Рішення № 97568334, 28.04.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1316/20

Провадження № 2/448/140/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.04.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 звернувся до суду із самостійними позовними вимогами, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його (третьої особи) баба ОСОБА_2 , після смерті котрої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя всім своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала.

Покликається на те, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкував її син ОСОБА_3 , факт прийняття ним спадщини стверджується поданою до нотаріуса заявою про прийняття спадщини.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на спірний житловий будинок, який останній ( ОСОБА_3 ) успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Вказує, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя всім своїм майном не розпорядився, заповіту не склав.

Стверджує, що саме він (позивач), як спадкоємець першої черги спадкування за законом прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 , звернувшись у встановлені законом строки в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, однак через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Покликається на те, що інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, - дружина спадкодавця ОСОБА_4 та дочка спадкодавця ОСОБА_5 відмовились від своїх 1/3 частин спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4 в його (третьої особи) користь.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним (третьою особою) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_5 відмовилась від позову до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, ОСОБА_1 , про визнання права власності на майно. Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 28.04.2021р. прийнято відмову позивачки ОСОБА_5 від даного позову та провадження у справі закрито. Крім того, у поданій 16.04.2021р. письмовій заяві ОСОБА_5 ствердила, що не заперечує щодо задоволення вимог, заявлених ОСОБА_1 та просить здійснювати розгляд справи за позовом ОСОБА_1 у її відсутності.

Третя особа із самостійними вимогами - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, однак в матеріалах справи наявна заява, згідно якої останній просить суд задовольнити його позовні вимоги та здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами, у його відсутності.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у їх відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

09.02.1997 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (баби третьої особи).

До складу даної спадщини входило, в тому числі право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи «робітничий двір» та фактично належав спадкодавцю згідно даних погосподарських книг.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на спірний житловий будинок.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Так, єдиним спадкоємцем за законом, зокрема спадкоємцем першої черги спадкування за законом, згідно вимог ст.529 ЦК УРСР, який у встановлений законом строк не звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак здійснював догляд за спірним будинковолодінням, проводив поточні ремонти, обробляв землю та проживав у такому в літній період, був син спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (батько третьої особи), що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області №539 від 24.09.2020р.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК УРСР суд розцінює такі дії останнього як вступ у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто приходить до висновку, що саме ОСОБА_4 вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини (спірного будинковолодіння), яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається із копій сторінок спадкової справи №207/2000, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , син спадкодавця - ОСОБА_3 звернувся в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті матері - спадкодавця ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на спадщину останньої. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із права на земельну частку площею 1,56га без визначення контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташованої на території с.Мистичі Стоянцівської сільської ради.

Судом не здобуто доказів, що є інші спадкоємці першої черги спадкування за законом та такі у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_2 спірне будинковолодіння успадкував саме її син - ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входить, в тому числі,наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ,яке останній ( ОСОБА_4 ) успадкував після смерті матері ОСОБА_2 .

Третя особа - ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 та у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя усім своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради Львівської області у серпні 2007р. за №2735, - ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №575/07, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - третя особа ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся в Пустомитівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька - ОСОБА_4 та йому видане Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із: 1/3 (однієї третьої) частки квартири АДРЕСА_2 , котра належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності, виданого ВАТ «Пустомитівський завод «Шляхзалізобетон» 10.08.2005р.

Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом даної спадщини, зокрема: дочка спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відмовилася від належної їй частки у спадщині за законом (1/3 частки) в користь брата (сина померлого), - ОСОБА_1 (третьої особи), що підтверджується її письмовою заявою, наявною у матеріалах спадкової справи №575/07; дружина спадкодавця ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву (яка долучена до матеріалів вказаної спадкової справи №575/07), згідно якої остання не вчинила жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини після смерті свого чоловіка, - спадкодавця ОСОБА_4 , і що їй відомо про пропуск строку прийняття такої, який не буде поновлювати.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини, а ОСОБА_5 не відкликала своєї заяви про відмову від належної їй частки у спадщині.

Тобто, в силу ст.1269 ЦК України ОСОБА_1 (третя особа) вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі право власності на спірне будинковолодіння успадкував саме ОСОБА_1 (третя особа).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння третя особа ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; копіями сторінок спадкової справи №207/2000, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідкою, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області №539 від 24.09.2020р., згідно якої ОСОБА_4 вступив в управління спадковим майном ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ;копіями сторінок спадкової справи №575/07, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння;та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право третьої особи на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_4 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за законом до ОСОБА_1 , який у встановленому порядку прийняв дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останнім права власності на спірне спадкове майно - будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Третя особа із самостійними вимогами: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Пустомити Львівської області, житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак