленими п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про ПДВ», а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто, не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обовязкових платежів), в тому числі, акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Твердження позивача, що податковий орган своє рішення прийняв на підставі помилкового застосування іншої норми права, що призвело до неправильного прийняття рішення за наслідками перевірки суд не приймає до уваги.

Також судом не береться до уваги позиція позивача щодо безпідставності проведення відповідачем позапланової перевірки, оскільки згідно п.8.ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу визначено права податкової. Дану перевірку проведено на підставі направлення від 23.02.10 р. № 005421 та наказу від 24.02.10 р., з відома керівника ТОВ «Ротарі-Магік»та у присутності головного бухгалтера.

Таким чином, позивач безпідставно при реалізації імпортних товарів та території України визначив базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару, що є нижчою за митну вартість товару, що призвело о незаконного заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.

З урахування викладеного суд прийшов до висновку, що відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000092306/0/17763 від 12 березня 2010 року на підставі вимог чинного податкового законодавства та в межах наданих законом повноважень, і тому суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно до ст. 94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 6, 50, 86, 128, 158, 163-167, 186 КАС України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі-Магік» (код ЄДРПОУ 33589289, м. Тернопіль) до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092306/0/17763 від 12 березня 2010 року відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови буде виготовлений на протязі 5 днів.

Головуючий суддяКрапiвницька Н.Л.

копія вірна

СуддяКрапiвницька Н.Л.